5. Об'єкт дипломної роботи

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Об'єктами дипломної роботи магістра зі спеціальності “Економіка підприємства” можуть бути:

1. Підприємства або фірми будь-яких організаційно-правових форм району та підприємства значних розмірів чи їх структурні підрозділи, що належать до АПК.

2. Науково-дослідні, проектно-конструкторсько-технологічні та інші науково-технічні організації та їх підрозділи, що сприяють розвитку аграрних підприємств.

3. Інвестиційні, страхові, посередницькі, фінансові, консалтингові, маркетингові компанії та фірми, а також біржі, фонди, комерційні банки та інші організації інфраструктури аграрного ринку.

4. Технологія та організація виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг.

5. Інвестиційні та інноваційні процеси в АПК.

6. Загальні функції управління аграрними підприємствами: планування, організація, мотивація, контроль, комунікація, а також функції господарюючих суб'єктів: маркетинг, фінанси, постачання, збут, підготовка виробництва, стратегічне та оперативно-календарне планування, фінансовий та управлінський облік, стратегічне та фінансове управління тощо.

7. Потенціал підприємств, стадії і процеси його розвитку та управління, кризові явища, методи та механізми антикризового управління.

Даний перелік не обмежує перелік можливих об'єктів дипломної роботи магістра. При виборі об’єкта дослідження важливо, щоб технологія виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг були добре знайомі студенту.

Для магістерської дипломної роботи бажано аналізувати підприємства, установи чи організації району або досліджувати одне підприємство, значне за розміром чи значенням у виробництві певного виду продукції.

5. Структура, обсяг та зміст дипломної роботи

Дипломна робота магістра повинна мати чітку та логічну побудову, послідовність та завершеність. Рекомендований обсяг дипломної роботи магістра має становити 100-110 аркушів друкарського тексту формату А-4.

Титульний лист дипломної роботи магістра оформляється за зразком, поданим у додатку В. На початку роботи приводиться завдання на виконання дипломної роботи та календарний графік її виконання.

За структурою дипломна робота магістра складається з таких частин:

• анотація;

• зміст;

• вступ, орієнтовно 3-5 % від обсягу роботи;

• розділ 1 (теоретична частина), орієнтовно 20 % від обсягу роботи;

• розділ 2 (аналітична або дослідницька частина), орієнтовно 30 % від обсягу роботи;

• розділ 3 (конструктивна частина) – 30%;

• розділ 4 (охорона праці) – 10-15 %;

• висновки (заключна частина), орієнтовно 3-5 % від обсягу роботи;

• список літератури;

• додатки (таблиці, схеми, діаграми, тощо).

Анотація (1 сторінка) включає:

• прізвище та ініціали здобувача;

• назву магістерської дипломної роботи;

• спеціальність (шифр і назва);

• назва випускаючої кафедри;

• відомості про обсяг дипломної роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків і бібліографічних найменувань за списком літератури;

• мету та основні завдання роботи;

• основні ідеї, результати магістерської роботи;

• перелік ключових слів (не більше 20).

Одну анотацію пишуть українською мовою, другу – російською. Обсяг кожного з текстів повинен нараховувати до 150 слів.

Матеріал в анотації викладають стисло і точно з використанням синтаксичних конструкцій, притаманних мові ділових документів, уникаючи складних граматичних зворотів. Необхідно вживати стандартизовану термінологію, а не маловідомі терміни і символи.

Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів (загальною кількістю не меншою трьох і не більшою двадцяти) повинна відображати основний зміст наукової праці.

Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок, через кому.

Зміст (1-2 сторінки) відображає назви розділів та підрозділів, які тісно пов’язані з назвою теми дипломної роботи, але дослівно не повторює її. Зміст роботи повинен розкривати суть вибраної теми, структуру та складність проблеми, прийняту логіку дослідження. У змісті надають найменування розділів, підрозділів, пунктів, а також номери відповідних початкових сторінок, починаючи зі вступу і закінчуючи списком літератури і додатками. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки по тексту дипломної роботи. Усі заголовки у змісті починаються з великої літери, крапка в кінці не ставиться. Останнє слово кожного заголовка подовжується крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку. Приклад написання змісту дипломної роботи наведено в додатку Г.

