
- •Машини і апарати для переробки м’яса
- •1. Обладнання для переробки продуктів забою.
- •1.1. Машини для розбирання туш.
- •1. Технічна характеристика машин для розрубування голів
- •2. Технічна характеристика машин для відрубування копит.
- •3. Технічна характеристика переносних пилок
- •4. Технічна характеристика конвейєрів для обвалювання і жилування м’яса.
- •1.2. Машини для обробки субпродуктів
- •5. Технічна характеристика відцентрових машин для обробки субпродуктів.
- •1.3. Машини для обробки кишок
- •Технологічний розрахунок обладнання для переробки продуктів забою
- •2. Машини для подрібнення м’яса
- •2.1. М’ясорізальні машини
- •2.2. Вовчки
- •6. Технічна характеристика вовчків
- •2.3. Кутери
- •7. Технічна характеристика кутерів
- •2.4. Колоїдні млини
- •2.5. Емульситатори
- •2.6. Гомогенізатори
- •2.7. Дезінтегратори
- •Технологічний розрахунок машин для подрібнення м’яса
- •3. Машини для перемішування
- •3.1. Фаршмішалки
- •8.Технічна характеристика фаршмішалок
- •3.2. Змішувачі
- •9. Технічна характеристика вібраційних змішувачів
- •Технологічний розрахунок обладнання для перемішування м’ясних продуктів
- •4. Обладнання для соління м’яса
- •4.1. Солільні комплекси і агрегати
- •10. Технічна характеристика солільних комплексів і агрегатів
- •4.2. Солільні шприци і автомати
- •11. Технічна характеристика солільних автоматів
- •4.3. Машини для масування м’яса
- •12. Технічна характеристика обладнання для масування м’яса
- •Технологічний розрахунок обладнання для соління м’яса
- •5. Машини для наповнення і формування
- •5.1. Шприци
- •13. Технічна характеристика гідравлічних шприців
- •14. Технічна характеристика вакуумних шприців
- •5.2. Формовочні машини
- •15.Технічна характеристика котлетних автоматів
- •16. Технічна характеристика пельменних автоматів
- •17. Технічна характеристика автоматів для формування ковбас
- •18. Технічна характеристика автоматів для формування сосисок
- •Технологічний розрахунок обладнання для формування м’ясних продуктів
- •6. Обладнання для теплової обробки м’яса і м’ясопродуктів
- •6.1. Термоагрегати і термокамери
- •6.2. Коптилки
- •19. Технічна характеристика універсальних термокамер
- •6.3. Варильні котли
- •20. Технічна характеристика варильних котлів
- •6.4. Автоклави
- •6.5. Стерилізатори
- •Технологічний розрахунок обладнання для теплової обробки м’ясних продуктів
- •7. Обладнання для обробки м’яса холодом
- •7.1. Холодильні шафи
- •21. Технічна характеристика холодильних шаф
- •7.2. Холодильні камери
- •22. Технічна характеристика холодильних камер
- •7.3. Морозильні апарати
- •23. Технічна характеристика роторних апаратів
- •7.4. Кріогенні морозильні апарати
- •Технологічний розрахунок обладнання для обробки м’яса холодом
- •8. Обладнання для пакування м’яса і м’ясопродуктів
- •8.1. Тара для пакування м’ясних продуктів
- •8.2. Вакуум-пакувальні машини
- •8.3. Машини для пакування в жерстяні банки
- •24. Технічна характеристика преса б4-спр-51
- •25. Технічна характеристика установки б4-ут4-1
- •26. Технічна характеристика закаточних машин
6. Обладнання для теплової обробки м’яса і м’ясопродуктів
Теплова обробка є однією з основних технологічних операцій в ковбасному і консервному виробництві. При виробництві ковбас теплова обробка включає слідуючі операції: осадження, обжарення, варіння, копчення, охолодження і сушіння.
В процесі виробництва м’ясних консервів для забезпечення стабільності при зберіганні їх піддають пастеризації і стерилізації.
Осадження ковбасних виробів зазвичай не потребує спеціального обладнання, окрім спеціальних камер, які обладнані пристінними батареями і повітроохолоджувачами.
