
- •Тема: Сировина спиртового виробництва
- •Картопля як сировина для спиртового виробництва.
- •Цукровмісна сировина.
- •Органолептичні показники
- •Фізико-хімічні показники
- •Мікробіологічні показники
- •Нетрадиційні види сировини.
- •Допоміжні матеріали
- •Тема : Зберігання сировини спиртового виробництва.
- •Апаратурно-технологічна схема приймання , очистки, зберігання і сортування зерна (первинна і вторинна очистка)
- •Фізіологічні та біохімічні процеси при зберіганні.
- •Фактори які впливають на інтенсивність дихання
- •Зберігання зерна.
- •Санітарний режим у складських приміщеннях
- •Шкідники зерна.
- •Боротьба із шкідниками
- •Норми природних втрат пізньої картоплі при перевезеннях по залізній дорозі в критих вагонах навалом в залежності від тривалості перевезень
- •Зберігання меляси.
- •Тема 3: Виробництво солоду.
- •Процеси при замочуванні зерна
- •Визначення ступені замочування
- •Пророщування зерна
- •Способи пророщування
- •Приготування солодового молока.
- •Інтенсифікація приготування солоду та солодового молока
- •Тема: Виробництво та використання ферментних препаратів у виробництві спирту
- •Поверхневий спосіб культивування
- •Глибинний спосіб культивування
- •Вирощування глибинної культури на виробництві
- •Показники якості ферментних препаратів
- •Норми внесення ферментних препаратів при частковій заміні солоду.
- •Оцукрювання концентрованими ферментними препаратами
- •Тема: Основи технології спирту
- •Принципова схема переробки меляси
- •Виробництво спирту із меляси.
- •Класичні схеми переробки меляси на спирт
- •Приймання та зберігання меляси, підготовка її до зброджування.
- •Теплова обробка інфікованої меляси.
- •Характеристика дріжджів та вимоги до них.
- •Одержання чистої культури дріжджів
- •Фактори, які впливають на розвиток дріжджів
- •Отримання виробничих дріжджів.
- •Зброджування мелясного сусла.
- •Показники зрілої бражки
- •Стерилізація дріжджебродильної апаратури
- •Вдосконалені схеми переробки меляси на спирт
- •Тема. Виробництво спирту із зерна і картоплі
- •Підготовка зерна та картоплі до розварювання
- •Розварювання крохмалевмісної сировини
- •Схеми розварювання сировини.
- •Оцукрювання
- •Приготування виробничих дріжджів
- •Приготування дріжджів Вініферм с2 і Ферміол
- •Зброджування сусла
- •Тема: Виділення спирту з дозрілої бражки. Ректифікація спирту
- •Одержання спирту-ректифікату
- •Особливості одержання сивушного масла (товарного), концентрату головної фракції та їх використання.
- •Приймання , облік і зберігання спирту.
- •Одержання технічного і абсолютного спирту
- •Одержання технічного спирту
- •Одержання абсолютного спирту.
- •Високооктанова кисневмісна добавка (вкд)
- •Технологічний процес виробництва високооктанової кисневмісної добавки до бензинів методом адсорбції
- •Тема: Комплексне використання сировини та утилізація відходів спиртового виробництва
- •Використання зерно-картопляної барди.
- •Технологічна схема виробництва кормових дріжджів на зерно картопляній барді.
- •Виробництво хлібопекарських дріжджів на спиртових заводах
- •Виробництво хлібопекарських дріжджів на спеціалізованих заводах
- •Приготування поживного середовища.
- •Вирощування засівних дріжджів.
- •Вирощування товарних дріжджів.
- •Сушка дріжджів.
- •Вимоги до пресованих хлібопекарських дріжджів
- •Пом’якшення води.
- •Пом’якшення води Nа – катіонітовим способом.
- •Знесолення води методом зворотнього осмосу.
- •Лекція № 72
- •Лекція № 73-74
- •Приготування сортівки.
- •Лекція № 75
- •Лекція № 76-77
- •Лекція № 80-81
- •Фізико-хімічні показники групи лікеро-горілчаних напоїв.
- •Принципова технологічна схема виробництва соків.
- •Лекція № 80-81
- •Приготування морсів.
- •Режим настоювання сировини.