У вступі (3-5 сторінки) обґрунтовується актуальність обраної теми, характеризується стан проблеми, формулюється її мета, подається наукове та практичне значення, розкривається завдання дослідження, визначається об'єкт, предмет, методи та інформаційна база дослідження, інформується про апробацію роботи на практиці, наводяться дані щодо участі автора в конференціях, колоквіумах, круглих столах та щодо публікацій за темою магістерської роботи або здійснених винаходів чи зареєстрованих заявок щодо видачі патенту.

Перший розділ (20-25 сторінок) основної частини складається з 3-4 підрозділів теоретичного характеру. В цьому розділі слід викласти суть досліджуваної проблеми та ступінь її сучасної розробки, узагальнення існуючих концепцій, визначити дискусійні аспекти, невирішені питання і проблеми теоретичного, методичного та прикладного характеру, розглянути еволюцію підходів до їх вирішення, викласти теоретичні основи обраної теми. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти в подальших розділах дипломної роботи магістра.

Другий розділ (25-30 сторінок) включає 3-4 підрозділи аналітичного характеру на матеріалах конкретних об’єктів дослідження. В ньому має бути надана коротка організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження, умови господарювання, сучасні проблеми розвитку, результати аналізу та оцінки систематизованих матеріалів щодо його діяльності та галузі, до яких він відноситься.

Аналітичний матеріал повинен включати два напрями:

Перший – загальні, виробничі, організаційні, економічні, фінансові, маркетингові та інші характеристики об'єкту дослідження, тобто цей напрямок передбачає загальну характеристику діяльності підприємства, фірми, організації.

Другий – поглиблений аналіз досліджуваної проблеми. Проводиться аналіз ефективності виробництва, управління підприємством відповідно до теми магістерської роботи, класифікуються переваги, недоліки, пояснюється вплив на основні показники господарчої діяльності підприємств, організацій чи установ.

Базовий аналітичний матеріал, проміжні розрахунки та отримані кількісні результати мають бути подані у розроблених в другому розділі (або у винесених в додатки) таблицях, рисунках, графіках, діаграмах тощо.

На основі обробки та узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити і відобразити у дипломній роботі сучасні тенденції та характер впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на зміну режиму функціонування господарюючих суб'єктів. Досить важливим є те, що узагальнення теоретичних концепцій та висновки, що сформульовані студентом на базі вивчення наукової літератури і викладені у першому розділі, повинні бути підтверджені конкретним практичним матеріалом у другому розділі.

Третій розділ – (25-30 сторінок) складається з 3-4 підрозділів рекомендаційного характеру, розроблених на матеріалах аналізу конкретних об’єктів дослідження та викладених у другому розділі роботи. Третій розділ має містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення процесів, явищ, об’єктів дослідження, заходи, що сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств, процесів і механізмів функціонування тощо.

Студент повинен розкрити зміст запропонованих заходів, що спрямовані на вирішення проблем функціонування об’єкта в цілому, обґрунтувати рекомендації щодо покращення окремих аспектів господарської діяльності, системи управління нею тощо. Тобто, викладаються розробки й обґрунтування вдосконалення окремих питань діяльності підприємств в аспекті теми, що досліджується. Рекомендації та пропозиції повинні мати глибоке наукове обґрунтування та випливати з результатів дослідження фактичного матеріалу.

Розробки та рекомендації мають базуватись на фактичних матеріалах об'єкта, використаного для досліджень. Реальне практичне значення пропозицій та рекомендацій доцільно підтвердити шляхом здійснення необхідних техніко-економічних розрахунків та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, що буде отриманий внаслідок впровадження комплексу запропонованих заходів у практику.

У третьому розділі дипломної роботи магістра рекомендується використання комп’ютерних технологій.

На сучасному етапі для прискорення виконання розрахунків та підвищення точності і надійності отриманих результатів в дипломному проектуванні все частіше використовуються сучасні пакети прикладних програм загального призначення, а також спеціалізовані програмні комплекси. Найбільш перспективним напрямом використання обчислювальної техніки є створення комп’ютерних моделей, які дозволяють легко прораховувати найбільш раціональні способи використання виробничих ресурсів підприємства та визначати можливі варіанти мінімізації господарських ризиків. Це активізує творчу складову студентів, дозволяє глибше вивчити проблему дослідження і в доступній формі сприяє засвоєнню інформаційних технологій вирішення задач певної предметної області.

