
- •2.3 Розрахунок урожайності ,яку забезпечують природні умови ,та вибір її для програмованого вирощування
- •Розділ 1. Біологічні особливості культури,можливості рекомендованих сортів.
- •Сорт Колективна з.
- •Сорт Галлон
- •Розділ 2. Оцінка умов господарства і постановка завдання
- •2.1Кліматичні умови
- •2.2 Грунтові умови
- •2.3 Розрахунок урожайності ,яку забезпечують природні умови ,та вибір її для програмованого вирощування
- •Розділ 3. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності.
- •3.1. Розміщення культури у сівозміні.
- •3.2Система обробітку ґрунту.
- •8. Система обробітку грунту під яру пшеницю.
- •3.3.Розрахунок норм добрив і система удобрення.
- •3.4.1 Підготовка насіння до сівби
- •3.4.3 Строки ,способи ,глибина сівби
- •3.5. Догляд за посівами і засоби захисту від бур'янів, хвороб і шкідників.
- •3.6. Збирання врожаю і первинна обробка
- •Розділ 4.Технологічна карта вирощування культури
- •Список використаної літератури
Розділ 3. Обґрунтування технології одержання запланованої врожайності.
3.1. Розміщення культури у сівозміні.
Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля, баштанні культури. Недоцільно вирощувати яру пшеницю після ярих зернових, соняшнику, цукрових буряків у посушливі роки та інших попередників, які дуже висушують грунт.
У більшості господарств Лісостепу яру пшеницю слід розміщувати переважно після цукрових буряків (крім надто посушливих років). Переваги цього попередника в тому, що, як водиться, добре удобрені та доглянуті поля цукрових буряків забезпечують сприятливі умови для ярої пшениці: післядія органічних і мінеральних добрив, чисті від бур’янів поля, мінімальні витрати на основний обробіток грунту тощо.
Схема сівозміни:
1. Багаторічні бобові трави 2. Багаторічні бобові трави 3. Озима пшениця 4. Буряки 5. Яра пшениця 6. Соя 7. Ячмінь + б/т |
1. Бобові трави 2. Яра пшениця 3.Цукрові буряки 4.Гречка 5.Картопля 6.Ячмінь + б/т 7.Бобові трави |
3.2Система обробітку ґрунту.
Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими. Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме ярої пшениці.
Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило, проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6–8 см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину 6–8 см. За підвищеної забур’яненості коренепаростковими бур’янами кращим заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на глибину 12–14 см після відростання в них розеток. Для цього використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур’янів.
Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.
Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким гранулометричним складом — плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на проведення основного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.
На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.
Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, “Європак” та ін. За достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне розпушування на глибину 7–9 см і проведення посіву на глибину 4–6 см. Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічно зумовленим вимогам.
Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу “Європак” (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.