8. Обладнання для пакування м’яса і м’ясопродуктів

Однією із основних класифікаційних ознак обладнання для пакування м’яса і м’ясопродуктів є тиск, при якому здійснюється даний технологічний процес. В залежності від цього розрізняють машини і апарати для пакування продуктів при залишковому і атмосферному тискові.

При залишковому тискові працює обладнання для вакуумного пакування в м’яку або напівжорстку тару. При атмосферному тискові пакують м’ясні консерви та напівфабрикати в жорстку або напівжорстку тару.

Принципова різниця між закаткою і пакуванням в тому, що м’ясопродукти укупорені в тару, служать для тривалого зберігання (до одного року і більше), а упаковані м’ясопродукти – для короткотермінового зберігання.

Для закупорення м’ясопродуктів застосовують закаточні машини, а для пакування – пакувальні (вакуум-пакувальні) машини.

Закаточні машини в залежності від принципу дії поділяють на неавтоматичні, напівавтоматичні і автоматичні. В перших із них банки до закаточної головки, а також закаточні ролики до банки подають вручну. В напівавтоматичних закаточних машинах ролики працюють автоматично, а банки до закаточної головки також подають вручну. В автоматичних закаточних машинах обидва робочих процеси автоматизовані. В різних машинах банки під час закатування можуть бути нерухомими або обертатися навкруг своєї осі.

Закатування з одночасним вакуумуванням проводять на вакуум-закаточних машинах.

Машини для пакування м’яса і м’ясних продуктів під вакуумом поділяють на камерні і безкамерні. Машини першої групи можуть бути одно-, двокамерними та стрічковими. За принципом роботи їх поділяють на машини періодичної і безперервної дії. Камерні машини можуть працювати за пакетним і безпакетним способами пакування. У першому випадку попередньо виготовлена тара (пакети, мішки) разом з продуктом надходить у машину для вакуумування і запечатування. В другому – виготовлення пакетів, наповнення їх продуктом визначеної маси і запечатування проводяться в одній машині.

8.1. Тара для пакування м’ясних продуктів

В залежності від виду і призначення м’ясних продуктів їх пакують в жорстку (скляні і жерстяні банки), напівжорстку (полімерні банки і стаканчики) та м’яку (пакети) тару.

Жерстяні банки різної місткості виготовляють із білої жерсті, хромованої жерсті, чистого алюмінію (А5, А6, А7) та його сплавів.

Біла жерсть являє собою тонкий лист із маловуглецевої сталі і покритий з обох боків оловом. У деяких випадках білу жерсть покривають не тільки оловом, а також лаком або емаллю.

Скляні банки виготовляють із прозорого (знебарвленого) та напівбілого скла леварним методом або штампуванням. Їх герметично укупорюють металевими кришками з ущільнюючими гумовими або полімерними прокладками. Кришки для скляної тари штампують із білої лакованої хромованої або лакованої чорної жерсті, а також лакованого алюмінію і його сплавів.

Напівжорстку тару формують із комбінованих і листових полімерних матеріалів штампуванням або литтям під тиском.

Дрібну тару, до якої відносять плоскі, об’ємні та інші види пакетів, виготовляють шляхом термічного зварювання плівочних матеріалів.

Найбільше розповсюдження одержали поліетиленові, поліпропіленові, полівінілхлоридні плівки, а також багатошарові-поліамідно-поліетиленові, целофано-поліетиленові і ламіновані з полімерами на основі алюмінієвої фольги і паперу.

Напівжорстку тару виготовляють із комбінованого матеріалу, що стерилізується, на основі лакованої фольги і поліпропілену-ламістеру, а також імпортованих пакувальних матеріалів, створених на основі багатошарових ламінатів або двох і більше термопластів.

Металеву консервну тару класифікують по формі, способу виготовлення і місткості. По формі банки поділяють на циліндричні і фігурні; по способу виготовлення – на збірні і цільноштамповані; по місткості – на дрібні (до 1 л) і великі (2 л і більше).

Для зручності обліку продуктивності технологічного обладнання переробного підприємства застосовують так звані туби (тисяча умовних банок) і муби (мільйон умовних банок). При цьому за умовну банку приймається жерстяна банка №8 місткістю 353,4 мл. Перерахунок фізичних банок в умовні здійснюється за допомогою переводних об’ємних коефіцієнтів.

Скляні банки класифікують за формою, місткістю, розмірами і способом укупорення. В консервному виробництві використовують скляні банки місткістю від 100 до 1000 см³. Вінця горловини банок залежать від способу укупорення, вони мають три типи: обкатний (І), обжимний (ІІ) і різьбовий (ІІІ). В умовному позначенні скляних банок вказується тип укупорки, діаметр вінця горловини та місткість.

Наприклад, позначення тари 1-82-500 показує, що скляна банка має обкатну укупорку, діаметр вінця 82 мм і місткість 500 мл.