Пропонований підрозділ магістерської роботи має логічно поєднувати результати досліджень аналітичного (другого) розділу та передбачати можливість використання отриманих результатів у проектно-рекомендаційному (третьому) розділі (орієнтовна назва параграфів наведена у додатку К). Основними напрямами використання інформаційних технологій у даному підрозділі можуть бути наступні:

• кореляційно-регресійний аналіз та прогнозування на основі трендів в середовищі Excel, Forecast Expert, Maple, Maxima, MATLAB, Scilab, SPSS Statistics, Rcmdr, тощо;

• оптимізація виробничих та господарських процесів на базі Excel;

• cтворення фінансової моделі підприємства за допомогою таких програм як: Project Expert, Excel, 1С:Підприємство;

• управління проектами з використанням Mіcrosoft Project.

Можуть використовуватися й інші програмні продукти та напрями їх використання. Головна умова – вирішення існуючої задачі на основі проектування та використання інформаційних систем, що відрізняються якісно новим рівнем, відмінним від існуючих на даний час чи вирішення нової задачі готовими прикладними програмними рішеннями (програмними продуктами).

Кореляційно-регресійний аналіз. Виявлення прихованих взаємозалежностей та тісноти взаємозв’язку між факторами встановлюється за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, відомо що продуктивність праці залежить від обсягу інвестицій в основний капітал в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, родючості ґрунтів, внесених на 1 га добрив, кількості відпрацьованих годин одним працівником, частки робітників у загальній кількості працюючих. Введення в дію основних фондів від рентабельності підприємства, фондоємкості продукції. Фондоємкість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, родючості ґрунтів, матеріалоємкості. Собівартість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, продуктивності праці, рівня фондоємкості та матеріалоємкості, родючості ґрунтів.

При відборі факторів для дослідження потрібно віддавати перевагу відносним, а не абсолютним показникам. Наприклад, обсяг чистого прибутку, що отримано на 1 працюючого чи 1 га сільськогосподарських угідь, обсяг відпрацьованих годин 1 працівником, рентабельність тощо.

Після відбору факторів роблять припущення про стохастичний (статистичний) вид зв’язку результативного показника та факторів, що формують його рівень. Частіше всього спостерігається прямолінійна (лінійна) залежність між факторами вигляду , значно рідше криволінійна (показникова , степенева , гіпербола ). Дослідження проводять з використанням спеціалізованих пакетів або табличним процесором Excel (LINEST чи ЛИНЕЙН, LOGEST чи ЛГРФПРИБЛ – лінійне та логарифмічне наближення; пакет аналізу) [19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26].

Виконання та використання прогнозних розрахунків у магістерській роботі. Підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування бізнес-систем та розробка перспективних планів неможлива без прогнозування економічних процесів. Завдяки прогнозуванню можна оцінити затрати наступного року, виявити тенденції розвитку галузі, передбачити очікувані результати від інноваційних проектів, завбачити кон’юнктурні коливання на ринку задля зниження ризикованості господарювання тощо.

Побудова прогнозу в середовищі Excel можлива за допомогою функцій TREND (ТЕНДЕНЦИЯ), GROWTH (РОСТ), FORECAST (ПРОГНОЗ), Exponential Smoothing (Экспоненциальное сглаживание, що входить до пакету аналізу) та графічної побудови кривих різних типів. Останній дає можливість окрім лінійної залежності дослідити і нелінійні (криволінійні) [26, 27, 28, 29, 30]. Потужні засоби статистичної обробки пропонує також і пакет SPSS Statistics [31] тощо.

Оптимізація виробничих та господарських процесів. Розробка даного напряму інформаційних технологій передбачає здійснення оптимізаційного числення та включає задачі щодо оптимального розподілу виробничих ресурсів, оптимізації товарних потоків, фінансування проектів, транспортування вантажів, раціонів годівлі тварин тощо задля максимізації чи мінімізації цільової функції при встановлених обмеженнях. Постановку та методику обчислення оптимізаційних задач можна віднайти у літературі з питань моделювання економічних систем [32, 33, 34, 35, 36, 37, 38].

Іншим напрямом досліджень даного блоку може бути процесний підхід до управління, що передбачає побудову комплексних структурних моделей. Реалізація даної технології стала можливою лише в останні роки, коли спостерігається децентралізація обробки даних, застосування високопродуктивних технічних засобів збору, реєстрації, зберігання та розповсюдження інформації та використання відповідного програмного забезпечення (BPWin, ARIS).

