2.7. Облік розрахунків

Облік розрахунків у ТОВ «Земельно – кадастрове бюро» з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Організації, поставляючі сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, а також видаючи різні види послуг (відпуск води, пари, електроенергії та ін.) і виконуючи різні роботи, називаються постачальниками і підрядчиками. На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами і організаціями за продукцію, товарно - матеріальні цінності, роботи і послуги. По дебету цього рахунку відображаються суми оплачених рахунків, по кредиту враховується сума акцептованих рахунків на надходженні матеріальні цінності, виконані роботи та послуги. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться в журналі-ордері №. В журналі-ордері № 6 синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками співвідноситься з аналітичним обліком. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами (у тому числі й з постачальниками), за податками і платежами, облік довгострокових зобов’язань і доходів майбутніх періодів провадиться в розділі І відомості 3-м (рахунки 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 55 «Інші довгострокові зобов’язання», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 69 «Доходи майбутніх періодів»). Для обліку нарахування заробітної плати, розрахунків утримань з неї застосовується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» . Підставою для заповнення відомості 3-м служать: розрахунки податків, виписки банку, рахунки-фактури, розрахунково-платіжні відомості, договори, акти приймання-здачі виконаних робіт, прибуткові і видаткові касові ордери, авансові звіти й інші первинні документи, що стосуються руху коштів у зазначених рахунках. Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. Перелік осіб, яким видається аванс під звіт, встановлюється наказом керівника, що служить документом на видачу авансу на господарські потреби, а в разі видачі авансу на відрядження оформлюється, крім того, і посвідчення про відрядження. Фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв’язку, актами куплі-продажу - на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо - на підтвердження витрат на відрядження. Зведеним документом витрат, оплачених підзвітними особами, є авансовий звіт, який складається не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження і на наступну добу після одержання авансу на господарські потреби.

2.8.Облік капіталу і забезпечення зобов’язань

Під статутним фондом розуміють майнову гарантію стабільності юридичної особи як суб'єкта господарювання. В бухгалтерському обліку використовують термін статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників у капітал підприємства. Статутний капітал товариства був сформований за рахунок майна (основних та оборотних засобів), обладнання, грошових коштів тощо. Формування статутного капіталу за рахунок вкладів засновників - обов'язковий елемент установчих документів підприємства. Сума статутного капіталу підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі суб'єктів господарювання. Рішення про збільшення (зменшення) також обов'язково має реєструватися. Сума статутного капіталу за балансом підприємства не може бути відмінною від тієї, що зареєстрована в державному реєстрі. Згідно із законодавством внесення вкладу обов'язкове для засновника. Воно неодмінно спричиняє зміни статутного капіталу, його перереєстрацію, в той же час додаткові внески є добровільними. Для того, щоб правильно визначити реальну ринкову вартість майна (при рості інфляції) юридичним і фізичним особам (підприємцям і громадянам), ухвалено Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оцінної діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 265 8-Щ. Згідно з даним Законом оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін. Встановлено, що проведення експертної оцінки є обов'язковим під час визначення вартості внесків учасників і засновників господарських товариств, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств із державною часткою (часткою комунального майна), а також за умови виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства. Синтетичний облік статутного капіталу ведеться на пасивному рахунку 40 «Статутний капітал». Статутний фонд збільшується: - в частині основних засобів - введення в дію об'єктів за рахунок власних джерел (в тому числі викупу орендованих основних засобів), безоплатного їх надходження, зменшення сум зносу, по безоплатно переданих і списаних об'єктах основних засобів, дооцінки і уточнення оцінки, оприбуткування виявлених при інвентаризації об'єктів; - в частині оборотних засобів - поповнення власних оборотних засобів за рахунок прибутку і вкладів працівників, дооцінки матеріалів і продукції, безоплатного одержання матеріальних і грошових коштів. Статутний фонд зменшується; - в частині основних засобів - при ліквідації і безоплатній передачі об'єктів, нарахування зносу за звітний період або збільшення його при безоплатно одержаних об'єктах, уцінення його і уточнення (зменшення), а також списання виявлених інвентаризацією недостач основних засобів; - в частині оборотних засобів - безоплатна передача товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), їх уцінення. Інструкцією № 291 передбачено, що сальдо рахунка 40 завжди має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Якщо в процесі діяльності підприємства цей розмір змінюється (збільшується або зменшується), то ці зміни повинні бути відображені в установчих документах і зареєстровані в установленому порядку. Сума, відображена на рахунку 40, залишається незмінною. Збільшується тільки загальний підсумок - розмір власного капіталу підприємства, що включає статутний і неоплачений капітал. За несвоєчасне внесення засновниками підприємства коштів чи майна у статутний фонд, тобто недотримання строків внесення, передбачені фінансові санкції у розмірі 10 % з розрахунку на рік. Дату внесення коштів учасниками в погашення заборгованості за внесками до статутного фонду визначать за виписками банку, касовою книгою, актом прийому-передачі. Збільшення чи зменшення статутного капіталу відображають у «Журналі обліку господарських операцій» за кореспонденцією рахунків. На їх основі ведуть записи у Відомості 5-М розділі 4 «Обліку власного капіталу» в розрізі кожного учасника. Важливою умовою успішного функціонування підприємств в ринкових умовах є обєктивна оцінка зобовязань. Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про кредиторську заборгованість, а також принципи відображення її у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 «Зобов'язання». Оцінка зобовязань відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності, що передбачає використання в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню сум визнаних зобов'язань, є важливим при оцінці зобов'язань. Завдяки дії принципу безперервності оцінка зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі. Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла у попередні звітні періоди (є результатом минулих подій) і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які містять в собі економічні вигоди . Зобов'язання визнаються, якщо наявні дві обов'язкові ознаки: -його оцінка може бути достовірно визначена; -існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню. Поточні зобов'язання відображаються на окремих статтях за видами кредиторської заборгованості перед бюджетом, зі страхування, з оплати праці, за внутрішніми розрахунками, за іншими поточними зобов'язаннями. В бухгалтерському обліку активи та зобов'язання відображаються в день їх здійснення, тобто в день їх виникнення, незалежно від дати руху коштів за ними. Значна частина зобов'язань підприємства регулярно (щомісячно) нараховується з відображенням в обліку по дебету рахунків активів або витрат, а по кредиту - нарахованих зобов'язань. У таких випадках визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості) безпосередньо залежить від визнання відповідних активів або витрат. Другою умовою визнання зобов'язання у балансі є можливість його достовірної оцінки. Як правило, сума зобов'язання визначається однозначно і прямо вказується у відповідних документах. Проте існують ситуації, коїш сума платежу залежить від подальших подій. Зобов'язання визнається у таких випадках, якщо його можна оцінити з певною мірою достовірності. За П(С)БО 11 «Зобов'язання» в Балансі всі поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов'язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов'язання. Обов'язки підприємства розглядаються як його зобов'язання якщо вони повинні бути виконані неминуче. Економічні наслідки невиконання зобов'язання, наприклад, у зв'язку зі штрафними санкціями, не дадуть підприємству можливості уникнути вибуття ресурсів на користь іншої сторони. В процесі погашення зобов'язання, підприємство, як правило, передає ресурси, що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій іншої сторони. Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів. Так, погашення існуючого зобов'язання може здійснюватись: -сплатою грошових коштів; -передаванням інших активів; - наданням послуг; - заміною даного зобов'язання іншим; - перетворенням зобов'язання на капітал . В основному при розрахунках з постачальниками і підрядниками використовуються погашення у формі сплати грошових коштів. Сума, яка підлягає сплаті, визначається сторонами і вказується у договорі.