- •Вища математика
- •6.070106 «Автомобільний транспорт»,
- •6.070101 «Транспортні технології»
- •Матриці та визначники
- •§1. Основні поняття
- •§2. Лінійні операції над матрицями
- •§3. Множення матриць
- •§4. Транспонування матриці
- •§5. Детермінанти (визначники) та їх властивості
- •§6. Обернена матриця
- •§ 7. Ранг матриці та його знаходження
- •Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •§ 1. Основні поняття
- •§ 2. Матричний метод розв’язання лінійної системи.
- •§3. Метод Гауса
- •§1. Скалярні та векторні величини
- •§ 2. Лінійні дії з векторами
- •§3. Розклад вектора за базисом
- •§4. Вектори в системі координат
- •Проекція вектора на вісь
- •Системи координат
- •Дії над векторами в координатній формі
- •Добутки векторів
- •§1. Скалярний добуток векторів
- •§ 2. Векторний добуток векторів
- •Елементи аналітичної геометрії
- •§1. Пряма на площині
- •§2. Криві другого порядку
- •§3. Пряма у просторі
- •§4. Рівняння площини
- •§5. Поверхні обертання
§ 2. Лінійні дії з векторами
До лінійних дій з векторами належить додавання і віднімання векторів, множення вектора на числа.
Означення
1. Сумою
векторів
та
називається вектор, що напрямлений з
початку вектора
в кінець вектора
за умови, що початок вектора
суміщено з кінцем вектора
.
(рис.1). Це правило додавання векторів
називають правилом трикутника.
Суму векторів можна побудувати також за правилом паралелограма (рис.2). Щоб побудувати суму будь-якого скінченого числа векторів, потрібно в кінці першого вектора побудувати другий, в кінці другого побудувати третій і т.д. Вектор, що йде з початку першого вектора в кінець останнього і буде сумою даних векторів (правило многокутника рис.3).
Означення
2. Добутком вектора
на число
називається вектор, колінеарний вектору
,
довжина якого дорівнює
,
а напрям збігається з напрямком вектора
,
якщо
і протилежний, якщо
.
Отже,
якщо
орт вектора
,
то
,
тобто всякий вектор дорівнює добутку
свого модуля на свій орт і навпаки
.
Ненульові
вектори
та
колінеарні, тоді і тільки тоді, коли
,
де
- число.
Означення
3. Сума векторів
і
називається різницею векторів
та
і позначається
(рис.4).
Легко переконатись, що дії додавання векторів і множення вектора на число мають такі властивості:
;
;
;
;
;
;
;
.
§3. Розклад вектора за базисом
Застосовуючи
лінійні операції над векторами, можна
знаходити суми добутків чисел
,
де
,
на вектори
:
.
Вирази такого виду називаються лінійними
комбінаціями векторів, а числа
,
що входять в лінійну комбінацію, - її
коефіцієнтами.
Базисом на прямій називається довільний ненульовий вектор на цій прямій.
Базисом на площині називається довільна впорядкована пара неколінеарних векторів, а базисом у просторі – довільна упорядкована трійка некомпланарних векторів. Вектори, що складають базис, називаються базисними. Розкласти вектор за базисом означає зобразити його у вигляді лінійної комбінації базисних векторів.
Якщо
вектори
складають базис і вектор
розкладений за цим базисом, тобто
,
то числа
називаються координатами вектора
.
Кажуть також, що вектор
лінійно виражається через вектори
або є їх лінійною комбінацією.
Теорема1. Кожен вектор, що лежить на якій-небудь прямій, можна розкласти за базисом на цій прямій.
Кожен вектор, що лежить на якій-небудь площині, можна розкласти за базисом на цій площині.
Кожен вектор можна розкласти за базисом у цьому просторі. Координати вектора у кожному випадку визначаються однозначно.
Розглянемо геометричний зміст теореми.
Перше
твердження теореми означає, що для
довільного вектора
,
колінеарному ненульовому вектору
(рис.5), знайдеться таке число
,
що
,
де
,
якщо вектори
та
однаково напрямлені, і
,
якщо протилежно.
Друге
твердження означає, що для кожного
вектора
,
компланарного з двома не колінеарними
векторами
та
(рис.6), знайдуться такі числа
та
,
що
,
а щоб указати компоненти
та
досить розкласти вектор
а
суму векторів, колінеарних векторам
та
.
Аналогічне геометричне тлумачення і
третього твердження. Позначають
координати вектора
як
.