Cтворення фінансової моделі підприємства. Доцільність даного інструменту обумовлюється необхідністю дослідити велику кількість взаємозалежних показників за схемою «якщо то», що дозволяє достатньо легко визначити параметри на виході системи і відповідно опрацьовувати практично безкінечну кількість варіантів плану до тих пір поки не буде обрано найбільш прийнятний за рахунок маніпуляції (підбору) параметрів на вході.

Управління проектами. Реалізація складних проектів передбачає обробку великих обсягів даних. В таких ситуаціях в нагоді може бути програма управління проектами, яка допомагає розробляти плани, розподіляти ресурси по завданнях та аналізувати обсяги виконаних робіт [39].

Розділ 4 «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях» є невід’ємною частиною дипломної роботи. В цьому розділі студент повинен провести аналіз стану охорони праці на тому підприємстві, на базі якого виконується дипломна робота. Написання розділу повинно базуватись на знаннях, набутих студентами під час вивчення таких дисциплін, як “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”; при вивченні питань охорони праці під час проходження практик.

Розділ 4 “Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних роботах спеціалістів і магістрів повинен складатися з таких пунктів:

4.1. Нормативне забезпечення охорони праці.

4.2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві.

4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях.

Порядок підготовки та написання розділу наступний:

1. З’ясувати у керівника тему та основний зміст дипломної роботи.

2. Звернутись до консультанта з розділу “Охорона праці” на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності для того, щоб узгодити остаточний зміст розділу.

3. Підготувати попередній варіант розділу “Охорона праці”, який надати для перевірки консультанту не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕКу.

4. Після врахування всіх зауважень включити розділ “Охорона праці” до дипломної роботи і надати її на підпис консультанту з охорони праці.

Зміст розділу “Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях”

У вступній частині першого пункту “Нормативне забезпечення охорони праці” слід дати загальну характеристику законодавства України з охорони праці (Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про колективні договори та угоди” тощо).

Далі необхідно дослідити порядок опрацювання, узгодження, затвердження і скасування нормативних актів з охорони праці, що діють на даному підприємстві. Крім того, доцільно проаналізувати наявність необхідних нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві. Особливу увагу варто звернути на документ, який діє в межах підприємства – колективний договір. При вивченні колективного договору особливу увагу слід звернути на розділ “Охорона праці”. Основні заходи з охорони праці, що заплановані в колективному договорі, потрібно перерахувати в роботі.

Другий підрозділ “Аналіз стану охорони праці на підприємстві” слід почати з вивчення структури системи управління охороною праці на даному підприємстві. Дану структуру зобразити у вигляді рисунку:

Рис. 1. Структура системи управління охороною праці підприємства

Необхідно проаналізувати чисельність служби охорони праці, її функції та права спеціалістів цієї служби.

Для аналізу стану охорони праці необхідно вивчити стан виробничого травматизму на даному підприємстві за останні три роки, використовуючи статистичний метод. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму призначений для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини – показники частоти, важкості і втрат (непрацездатності).

Показник частоти травм характеризує кількість травм, що припадає на 1000 працюючих за певний період:

К_Ч = 1000 х Т/П (1)

Показник важкості травматизму характеризує загальну важкість травм, що виникли протягом звітного періоду. Він показує, скільки днів непрацездатності в середньому припадає на одну травму:

К = Д/Т (2)

Показник втрат характеризується кількістю днів непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих за звітний період.

К_В = 1000 х Д/П (3)

де Т – загальна кількість травм, що виникла на підприємстві,

П – середня кількість працюючих на підприємстві,

Д – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що враховані за звітний період.

Результати розрахунків необхідно подати у вигляді таблиці.

Таблиця 1

Стан виробничого травматизму у (назва підприємства) за ___________ рр.

Показник	201_ р.	201_ р.	201_ р.
Середньоспискова чисельність працівників, осіб
Кількість потерпілих з втратою працездатності або із смертельними наслідками, осіб
з них: із втратою працездатності більше одного дня
Кількість днів непрацездатності
б) зі смертельними наслідками
Показник частоти травм
Показник важкості травм
Показник втрат

Отримані результати слід проаналізувати і зробити висновок про те, покращився чи погіршився стан виробничого травматизму на даному підприємстві за досліджуваний період.

