Практична заняття № 3 Тема. Порядок розслідування нещасних вип Розслідування нещасного випадку в галузі

Мета: ознайомитися з концепцією проведення розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.

Короткі теоретичні відомості

Порядок розслідування нещасних випадків досить заплутаний і не завжди чіткий та зрозумілий. Як діяти, якщо на Вашому підприємстві трапився нещасний випадок? Як ви пам’ятаєте, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на належні, здорові та безпечні умови праці. Для забезпечення цього права у 2001 році було створено ще один вид соціального страхування – страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Правові засади і механізм дії такого страхування визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Відповідно до цього Закону застрахованим особам при настанні страхового випадку провадиться страхова виплата. Страховим випадком згідно зі ст. 13 цього Закону є нещасний випадок або професійне захворювання, що завдало застрахованій особі професіонально зумовленої або фізичної чи психічної травми за певних обставин. При настанні таких випадків застрахована особа (або особи, які перебувають на її утриманні) має право на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Що ж таке нещасний випадок? Відповідно до  ст. 14 Закону   нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, у результаті яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, установлено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України  від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок).

Класифікація страхових випадків

 Дія вказаного Порядку поширюється на:

1) власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці);

2) працівників, у тому числі іноземців й осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем;

3) фізичних осіб - підприємців;

4) членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі ― особи, що забезпечують себе роботою самостійно).

Тому відразу визначимося, що сьогодні ми розглядатимемо порядок документального оформлення страхового випадку найлегшого (і найпоширенішого) типу – нещасного випадку на виробництві, що не є груповим і не спричинив інвалідності або смерті потерпілого.

Від того, до якого типу належить той чи інший випадок, залежатимуть порядок його документального оформлення та проведення розслідування, розмір страхової виплати, а також сама можливість її отримання потерпілим.

Смерть потерпілого від нещасного випадку або внаслідок професійного захворювання також належить до страхового випадку.

Крім цього, якщо внаслідок травмування на виробництві або профзахворювання жінки під час її вагітності було заподіяно шкоду плоду або дитина народилася інвалідом, такий випадок прирівнюється до нещасного випадку, що стався із застрахованим. Ця дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, і до 16 років або до закінчення навчання (але не більше ніж до досягнення 23 років) їй надається допомога Фонду.

Як ви вже зрозуміли, кожний страховий випадок, що стався, має свої особливості.

Чинним законодавством передбачено певний порядок дій у разі, якщо на підприємстві все-таки стався нещасний випадок. Від того, наскільки оперативно і правомірно діятиме роботодавець залежать життя і здоров’я потерпілого працівника. При цьому від правильності документального оформлення буде залежати і своєчасність, і повнота виплат, передбачених законодавством.

Адже результати проведеного роботодавцем розслідування впливають на розмір допомоги, яка виплачуватиметься потерпілому або членам його сім’ї у разі смерті. Тому роботодавець має знати, як правильно оформити цю подію.

Порядок дій у цій ситуації встановлено у вже визначеному  Порядку проведення розслідування та ведення обліку (табл. 3).                         

Таблиця 3 - Хто, протягом якого строку і що має зробити, якщо стався нещасний випадок

Крок	Дійова особа	Строк	Дії	Примітка
1	Потерпілий або свідок	Негайно	Повідомляє про нещасний випадок, що стався, безпосереднього керівника робіт або іншу уповноважену особу підприємства	Якщо потерпілий вчасно не повідомив свого безпосереднього керівника про нещасний випадок, що стався, або внаслідок такого випадку непрацездатність настала не відразу, розслідування проводитиметься протягом місяця після надходження заяви від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, незалежно від строку, коли стався такий нещасний випадок
2	Керівник робіт або інша уповноважена особа підприємства	Негайно після отримання повідомлення про нещасний випадок, що стався	1. Організовує надання першої медичної допомоги потерпілому або, якщо необхідно, доставку потерпілого до лікувально-профілактичного закладу. 2. Повідомляє про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної профспілкової організації та спеціаліста з питань охорони праці. 3. Повинен по можливості зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку. 4. Має вжити заходів до недопущення подібних випадків
3	Медустанова, до якої звернувся потерпілий	Протягом доби з моменту звернення	Передає екстрене повідомлення: – підприємству – роботодавцю потерпілого;– робочому органу Фонду за місцезнаходженням такого підприємства; – установі СЕС (у випадку якщо виявлено гостре професійне захворювання чи отруєння)
4	Підприємство – роботодавець потерпілого	Негайно після отримання повідомлення від медустанови	1. Повідомляє територіальний орган Фонду про нещасний випадок, що стався, за встановленою формою. 2. Повідомляє орган держпожежохорони, якщо нещасний випадок пов’язаний з пожежею. 3. Повідомляє СЕС, якщо виявлено гостре профзахворювання чи отруєння. 4. Створює наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організовує розслідування. Форму такого повідомлення встановлено постановою правління Фонду  Якщо потерпілий є робітником іншого підприємства то в такому випадку, необхідно сповістити про нещасний випадок, що з ним стався, його роботодавцю.
5	Комісія з розслідування	Протягом трьох діб	1. Обстежує місце нещасного випадку з опитуванням потерпілого (якщо це можливо) та можливих свідків. Протокол опитування потерпілого та приклад пояснювальної записки наведено в додатку 13 до постанови про розслідування та облік (див. додаток «Документи»). 2. Визначає, чи відповідають умови праці вимогам законодавства про охорону праці 3. З’ясовує обставини та причини нещасного випадку, його зв’язок із виробництвом 4. Установлює осіб, які допустили порушення вимог щодо охорони праці, а також розробляє заходи щодо недопущення подібних нещасних випадків 5. Складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-51 у 5 примірниках Додаток 3 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку (див. додаток «Документи») 6. Складає акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, за формою Н-1 (Додаток 4 до Порядку проведення  розслідування та ведення обліку; див. додаток «Документи») Якщо нещасний випадок визнано не пов’язаним з виробництвом, складається акт за формою Н5.
6	Підприємство – роботодавець потерпілого	Протягом доби	1. Підписати акти, складені комісією.  2. Зареєструвати нещасний випадок у спеціальному журналі Додаток 7 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку. Протягом доби. 3. Надати акти (ф. Н-5 і ф. Н-1: посадовій особі чи фахівцю, на якого покладено функції з питань охорони праці; потерпіломові чи особі, яка представляє його інтереси; 4. Надати акт ф. Н-1 (або НПВ):– керівнику структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо недопущення подібних ситуацій;– територіальному органу Держгірпрмнагляду за місцезнаходженням підприємства.

