Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЧАСТИНА 3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11.17 Mб
Скачать

Протокол практичного заняття №6. ”__”____200____ Робота 1. Реєстрація і аналіз екг у людини

Мета роботи. 3аписати ЕКГ у стандартних, посилених однополюсних відведеннях від кінцівок та у грудних відведеннях. На підставі її аналізу зробити висновки про автоматію серця (що є водієм ритму, наскільки ритмічно він генерує ПД), динаміку і швидкість поширення збудження в серці, його електричну позицію.

Для роботи потрібен електрокардіограф.

Хід роботи. Роздягнений до пояса пацієнт лягає на спину на кушетці. Для запису ЕКГ від кінцівок електроди розміщують на лівому і правому зап'ястках і на лівій нозі відповідно до мар-кірування, зазначеного на панелі приладу. Ще один електрод розташовують на правій нозі для заземлення пацієнта. При реєстрації ЕКГ у стандартних відведеннях від кінцівок електроди розташовують таким чином: I відведення — “ліва рука ( + ) і права рука (—)”; II відведення — “ліва нога ( + ) і права рука” (—); III відведення — “ліва нога ( + ) і ліва рука (—)”.

3наки « + » та «—» показують, з яким полюсом електрокардіографа з'єднаний електрод.

При реєстрації ЕКГ у посилених однополюсних відведеннях від кінцівок активний позитивний ( + ) електрод розташований на одній із кіндівок (аVR— права рука; аVL —ліва рука; аVF — ліва нога), а як негативний (—) використовують об'єднаний електрод, який утворюється шляхом з’єднання через додатковий опір двох інших кінцівок.

При реєстрації грудних відведень активний позитивний ( + ) електрод розташовують у визначених точках на поверхні грудної клітки, а негативним (—) є об'єднаний електрод, який утворюється за рахунок з'єднування через додаткові опори трьох кінцівок. Позначаються буквою V. Місця розташування активного електроду: V1— четверте міжребер'я по правому краю грудини; V2—четверте міжребер'я по лівому краю грудини; V3—між V2 і V4; V4 — п’яте міжребер'я по лівій середньо-ключичній лінії; V5 — ліва передня пахвинна лінія; V6 — ліва середня пахвинна лінія. Електроди V5 і V6 розташовують на тому ж самому горизонтальному рівні, що й електрод V4.

Шкіру у точках відведення треба обтерти 96 % спиртом етиловим або 20 % розчином мила, змастити електродною пастою або покласти під електрод прокладку з марлі, змочену ізотонічним розчином натрію хлориду. Відрегулювати посилення таким чином, щоб відхилення пера на 10 мм відповідало 1 мВ. Увімкнути рух стрічки приладу і записати калібровочний сигнал.

Обстежуваний повинен розслабитися, лежати спокійно, під час запису дихати поверхнево. Треба записати кілька серцевих циклів у кожному з відведень і приступити до аналізу ЕКГ. Для цього в усіх відведеннях слід позначити зубці, звернути увагу на їх напрям.

Спрощений алгоритм аналізу ЕКГ:

1) Визначення водія ритму серця, частоти скорочення, ритму.

Для визначення водія ритму серця треба простежити у стандартних відведеннях за послідовністю позитивних передсердних зубців Р та шлуночкових комплексів QRSТ, які реєструються тоді, коли водієм ритму є синоатріальний вузол.

Визначити, що є водіем ритму, можна, розрахувавши частоту скорочення серця на підставі тривалості інтервалу R-R.

Для характеристики ритмічності генерації імпульсів збудження водієм ритму слід визначити тривалість кількох послідовних інтервалів R-R і порівняти їх між собою. Правильним ритм вважається тоді, коли зареєстрована тривалість інтервалів R-R відрізняється від середньої не більше, як на 10%.

2) Визначення інтервалів і тривалості зубців. Визначають тривалість інтервалів Р-Q, QRS, Q-Т, R-R, і тривалість зубців Р і Т, порівнюють з належними величинами, для висновків про швидкість поширення збудження в серці.

Швидкість руху стрічки електрокардіографа встановлюється – 50 мм/с, отже рух стрічки на 1мм становить 0,02 с. Щоб визначити тривалість зубців підраховують від початку до кінця зубця кількість мм і це число множать на 0,02 с; те саме здійснюють при визначенні відповідних інтервалів.

3) Визначення направлення й амплітуди зубців. Визначають амплітуду зубців ЕКГ у стандартних відведеннях, порівнюють із належними величинами.

Амплітуду зубців вимірють від ізоелектричної лінії у мм; якщо відхилення на ЕКГ по вертикалі при калібровці становить 10 мм на 1 мВ, то відхилення на 1 мм становить 0,1 мВ.

Результаті роботи.

Вклеїти у протокол ЕКГ, записану у різних відведеннях.

Стандартні відведення

Зубці ЕКГ

І

ІІ

ІІІ

Амплітуда у мм (мВ), направлення вектору:(+) або (-)

Р

Q

R

S

T

Інтервали ЕКГ:

мм . 0,02 с= ____с

PQ (PR)

-

-

QRS

-

-

QT

-

-

RR

-

-

Тривалість зубців: мм . 0,02 с= ____с

P

-

-

T

-

-

Частота скорочення серця за 1 хв.

-

-