Далі необхідно проаналізувати фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві за останні три роки. Перелік заходів з охорони праці та розміри витрат на них наводяться в колективному договорі, річному звіті про фінансову діяльність підприємства. Аналіз витрат на охорону праці слід подати у вигляді таблиці.

Таблиця 2

Витрати (планові, фактичні) на охорону праці у (назва підприємства)

за ___________ рр., грн

Стаття витрат	201_ р.		201_ р.		201_ р.
	План	Факт	План	Факт	План	Факт
1. Медичний огляд
2.Лікувально-профілактичне харчування
3. Спецодяг
4. Витрати на оздоровлення
5. Інші
Всього
На 1 працівника

Дані, наведені в таблиці, необхідно проаналізувати і зробити висновок про стан фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві. Варто порівняти розміри фінансування заходів з охорони праці із мінімальними розмірами витрат на охорону праці, передбаченими ст. 19 Закону України “Про охорону праці”. При наявності всіх необхідних вихідних даних бажано, користуючись спрощеною методикою, визначити економічну ефективність витрат на охорону праці досліджуваного підприємства.

Слід визначити, до якого класу ризику належить дане підприємство та в якому розмірі сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України. Крім того, необхідно висвітлити такі питання: організація пожежної охорони на даному об’єкті; характеристика шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що впливають на працівників даного підприємства; засоби колективного та індивідуального захисту працівників.

В кінці розділу необхідно зробити висновки про організацію та стан охорони праці на даному підприємстві, про рівень нормативного забезпечення діяльності в галузі охорони праці, про динаміку показників виробничого травматизму, рівня фінансування заходів з охорони праці тощо. Також необхідно розробити пропозиції та рекомендації щодо поліпшення стану охорони праці на даному підприємстві.

Усі розділи повинні бути приблизно однаковими за кількістю сторінок. Кожен підрозділ за обсягом повинен бути не менше 7 сторінок.

У висновках (до 5 сторінок) необхідно коротко викласти теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичні оцінки та узагальнення, конкретні підсумки досліджень, що були проведені у дипломній роботі, акцентуючи увагу на рекомендаціях і пропозиціях, їх значущості та економічній ефективності для діяльності підприємств, організацій, установ.

Після ознайомлення з текстом висновків повинно сформуватися уявлення про ступінь реалізації мети і завдань дипломної роботи.

Список літератури – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Це одна із суттєвих частин магістерської роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Список використаних джерел розміщується після висновків та має самостійну нумерацію. Кількість використаних літературних джерел має бути на менше 70.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

Список літератури укладається в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв книг (приклади оформлення літературних джерел наведені в додатку Д). Зазначається автор (якщо є), назва, місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі.

Літературні джерела іноземною мовою подаються наприкінці загального списку, після них називають Інтернет джерела (якщо є). Якщо в роботі використані архівні джерела та правові документи, їх виділяють в окрему групу і починають ними список літератури. Відомості про джерела, включені до списку, варто давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати з наступних стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила".

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Складаючи список використаних джерел в алфавітному порядку, необхідно врахувати такі умови:

1. На перше місце у списку виносяться: Конституція України, закони України, укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

2. Решта літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назви.

Авторів-однофамільців розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт.

У випадку, коли список використаних джерел оформлюється відповідно до порядку появи посилань у тексті, інформація про джерело наводиться лише один раз, незалежно від того, скільки разів з’являється посилання на це джерело у тексті. Назви використаних робіт не перекладають і подають мовою оригіналу.

Необхідно мати на увазі, що у списку використаних джерел обов’язково вказуються джерела, на які автор посилався в роботі, а також ті, на які немає посилань, але їх опрацювання допомогло авторові більш змістовно написати ті чи інші розділи.

У додатки виноситься вся інформація допоміжного характеру, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної статистичної звітності і не увійшла до складу основної частини. Обов’язковими додатками до дипломної роботи є звітність підприємства за 3 роки (форма № 1 “Баланс” і форма № 2 “Звіт про фінансові результати”) з відтиском печатки підприємства або її ксерокопією. Якщо така печатка відсутня, студент додає довідку з підприємства, яка підтверджує використання реальних даних фінансової звітності організації.

Рекомендований обсяг додатків – не більше 20 сторінок.