6.3. Чинники, що впливають на обіговість і величину

товарних запасів

Величина товарних запасів і товарообіговість залежить від багатьох факторів. Одні з факторів прискорюють обіговість і тим самим об'єктивно зменшують необхідну кількість запасів, інші, навпаки, сповільнюють швидкість товарного звертання і тим самим збільшують розмір запасів. Знаючи це, можна виявити резерви прискорення обіговості запасів підприємства; понизити витрати на утворення і утримання товарних запасів.

До основних факторів, що впливають на обіговість і величину запасів, відносяться наступні:

1. Виробнича потужність підприємства.

Обсяг і структура виробничої програми і роздрібного товарообороту, вивчення попиту населення – одна з умов, що сприяє нормалізації товарних запасів і залежить від сезонності виробництва і споживання тих чи інших продуктів. Для підприємств харчування з великим обсягом товарообороту за інших рівних умов характерна прискорена обіговість.

2. Організація і частота завезення сировини і покупних товарів.

Чим частіше завозяться сировина і покупні товари, тим з меншими товарними запасами можна виконати виробничу програму і план товарообороту. У свою чергу частота завезення залежить від місцезнаходження підприємства, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розташувалися промислові підприємства чи оптові бази до міст споживання, тим частіше здійснюється завезення сировини, тим менше часу витрачається на їхню доставку. Висока частота завезення характерна для швидкопсувної сировини.

3. Ритмічність надходження сировини протягом кварталу і місяця, порядок завезення сировини.

На обіговість сировини впливає і безліч інших факторів:

- організація реклами і продажу продукції власного виробництва, транспортні умови, стан матеріально – технічної бази підприємства.

Важливе значення має кваліфікація кадрів і рівень керівництва складним виробничо – торговим процесом, організація праці і т.д.

6.4. Аналіз товарних запасів і товарообіговості

Основними задачами аналізу товарних запасів і товарообіговості є:

- виявлення відповідності їх нормативам;

- установлення динаміки й оцінка змін, що відбуваються в обсязі і структурі товарних запасів;

- виявлення і розрахунок факторів, що вплинули на зміну товарних запасів.

- розробка заходів щодо нормалізації товарних запасів і прискоренню товарообіговості.

Аналіз товарних запасів на підприємствах харчування за визначений період включає:

- порівняння їх фактичного розміру в абсолютній сумі й у днях обігу з нормативами;

- порівняння обсягу і структури товарних запасів із запасами минулих років, розрахунок темпів зміни товарних запасів;

- розрахунок середнього запасу по товарних групах і визначення фактичної товарообіговості;

- зіставлення фактичної товарообіговості з нормативною, а також з товарообіговістю за минулі роки;

- встановлення впливу на зміну товарних запасів і товарообіговості найважливіших факторів (обсягу і структури товарообороту, надходження сировини і товарів і т.д.)

У результаті аналізу повинні бути дані відповіді на питання: які фактори вплинули на формування і розвиток запасів; чи забезпечують безперебійну виробничу діяльність, продаж продукції і покупних товарів; чи відповідає фактичний асортимент товарних запасів виробничій програмі й ін.

Результати аналізу використовуються також для обґрунтованого планування і нормування запасів по групах сировини.

Для забезпечення ритмічності роботи, широкого вибору сировини і покупних товарів і найбільш повного задоволення попиту споживачів необхідно мати товарні запаси. Основними є поточні товарні запаси, призначені для забезпечення повсякденної безперебійної роботи. Запаси товарів поточного збереження постійно і рівномірно поповнюються. Підприємство повинне мати їх у розмірі, яке встановлене за планом кількості днів торгівлі. Поточні запаси повинні бути середніми, тобто без перевищення і заниження.

Завищені запаси ведуть до уповільнення товарообіговості, росту товарних втрат і інших витрат, зв'язаних зі збереженням і реалізацією продукції і товарів, а головне – до погіршення якості і навіть псування товарів. Занижені товарні запаси можуть привести до перебоїв у виробничій діяльності, зниженню обсягу роздрібного товарообороту.

