Розділ 1. Загальна характеристика, принципи і об’єкти бухгалтерського обліку

1.1. Суть господарського і бухгалтерського обліку

Першу частину курсу «Бухгалтерський облік» називають теорією, основами і принципами бухгалтерського обліку. Ці назви цілком правомірні. Саме тут вивчаються теоретичні основи цієї науки, закладається фундамент, на якому поверх за поверхом споруджується будинок рахівництва і усіх інших видів обліку.

Слово рахівництво наведено не випадково¹. Давно забуте, воно знову відроджується у нашій економічній літературі і як дань початкам науки про бухгалтерський облік, і як основа сучасного фінансового обліку в частині правил ведення рахунків (рахівництва).

Кожна наука має свою основоположну книгу. Перша книга, яка узагальнювала накопичені практикою ідеї, правила ведення обліку, написана більше п’ятисот років назад видатним італійським математиком, другом і соратником Леонардо да Вінчі, професором університетів Перуджі, Мілана, Флоренції, Болівії, Римської Академії Лукой Пачолі.

Ця книга «Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції та відношення» вперше видана у Венеції в 1494 р.²

__________________________

¹Бухгалтерський облік має дві сторони: практичну (рахівництво) і теоретичну (рахуноведення). Їх взаємозв’язок очевидний: «теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа» (І. Кант).

² Написана у 1458 р., але надрукована тільки у 1573 р. книга Бенедетто Катрульї «Про торгівлю та досконалого купця».

Один з її розділів, трактат ХІ «Про рахунки і записи»починався словами: «Те, що в пилу валялося і томилося забутим у темниці, Лука найшов для тебе, друг і читач». Ці слова наведені автором трактату в якості епіграфа до своєї книги, ідеї якої, тлумачення про рахунки, подвійний запис, групування операцій, методи оцінки та інші, стали «народною піснею», яку співає весь світ, називаючи облік міжнародною мовою бізнесу.

У 1504 р. опубліковано друге видання трактату «Про рахунки і записи» під назвою «Досконала школа торгівлі».

Слово бухгалтер (у перекладі з нем. – книгодержатель) виникло у Німеччині. Імператор Священної Римської імперії Максиміліан І підписав наказ, в якому виділив: «Наказуємо діловоду нашої палати, довіреного і старанного писаря, який веде книги, віднині називати бухгалтером, яковим повинен тепер бути Христоф Штекер. Дано в Інзбруці 13 лютого 1498 року»¹.

У 1525 році Антоніо Тальєнте видав книгу «Світоч арифметики», де вперше ввів назву подвійної бухгалтерії та популяризував її ідеї.

На необхідність укрупнення звітних показників для їх відображення в балансі вказав Іоган Готліб (1531 р.), а першу чітку класифікацію рахунків дав Доменіко Манчині (1534 р.). У 1539 році Джироламо Кардано (математик, лікар, астролог) висунув ідею накопичувальних відомостей. Він вважав бухгалтерію наукою, яка лежить на стику математики і чорної магії.

До числа видатних бухгалтерів ХV століття відноситься видатний венеціанський бухгалтер Вольфганг Швайкер, який чітко сформулював у 1549 р. мету бухгалтерського обліку. Він підкреслив, що подвійний запис дозволяє розкрити величину прибутку, визначив подвійний запис як метод бухгалтерського обліку, впровадив правило «немає запису без документу», нормував бухгалтерські проводки і тим самим склав прототип сучасного плану рахунків бухгалтерського обліку. Він же одним з перших видав словник бухгалтерських термінів.

В. Швайкер у книзі «Подвійна бухгалтерія», яка видана у 1549 р., розглядав бухгалтерію як «умілий запис угод, доходів, ренти і тому подібних операцій, яка правильним і умілим способом застосована, могла б безпомилково, негайно і без утруднення привести до кінцевого результату…»

У 1675 році Жак Саварі створив учення про постійну інвентаризацію. Він поділив облік на синтетичний і аналітичний, розробив принципи оцінки і методи калькуляції для торгівлі. Трохи пізніше брати В. Ван Гезель (1681 р.) і К. Ван Гезель (1698 р.) заклали основи теорії двох рядів рахунків (активних і пасивних).

Вивчення теорії бухгалтерського обліку доцільно починати з тлумачення самого поняття «облік», з яким кожний неодноразово зустрічався у повсякденному житті, але при цьому люди не замислюються про його зміст.

Облік ведуть спеціалісти різних професій – лікар, астроном, космонавт, астролог, автоінспектор, метеоролог та інші. У професійній діяльності спеціаліста завжди присутні такі елементи як спостереження, вимірювання, реєстрація, узагальнення даних. Вони дозволяють здійсняти контроль за станом окремого самостійно функціонуючого суб’єкту. За допомогою цих елементів створюється інформація про цей суб’єкт. Вивчення інформації – підстава для прийняття рішення.

Перелічені вище елементи (спостереження, вимірювання, реєстрація, узагальнення даних) складові частини любого виду обліку (рис.1.1.). ___________________________

¹ У стародавніх римлян для ведення книги рахунків застосовувалися особі люди, які носили назву бухгалтерів (від слова ratiocinator, де ratio - рахунок).