Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практ. дошк. етнопед..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
114 Кб
Скачать
☆

Етнопедагогічна експедиція

1. Дитина. Як її називали?

а) дитину б) хлопчика/дівчинку? в) немовля? До якого віку її так називали? г) дівчину, юнака (дівка, хлопець)? д) Як лас­каво зверталися до дитини?

2. ІМ'Я.

а) Коли давали ім'я (при водохрещенні, відразу після на­родження тощо)? Чи можна було заздалегідь, до народження дитини придумувати імена? Хто давав ім'я (батько, священик, повитуха, свекруха тощо)?

б) Яке давали ім'я: ім'я батька, діда, родича, що помер ...? Чи можна було давати дитині ім'я ще живого родича? Чи нази­вали дітей у родині однаковим ім'ям? Якщо ні, то чому?

в) Якщо дитина помирала при пологах, то чи давали їй ім'я? Якщо дитина помирала до хрещення, яке ім'я їй давали?

3. СИРОТА.

а) Як називали дитину, у якої немає матері, батька, обох батьків?

б) Як називали дитину прийомні батьки (пасинок,..)?

в) Як дитина називала прийомних батьків, братів, сестер?

4. Незаконнонароджені діти.

а) Як їх називали (закосинець, беззаконник,... )?

б) Що їм говорили про батька, як пояснювали його відсут­ність?

в) Хто і як хрестив дитину? Чи могло це принести хреще­ним удачу/невдачу?

г) Яке ім'я, по-батькові давали (незвичне, рідкісне ім'я; по-батькові батька, брата матері)?

5. Діти хворі, з фізичними вадами.

а) Як їх називали?

б) Що вважали причиною їхньої хвороби (гріхи батьків, ма­тері, порушення матір'ю яких-небудь заборон під час вагітності тощо)?

в) Кого запрошували до них у хрещені? Вважалося це для них удачею/невдачею? Чи можна було відмовитися?

6. ДВІЙНЯ.

а) Як називали близнюків?

б) Що вважалося причиною їхнього народження, чи вважа­лося це удачею/невдачею?

в) Чи не вважалося, що вони хворіють, вмирають одночас­но? Як пов'язані їхні долі (заміжжя, удача в справах)?

7. Перша дитина. Остання дитина.

а) Як їх називали?

б) Чи володіли вони особливими якостями, брали участь в обрядах (початок сівби, жнива)?

8. ГОДІВЛЯ. ВІДЛУЧЕННЯ ВІД ГРУДЕЙ.

а) Що робили, якщо дитина не брала груди (годували через шнурок з натільним хрестом)?

б) Як довго годували дитину грудьми (до появи зубів тощо)? Що говорили дитині як її лякали, щоб вона не просила груди (мати ішли на якийсь час з будинку, мазали груди гірчицею, підкладали щітки, лякали)? Як це називали?

в) Коли дитину саджали за загальний стіл (у день, коли піднімали груди, у день пострижин)?

д) Якщо дитина погано їла за столом, що їй говорили, чим микали? Що примовляли під час їжі (ложка за маму, за тата

І ПІЦО)?

9. Годувальниця.

а) Хто годував дитину, якщо в матері не було молока? Як називали цю жінку? Хто вона приходилася потім дитині, як вона її називала?

б) Як називалися діти, вигодувані однією жінкою? Чи вва­жалися вони рідними?

10. Нянька.

а) Кого наймали в няньки дітям (старих, молодих, спеціаль­них людей)? На який термін? Як називали її (нянька...,)?

б) Що входило в її обов'язки (годувати, колисати, гуляти, лікувати)?

в) Чим платили за роботу? Як це відбувалося?

11. Заколисування.

а) Як називалося заколисування дитини? Як називалися колискові пісні?

б) Хто заколисував (нянька, мати, бабуся, старші діти)?

в) Які пісні співали, укладаючи спати дитину? Чи врахову­вався вік дитини? Чи розрізнялися пісні для рідної дитини і дитини хазяїнів, братів/сестер, сироти, незаконнонародженої тощо? Попрохайте заспівати.

г) Ким лякали дитину, якщо вона не спала?

ж) Як закачували хвору дитину? Чи існували пісні, що зціляють дитину від хвороб?

12. ПЕРШІ ЕМОЦІЇ

Чи помічали, чому і коли дитина в перший раз посміхнеть­ся, засміється? Як ворожили по цьому про її життя?

13. ПЕРШІ КРОКИ.

а) Що говорили про дитину, що почала вставати і ходити?

б) Як називали дитину, що довго не ходить? Що робили, щоб вона швидше пішла (креслили на підлозі між її ніг/перед нею хрестики ножем/пальцем, сіяли перед нею коноплі, ячмінь)?

в) Чи не вважалося, що дитина, що рано почала ходити, ПІ9М0 заговорить? Як про неї говорили?

14. ПЕРШІ СЛОВА.

а) Коли дитина повинна почати говорити? Як називали дитину, що почала говорити рано/пізно? Що могло бути причм ною цього (хвороба, поводження матері)?

б) Якщо дитина довго не говорила, як її лікували (напували водою з дзвіночка)?

в) Чи вважали, що дитина, яка довго не говорить, наділена особливими якостями (робити пророкування, лікувати, впли­вати на долю інших людей)?

15. ПЕРШІ ЗУБИ (МОЛОЧНІ/КОРІННІ).

а) Як називали перші зуби?

б) Хто (хрещені батьки) і що (ложку) дарували на перший зуб? Як це називалося (на зубок)?

в) Молочні зуби, що випадали, викидали, зберігали, кида­ли у визначене місце (за грубку)? Що приговорювали, до кого зверталися при цьому?

г) Як називали корінні зуби, коли вони повинні з'являтися? 16. ПОСТРИЖЕННЯ.

а) До якого часу не можна було стригти дитини, чому (мову обстригати)? Коли перший раз її стригли? Як це називалося? Хто і чим це робив (батько, хрещений; ножем, ножицями, сокирою)?

б) Що робили і що не можна було робити з першим обстри­женим волоссям (зберігали, спалювали, викидали)?

в) На що саджали дитину під час першої стрижки (на шкіру, стіл, прялку, сокиру)?

г) Чи не було звичаю після цього саджати дитину за загаль­ний стіл, на коня?