Вивчення товарних запасів проводять не тільки в сумі, але й у днях обігу. Для визначення товарних запасів у днях необхідно їх суму розділити на обсяг роздрібного товарообороту за досліджуваний період і помножити на кількість днів цього періоду. При аналізі прийнято вважати в місяці 30 днів, у кварталі – 90, у році – 360 днів. При вивченні фактичних товарних запасів за даними за квартал їх звичайно визначають у днях, виходячи з товарообороту даного кварталу. При їхньому аналізі за даними на місяць фактичні товарні запаси в днях на кінець місяця визначаються до товарообороту минулого місяця.

Оцінку стану товарних запасів варто давати насамперед у днях, тобто погоджувати їхній розмір зі ступенем виконання плану і динамікою роздрібного товарообороту.

У процесі аналізу встановлюють, як товарні запаси забезпечують розвиток товарообороту і безперебійне постачання населення необхідною продукцією власного виробництва; вивчають причини відхилень фактичних запасів сировини і покупних товарів від установлених нормативів. Такими причинами можуть бути: невиконання чи перевиконання плану товарообороту; невиконання або перевиконання плану надходження сировини і покупних товарів; нерівномірне їх надходження; недоліки в організації реалізації й іншої маркетингової діяльності. Товарні запаси в сумі звичайно знижуються, якщо надходження товарів відстає від темпів збільшення товарообороту, і підвищуються при випереджальних темпах росту їх надходження.

Аналіз товарних запасів у динаміці за рік повинен проводитися як у діючих, так і в порівняльних цінах. Звичайно, перераховують у порівняльних цінах запаси товарів на кінець звітного року. Потім, порівнявши суми товарних запасів у діючих і порівняльних цінах, визначають вплив інфляційних факторів на їхній розмір.

Поряд з аналізом товарних запасів на окремі дати проводиться вивченням їхніх середніх розмірів. При визначенні середніх запасів товарів необхідно залучити як можна більше число даних, що забезпечує правильність розрахунків. Планові середньорічні товарні запаси можуть розраховуватися за формулою середньої арифметичної (шляхом підсумовування їхніх нормативів за чотири квартали звітного року і розподілом отриманого підсумку на чотири) чи по формулі середньої хронологічної.

Якщо маються дані тільки на початок і кінець досліджуваного періоду (місяця, кварталу чи року), то для розрахунку середніх товарних запасів застосовують середню арифметичну формулу, тобто їх підсумовують і отриманий підсумок поділяють на два.

При прискоренні товарообіговості сировини і товарів товарні запаси відносно зменшуються, при уповільненні – зростають.

Товарообіговість є одним з найважливіших якісних показників. Під товарообіговістю розуміється час обертання товарів зі дня їх надходження до дня реалізації, а також швидкість обігу товарів.

Час обертання характеризує середню тривалість перебування товарів у виді товарного запасу.

Швидкість обігу показує, скільки разів протягом досліджуваного періоду відбулося відновлення товарних запасів.

Слід зазначити, що обертаються не самі товари, а вкладені в них кошти. Після продажу продукція до підприємства не повертається, а йде на задоволення матеріальних і духовних потреб покупців. Прискорення товарообіговості має велике значення: вивільняються обігові кошти, вкладені в товарні запаси, знижуються втрати товарів і інші торгові витрати, зберігається якість сировини і покупних товарів, поліпшується обслуговування споживачів т.п. Уповільнення часу звертання сировини і покупних товарів вимагає додаткового залучення кредитів і позик, веде до росту витрат, зменшенню прибутку, погіршенню фінансового положення підприємства.

Приклад 4. Згідно обліковим даним запаси сировини та готової продукції кафе склали на

01.07.- 25,6 тис.грн.

01.08.- 22,7 тис.грн.

01.09.- 28,2 тис.грн.

01.10. – 26,6 тис.грн.

Норматив запасів сировини та готової продукції 9 днів. Фактичний товарооборот за ІІІ квартал 345,8 тис.грн. Визначити товарообіговість і суму коштів, які можуть бути вивільнені з обігу за рахунок прискорення товарообіговості.

Розрахуємо суму середніх товарних запасів:

25,6 : 2 + 22,7 + 28,2 + 26,6 : 2 _{= 25,7 тис.грн.}

4-1

Звідси фактична товарообіговість складає:

25,7 : 345,8 × 90 (дн) = 7,7 дні.

Порівняння з нормативом показує прискорення товарообіговості

на 1,3 дні (9 – 7,7 дні).

Сума вивільнених коштів становитиме 4,99тис.грн.

(345,8 : 90 × (-1,3 дн.)).