Зверніть увагу: такі акти мають зберігатися на підприємстві протягом 45 років. При реорганізації вони передаються правонаступнику, а при ліквідації – до держархіву.

На практиці трапляються випадки, коли нещасний випадок стався з працівником іншого підприємства. Такий випадок має бути розслідувано підприємством, на території якого це сталося. При цьому у складі комісії мають бути представники підприємствароботодавця потерпілого, оскільки саме останнє братиме на облік цей нещасний випадок.

Якщо ж нещасний випадок стався на підприємстві, куди працівника тимчасово перевели, то розслідує та бере на облік такий випадок саме це підприємство.

Якщо в результаті нещасного випадку постраждав працівниксумісник, розслідування та облік такого випадку бере на себе те підприємство, де він працює за сумісництвом.

Відповідно до п. 7 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку…», підприємство має проводити розслідування у випадку: обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких  зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від

- одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень;

-  гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;

-  одержання сонячного або теплового удару;

-  опіку;

- обмороженні;

- у разі утоплення;

-  ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;

- одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо);

- контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день;

- зникнення;

- настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

Відповідно до п. 10 Порядку, роботодавець протягом доби повинен утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

До складу такої комісії включаються:

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

-  представник Фонду за місцезнаходженням підприємства;

- представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а за відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

- представник підприємства, інші особи.

Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

При цьому до складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.

Сам потерпілий чи особа, яка представляє його інтереси, не може входити до складу такої комісії, але може брати участь у проведенні розслідування.

Так, відповідно до п. 11 Порядку,  потерпілий має право:

- брати участь у засіданнях комісії;

- висловлювати свої пропозиції;

- подавати документи щодо нещасного випадку;

- давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку

-  додавати до матеріалів розслідування документи стосовно нещасного випадку, що стався;

- одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка  представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

Члени ж комісії, у свою чергу, мають право одержувати письмові та усні пояснення роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також опитувати потерпілого та свідків нещасного випадку.

У разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою ― підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою ― підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку.

Відповідно до п.4 ст.34  Закону «Про загальнообовязкове соціальне страхування від  нещасного випадку..»  перші п’ять днів такої тимчасової непрацездатності оплачує власник чи уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства. Оплата решти днів непрацездатності здіснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Таким чином, з усіх виплат, пов’язаних з нещасним випадком на виробництві, оплата перших п’яти днів непрацездатності є єдиною виплатою, здійснюваною за рахунок коштів підприємства. Решта виплат провадиться тільки за рахунок коштів Фонду. Їх перелік наведено у ст. 21 і ст. 28 Закону «Про загальообовязкове соціальне страхування від нещасного випадку…». Оскільки вони підприємства не стосуються, зупинятися на них не будемо, а розглянемо докладніше питання, пов’язані з виплатами, які потерпілому здійснює підприємство.

Дні тимчасової непрацездатності потерпілого оплачують у розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковуваного доходу). Розрахунок цієї суми провадиться аналогічно розрахунку звичайного лікарняного листка. Щодо запису в листку непрацездатності, то зв’язок зі страховим випадком визначатиметься за відповідними кодами.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності роботодавець має скласти повідомлення про нещасний випадок за формою Н-2 (додаток 8 до Порядку). Це повідомлення має бути надіслано протягом 10 днів організаціям й особам, яким раніше було направлено акт за формою Н-1. Таке повідомлення додається до вказаного акту та зберігається разом з ними.  МСЕК також установлює дату, з якої Фонд повинен розпочати страхові виплати.

