Види господарського обліку

Оперативний

Бухгалтерський

Статистичний

Управлінський

Фінансовий в т.ч. податковий

Рис.1.7. Види господарського обліку

Усі ці види господарського обліку взаємопов’язані, доповнюють, контролюють друг друга, надана ними інформація має різну ступінь точності та використовується у суворій відповідності з призначенням і завданнями визначеного виду обліку.

Оперативний облік (оперативно-виробничий, оперативно-господарський, оперативно-технічний) – це поточне спостереження, вимірювання, реєстрація фактів, господарських операцій, явищ, які відображають різні сторони господарської підприємства (організації) з метою поточного контролю за її здійсненням.

Оперативний (поточний) облік ведеться, як правило, безпосередньо на місці якої-небудь господарської операції – у бригаді, в цеху, у відділу, в офісі, на складі. Об’єкт його поточного спостереження – сам хід здійснення господарських процесів (наприклад, рух деталей на потоці, переміщення напівфабрикатів між виробничими дільницями, цехами, реєстрація і контроль виконання договорів на постачання матеріалів, збут товарів і продукції, розміщення товарів на складі, ведення реєстрів акціонерів, книг реєстрації векселів, сертифікатів, акцій та ін.).

Основне призначення оперативного обліку – сприяння нормальному ходу господарської діяльності підприємства (організації). Його дані реєструються в книгах, журналах, карточках, відомостях, передаються усно по телефону та іншим засобам зв’язку, використовуються для поточного керівництва підприємством (організацією). З впровадженням персональних комп’ютерів (ПК) для цілей оперативного обліку розробляються і вводиться програмне забезпечення по автоматизованому збору і накопиченню даних, які необхідні для поточного контролю і складанню поточної звітності.

Призначення статистичного обліку – відображати масові однорідні процеси і явища, які характерні не тільки для даного підприємства (організації), але і для цілої групи однорідних організацій, для підприємств, які відносяться до різних форм власності, а також для суспільства в цілому. На підставі їх узагальнення і аналізу встановлюються певні закономірності тих змін, які відбуваються в суспільстві, прогнозуються їх наслідки.

Збір інформації про ці явища здійснюються по заздалегідь розробленій програмі суцільним або вибірковим методом, постійно або періодично. Статистичний облік використовує вихідні дані первинних документів бухгалтерського обліку. Вихідні дані в абсолютному вираженні доповнюються розрахунковими аналітичними показниками (середніми даними, відносними величинами, індексами, показниками динаміки та ін.), які дають узагальнену характеристику сукупності явищ, які вивчаються.

Дані статистичного обліку узагальнюються у періодичній (квартальній та річній) звітності підприємства (організації), яка надається у встановлені терміни державним органам статистики.

Показники статистичної звітності – це, як правило, дані про наявність, склад, зміни чисельності працюючих, наявності вільних робочих місць, про розміри нарахованої заробітної плати за категоріями працюючих (штатні, сумісники, підрядники), про відпрацьований час, про склад основних засобів, нематеріальних активів, результати їх переоцінки, про продаж продукції, результати фінансової діяльності та ін.

Бухгалтерський облік – це система спостереження, вимірювання, реєстрації і контролю за наявністю та рухом (надходженням, вибуттям) усіх видів господарських засобів підприємства (організації), джерел їх утворення, за ходом і результатами господарських процесів.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, зберіганні та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття рішень.

Кількісне відображення господарських операцій у різних видах господарського обліку забезпечується використанням облікових вимірників – натуральних, трудових, грошових (рис. 1.8.).

ОБЛІКОВІ ВИМІРНИКИ

Грошові

Натуральні

Трудові

Гривні, іноземна валюта

Кілограми, метри, штуки, літри та ін.

Хвилини, години, дні, місяці

Рис. 1.8. Облікові вимірники

Натуральні вимірники (кілограми, метри, штуки, літри та ін.) відображають вагу, кількість, об’єм та інші кількісні характеристики майна підприємства). Вони широко використовуються при обліку усіх видів матеріалів, палива, запасних частин для ремонту обладнання, при обліку готової продукції, товарів, основних засобів, господарського інвентарю, інструментів, спецодягу та ін.

Натуральні вимірники потрібні для контролю за зберіганням майна, вимірюванням обсягу заготовлених і використаних засобів виробництва.

За допомогою трудових вимірників (хвилини, години, дні, місяці та ін.) кількісно відображаються в обліку затрати часу і праці на виготовлення продукції, продуктивність праці (випуск продукції в одиницю часу), нарахована заробітна плата.

Універсальний, узагальнений обліковий вимірник – грошовий вимірник. Майно, зобов’язання і господарські операції для відображення в бухгалтерському обліку і звітності підлягають оцінки, яка здійснюється в грошовому виразі шляхом сумування фактично вироблених витрат у національній валюті.

Гроші єдина практично зручна одиниця вимірювання, яка дозволяє отримувати порівнянні фінансові показники.

Записи у вітчизняному бухгалтерському обліку по валютним рахункам підприємства (організації), а також по операціям в іноземній валюті відбуваються у гривнях, тобто в національній валюті України. Іноземна валюта перераховується в національну по курсу Національного банку України, який діє на дату здійснення операції. Одночасно ці записи відбуваються у валюті розрахунків і платежів, тобто в іноземній валюті.

Бухгалтерський облік майна, зобов’язань, господарських операцій можливо вести в сумах, які округлені до цілої гривні. При цьому сумові різниці відносяться на збільшення (зменшення) результатів господарської діяльності підприємства (організації).

Грошовий вимірник дозволяє підсумовувати наявність усіх господарських засобів, джерел їх утворення, затрати праці, об’єми виконаних робіт, послуг, випущеної, відвантаженої, реалізованої продукції, визначати фінансові результати.