4. Надання першої допомоги

1. При попаданні кислоти на руки або обличчя уражене місце потрібно негайно витерти сухою ватою, старанно змити сильним струменем води, а потім 5% розчином натрій гідрокарбонату (питної соди).

2. При попаданні лугу на руки або обличчя їх потрібно спочатку витерти ватою, змити водою, а потім – 2% розчином оцтової кислоти.

3. При попаданні лугу або кислоти в очі треба добре помити очі великою кількістю води, а потім 3% розчином натрій гідрокарбонату, якщо в очі попала кислота, або 2% розчином борної кислоти, якщо в очі попав луг, і негайно звернутись до лікаря.

4. При опіках гарячими предметами треба прикласти на обпечене місце вату, змочену етиловим спиртом або 3-5% розчином калій перманганату і перев’язати бинтом. При серйозних опіках необхідно відразу звернутись до лікаря.

5. У випадку порізів слід насамперед видалити з рани осколки скла, потім змити кров 2% розчином калій перманганату, змастити рану 3% спиртовим розчином йоду, а тоді забинтувати.

6. При отруєнні необхідно відразу звернутись до лікаря.

ЗАНЯТТЯ №2

Тема: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ ХІМІЇ

Мета заняття: опрацювати основні поняття та закони хімії, встановити межі їх застосування. Навчитись проводити обчислення з використанням понять і основних законів хімії.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

1. Основні поняття хімії: хімічний елемент, атом, молекуля, проста та складна речовина, відносна атомна маса, відносна молекулярна маса, моль, молярна маса, молярний об’єм, стала Авогадро, еквівалент.

2. Сформулювати закон збереження маси та закон еквівалентів, записати математичні вирази.

3. Закон Авогадро та наслідки з нього.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1. Основні поняття хімії

Хімічний елемент – це певний вид атомів з однаковим позитивним зарядом ядра.

Прості речовини утворені з атомів одного елемента: водень (Н₂), азот (N₂), сірка (S), мідь (Cu).

Складні речовини утворені з атомів різних елементів: вода (Н₂О), кухонна сіль (NaCl).

Молекула – найдрібніша частинка речовини, що зберігає її хімічні властивості і здатна до самостійного існування.

Атом – найдрібніша частинка хімічного елемента, що зберігає його хімічні властивості.

Відносна атомна маса хімічного елемента показує, у скільки разів маса атома даного елемента більша за 1/12 маси атома Карбону :

.

Відносна молекулярна маса чисельно рівна сумі відносних атомних мас всіх атомів, що входять до складу молекули речовини, наприклад:

.

Моль – це кількість речовини, що містить стільки структурних одиниць (молекул, атомів, іонів), скільки атомів міститься в 12  г ізотопу Карбону .

Стала Авогадро: . Це кількість атомів, молекул чи іонів у одному молі речовини. Наприклад,

1 моль Карбону містить 6,02·10²³ атомів .

1 моль води містить 6,02·10²³ молекул .

Молярна маса М (г/моль) – маса одного моля частинок, виражена в грамах.

Молярний об'єм – об'єм 1 моля речовини у газоподібному стані, (л/моль). За нормальних умов (н.у.) об’єм 1 моля будь-якого газу становить 22,4 л ( ).

Кількість речовини в молях визначається за формулою:

, або ,

де – кількість речовини, моль;

– маса речовини, г;

– молярна маса, г/моль;

- молярний об’єм газу, л/моль.

Еквівалент речовини – це така кількість речовини, яка в хімічних реакціях сполучається з 1 молем атомів Гідрогену, або заміщає таку його кількість. Маса одного моля еквівалентів речовини – молярна маса еквівалента (еквівалентна маса) – (г/моль екв).

(л/моль екв) – еквівалентний об’єм – це об’єм, який займає за нормальних умов 1 моль еквівалентів газоподібної речовини.

; .