Після проведення розслідування нещасного випадку і за потреби – проходження потерпілим МСЕК - до Фонду для отримання страхових виплат необхідно подати такі документи:

– письмове пояснення про те, що сталося, від потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси;

– повідомлення або довідку з медустанови про звернення потерпілого за першою медичною допомогою;

– копію наказу про створення на підприємстві комісії з розслідування нещасного випадку;

– акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);

– акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом (ф. Н-1);

– повідомлення про наслідки нещасного випадку, що стався (ф. Н-2);

– висновок МСЕК (без корінця, що залишається у потерпілого);

– копію трудової книжки (для визначення трудового стажу в умовах дії виробничих факторів);

– довідку про середню заробітну плату;

– копію лікарняного листка, завірену печаткою підприємства;

– копію ідентифікаційного номера потерпілого працівника.

Якщо нещасний випадок стався на транспорті, у такому разі, крім цих документів, додатково необхідно надати також довідку з ДАІ про обставини ДТП, що сталася, а також довідку про наявність алкоголю в крові.

У разі, якщо за висновком МСЕК потерпілий потребує додаткової допомоги, Фонд може затребувати й інші документи.

Після отримання всіх необхідних документів Фонд відповідно до ст. 36. Закону «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку…»  протягом десяти днів (без урахування дня їх подання) повинен прийняти рішення про призначення страхових виплат. Це рішення оформлюється постановою Фонду з додаванням копій всіх необхідних документів.

Окрім зазначеного та відповідно до ст. 21 Закону  «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку…»  у разі настання страхового випадку (нещасний випадок) або у працівника розвинулось професійне захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплачує таким працівникам грошові суми, які мають назву страховими виплатами. Роботодавець може відшкодовувати шкоду додатково до виплат, проведених Фондом.

Такий працівник має право на виплату:

1) втраченого заробітку;

2) одноразової допомоги потерпілому, членам його сім’ї та особам, що перебували на його утриманні;

3) пенсії по інвалідності потерпілому;

4) пенсії у зв’язку з утратою годувальника;

5) виплати дитині, яка народилась інвалідом унаслідок травмування на виробництві або профзахворювання її матері;

6) витрати на медичну та соціальну допомогу.

Найпоширенішими видами виплат є відшкодування частини втраченого заробітку та виплата одноразової допомоги працівнику та членам його сім’ї.

Для проведення виплат необхідна заява потерпілого або членів родини, які за законом мають право на виплати страхових виплат.

Основними обов’язковими документами, що додаються до заяви є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованного, чи копія свідоцтва про його смерть.

Акт розслідування нещасного випадку складається роботодавцем під час його розслідування.

Слід розрізняти нещасні випадки виробничого та невиробничого характеру. Вони і розслідуються по-різному.

Нас цікавлять лише виробничі травми. Тому при розслідуванні нещасних випадках слід керуватись постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011. якою затверджено «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Спеціальному розслідуванню підлягають:

1) нещасні випадки зі смертельними наслідками;

2) групові нещасні випадки, які стались одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я;

3) випадки смерті працівників на підприємстві;

4) випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

5) нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ.

Спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництв, проводить територіальний орган Держгірпромнагляду за місем настання нещасного випадку.

 Обставини, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

1) Виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні.

2) Перебування на робочому місці, на території підприємства* або в іншому місці, пов’язаному з виконанням трудових обов’язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі протягом робочого та надурочного часу.

3) Підготовка до роботи та приведення у порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

4) Виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні за його письмовим розпорядженням.

5) Проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору.

6) Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи керівника робіт.

7) Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, зокрема дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, будь-яких дій за дорученням роботодавця, участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням вищих органів за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця.

8) Ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством.

9) Надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця.

10) Перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища.

11) Прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця.

12) Прямування потерпілого до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспорті будь-якого виду та форми власності.

13) Раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком.

14) Скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

15) Оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов’язаного з нещасним випадком, під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

16) Заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства, незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів.

17) Одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання трудових (посадових) обов’язків, що підтверджено медичним висновком.

18) Раптове погіршення стану здоров’я потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов’язків унаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або непроходження ним обов’язкового медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.

19) Перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування потерпілого на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, отриманням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов’язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.

Контрольні питання

1. Коли проводиться розслідування нещасного випадку?

2. Хто має право на проведення розслідування?

3. Хто входить до складу слідчої комісії?

4. Хто немає право входити до слідчої комісії?

5. Який порядок дій безпосереднього керівника при нещасному випадку на підприємстві?

6. За якою формою складаються акти слідчої комісії?

7. Порядок дій медичного закладу, до якого потрапив постраждалий при нещасному випадку на підприємстві?

8. Який термін створення слідчої комісії?

9. Який термін проведення слідчих дій?

10. Які права має безпосередній керівник підрозділу?

Література: [3, 4].