VI. Школа соціальних систем

Представляє собою системний підхід до науки управління, загаль­ний спосіб мислення, суть якого полягає у пошуку простого у склад­ному, декомпозиції проблеми на складові частини, до виходу на прості запитання типу «є - потрібно визначити».

Представниками є Парсон, Мертон. Школу характеризує праг­нення розглядати соціальну організацію як комплексну систему з рядом складових її частин у динаміці.

Внеском школи соціальних систем можна вважати те, що вчені цього напряму розглядали організацію як відкриту або закриту комп­лексну систему.

Представники школи відводили особливу роль зовнішнім силам, наголошуючи на тому, що тільки вони мають бути визначальними для ефективного функціонування організації. Цей погляд можна вважати за недолік школи соціальних систем.

6. Кількісна школа (або нова школа)

Сучасний менеджмент, заснований на науковому дослідженні управління, займається використанням наукового підходу до практики управління. Саме це дало можливість розвинути нову концепцію ме­неджменту шляхом використання математичних методів та комп'ютер­ної техніки, дало їй відповідну назву «кількісна (управлінська) школа».

Представники цієї школи вважають управління процесом логіч­ним та таким, що піддається формалізації, який можливо виразити математично.

Через застосування економіко-математичних методів вирішують­ся такі задачі, як:

• управління запасами;

• задачі масового обслуговування;

• розподіл обмежених ресурсів між споживачами;

• заміна старого обладнання;

• пошук рішень через раціональний добір можливостей;

• задачі теорії ігор;

• прогнозування;

• імітаційне моделювання.

Внесок кількісної школи: розробка та застосування моделей для поглибленого розуміння управлінських проблем; розвиток кількісної х методів на допомогу керівникам в складних ситуаціях.

До недоліків школи відноситься: вузькоспеціалізований підхід до управління; неможливість повного врахування людського фактора.

Питання для обговорення

1. Який конкретний внесок у розвиток управлінської науки внес­ли вітчизняні вчені М. Драгоманов, М. Туган-Барановський, і. Вер­надський та зарубіжні вчені: Ф. Тейлор, Ф. Гілберт, Г. Ганг, А. Файоль, Л. Урвік, М. Паркер, Є. Мейо, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг?

2. Які основні етапи виділяють у розвитку управлінської науки н Україні?

3. У чому полягає сутність та недоліки наукових шкіл (теорій) «наукового менеджменту», «класичної школи управління», «докт­рини людських відносин»?

4. Яку роль зіграли у розвитку сучасного менеджменту наступні школи: емпірична, соціальних систем, нова.

5.Який розвиток теорії управління за умов державної форми власності.

6.У чому полягає сутність процесного, системного та ситуацій­ного підходу до управління та які основні відмінності між ними?