- •Приготування настоїв.
- •Отримання настоїв в екстракційній установці.
- •Одержання настоїв у вакуум-випарній установці.
- •Лекція № 84
- •Лекція № 85
- •Приготування колеру.
- •Лекція № 85
- •Лекція № 85
Особливості одержання сивушного масла (товарного), концентрату головної фракції та їх використання.
Побічними продуктами виробництва спирту є сивушне масло, сивушний спирт, головна фракція етилового спирту, а також барда і лютерна вода.
З бардою і лютерною водою виходить нелетка частина бражки, а леткі домішки концентруються і виводяться з сивушним маслом або сивушним спиртом й головною фракцією етилового спирту.
Сивушне масло є побічним продуктом ректифікації, який являє собою суміш вищих спиртів, етилового спирту і води. Одержують сивушне масло шляхом концентрування його в ректоколоні та екстракцією виведеної спирто-сивушної суміші водою.
Накопичений сивушний шар у верхній частині місткості додатково 2-3 рази промивають водою, яка вводиться через барботер, і після відстоювання верхній шар водою витискується через лійку, для чого відвід підсивушної води тимчасово припиняють. Для більш ефективної екстракції і кращого розшарування суміші, використання меншої кількості води на промивку, відбір сивушного масла ведуть у вигляді спирто-сивушної суміші при концентрації в ній спирту від 10 до 40%об. Найкраще таку суміш концентрують на 7-10 тарілках при температурі парів на 8-мій тарілці 95-100 ºС. Зниження температури при постійному завантаженні колон свідчить про перевантаження колони спиртом і веде до зниження зони накопичення сивушного масла на тарілках нижче 7-ї, що може призвести до "провалу" масла в куб і втрат.
Рекомендується в апаратах малої продуктивності відбір сивушного масла проводити періодично, а при великої – безперервно. Кількість відібраного конденсату складає 3-5% до кількості б/в спирту, а кількість сивушного масла на зернокартопляних заводах звичайно складає 0,3-0,45% від кількості умовного спирту-сирцю, а на мелясних заводах – 0,25-0,354%.
Сивушне масло повинно відповідати ГОСТ 17071-91 – прозора рідина, що при взбовтуванні не мутніє, колір – від світло-жовтого до червоно-бурого; запах – властивий сивушному маслу, без сторонніх запахів, відносна густина ≥ 0,873, показник заломлення ≥ 1,395, має витримувати пробу на чистоту із сірчаною кислотою. У період від початку перегонки до досягнення температури 120 ºС має переганятися не більше 50% від об'єму сивушного масла.
Склад сивушного спирту (в %): етилового спирту 5-12; н-пропанола – 7-15%; ізобутанола - 10-2%; ізоамілового – 50-60%; води 5-10%.
Сивушне масло використовується для одержання амілового, бутилового, пропілового спиртів, які використовуються в органічному синтезі, лакобарвникової промисловості, інше.
Головна фракція етилового спирту є побічним продуктом брагоректифікації, який вміщує етиловий спирт, естери, альдегіди і воду. ГФ етилового спирту має міцність 92% по об’єму. ГФ використовується для одержання ректифікованого, технічного і денатурованого спиртів. Продукт відбирається із конденсатора ЕК. Вихід складає 2-6% умовного спирту-сирцю. Для зменшення витрати спирту із відходом – головною фракцією – було запропоновано проводити концентрування ГФ на колоні, яка працює в режимі ректифікаційної. Тобто головна фракція подається на тарілки живлення 8-10, рахуючи зверху. Знизу подається пара через змійовик або виносний кип’ятильник в кількості 30-40 кг на 1дал. ГФ. При такій витраті пари відбувається накопичення ефірів, альдегідів і метанолу у верхній частині колони, і естери, альдегіди і метанол у вигляді концентрату виводяться 1 раз на добу із конденсатора колони в кількості 1-3 дал. З кубу колони виводиться етанол, який поступає для доочистки в епюраційну або ректоколону. Вихід концентрату ГФ складає біля 0,1 – 0,2% від спирту-сирцю умовного, а вихід спирту при цьому збільшується до 98,3-98,5%.
Концентрат головної фракції (КГФ) використовують для спалювання як паливо разом з мазутом.