Висновки:

1) Водієм ритму серця є_______________________________________________, про це

свідчить

__________________________________________________________________

Частота скорочення серця ______________________, ритм _______________

2) Інтервали ЕКГ: ____________________________________________________, що свідчить

про_________________________________________________________________;

тривалість зубців ____________________________ ,що свідчить про ________

3)Зубці ЕКГ у стандартних відведеннях направлені ________________________,

що свідчить про ________________________________________________

амплітуда зубців ЕКГ________________________________________, що свідчить про__

Робота 2. Визначення позиції електричної осі серця

Електрична вісь серця характеризує напрям деполяризації шлуночків серця і є середнім результуючим вектором QRS. Положення її визначається величиною кута α, утвореного лінією I стандартного відведення і віссю. Виділяють такі варіанти положення осі: 1) нормальне, коли кут α становить від +30 до +69°; 2) вертикальне — кут α дорівнює 70-90°; 3) горизонтальне — кут α становить від 0 до +29°; 4) відхилення осі праворуч — кут α дорівнює від +91 до +180°; 5) відхилення осі ліворуч — кут α становить від 0 до -90°.

В нормі електрична вісь серця лежить у секторі від 0 до 90°, лише інколи виходячи за ці межі. Як правило, електрична вісь збігається з анатомічною.

На схемі показано визначення кута α і положення електричної осі серця.

Мета роботи: визначити положення електричної осі серця та оцінити його.

Хід роботи. Величину кута α, який характеризує положення електричної осі серця, можна визначити графічно. Для цього треба намалювати схему рівнобічного трикутника, боки якого є лініями стандартних відведень. Це трикутник Ейнтховена. Вписати цей трикутник у коло. Через центр провести лінії, паралельні лініям I та III відведень, 3а ЕКГ знайти алгебраїчну суму зубців комплексу QRS у I та III відведеннях і відкласти відрізки, що відповідають знайденим сумам (з урахуванням знаку) на лініях, проведених через центр. У кінцях відрізків провести перпендикуляри до ліній I і III відведень. Із центра кола до точки перетину перпендикулярів провести лінію, яка відповідатиме положенню електричної осі серця. 3а допомогою транспортира визначити величину кута α, розташованого між електричною віссю серця та лінією I відведення у трикутнику Ейнтховена. 0⁰

Результати роботи:

Кут α =___________

Висновок:

1) Позиція електричної осі серця_____________________________________

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова/ К.: Здоров’я, 1994 – С. 307-312.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 273-280.

Додаткова

Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. – Львів, БаК, 2002 - С. 503-507

Практичне заняття 7

Дослідження насосної функції серця.

1.Актуальність теми

Стан кровообігу в організмі залежить від діяльності серця як насоса. Тому визначити та вміти оцінити насосну функцію серця дуже важливо для діяльності лікаря.

2.Навчальні цілі

• Оцінити насосну функцію серця на підставі аналізу величини ХОК, серцевого індексу.

• Пояснювати структуру серцевого циклу для насосної функції серця.

• Пояснювати вікові особливості насосної функції серця

• Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження насосної функції серця.

• Оцінити стан клапанів серця на підставі аналізу фонокардіограми

• Провести фазовий аналіз серцевої діяльності на підставі аналізу полікардіограми.