Обжарення, варіння і копчення м’ясних продуктів можуть здійснюватися за допомогою універсальних термоагрегатів і окремих апаратів (обжарювальні камери, варочні котли, коптильні камери).
6.1. Термоагрегати і термокамери
В термоагрегатах операції термообробки проводять послідовно, продукт переміщується в зонах підсушування, обжарювання, варіння, а інколи і охолодження.
В залежності від способу переміщення продукту всередині тунелю термоагрегати поділяють на рамні і ланцюгові. Перший тип найбільш розповсюджений, ковбасні вироби в них навішують на рами розміром 1×0,9×1,25 або 1×1,2×1,6. Агрегат являє собою теплоізольовану тунель, умовно розділений на три зони (підсушування, обжарювання і варіння).
Термічна обробка ковбас здійснюється при їх безперервному русі в пароповітряному середовищі. З метою створення спрямованого руху повітряної маси задня стінка рам виконана суцільною. Рами рухаються за допомогою ланцюгового конвейєра, розміщеного внизу термоагрегата.
Над кожною зоною встановлені вентилятори 4 для подачі повітря в термоагрегат і калорифери 3 для його нагрівання (рис. 47). Температура середовища контролюється термометрами у верхній частині термоагрегата.
Калорифери, які встановлені в зоні підсушування і обжарювання, мають чотири секції пластинчастих теплообмінників, а в зоні варіння – три. Гаряче повітря подається в кожну зону вентилятором зверху вниз, а потім до розподільчих коробів 1, які розміщені над і під рамами. При проходженні від нагнітального до всмоктувального патрубка рух повітря двічі змінює свій напрям. В кожній зоні розміщені по чотири рами.
В залежності від конструктивних особливостей термоагрегата тривалість термообробки може бути фіксованою (20 хв) або регулюватися. У першому випадку температура повітря у першій зоні 60-70°С і в кожній послідуючій зоні збільшується на 10-15 °С. У другому – температура середовища у всіх зонах практично однакова – 80-100°С. Таким чином, температура нагрівання батона досягається за рахунок тривалості перебування в окремих зонах.
Рис. 47. Схема тунельного термоагрегата:
1 – розподільчий короб; 2 – пристрій для подачі диму; 3 – калорифер; 4 - вентилятор
Привод ланцюгового конвейєра здійснюється від електродвигуна через редуктор з варіатором швидкостей.
Дим надходить в термоагрегат від димогенератора. Кількість диму і свіжого повітря регулюють засувками. Продуктивність такого термоагрегата 600-800 кг/год.
В комбінованих термоагрегатах продукція знаходиться в нерухомому стані і послідовно піддається підсушуванню, обжарюванню, варінню, а інколи охолодженню в одній камері. У визначений час здійснюється тільки одна операція. Після закінчення циклу періодичної обробки процес переривається для вивантаження готової продукції і завантаження нової порції сировини. Тому такі агрегати називають універсальними термокамерами періодичної дії.
Універсальна камера (рис. 48) являє собою теплоізольовану шафу, що закривається з одного боку двустворчатими дверима 7. У верхній частині камери розміщені вентилятор 14, калорифер 18 та система розподілення повітря, яка складається із повітропроводів 16 і двох рядів сопел 11.
Рис. 48. Універсальна термокамера:
1 – вікно; 2 – паропровід; 3 – електродвигун; 4 – клиновий пас; 5 – трубопровід для конденсату; 6 – засувка; 7 – двері; 8 – дверна ручка; 9 – штанга; 10 – стінка; 11 – сопла; 12 – привод; 13 – трубопровід для гострої пари; 14 – вентилятор; 15 – димохід; 16 – трубопровід для свіжого повітря; 17 – труба для відпрацьованого повітря; 18 – калорифер; 19 – балка підвісної дороги; 20 – всмоктувальна труба; 21 – лампа
Повітряний струмінь із сопел спрямовується вниз, відбивається від підлоги, підіймається вверх і через повітрепровод 17 видаляється із камери.
Процес термообробки в універсальній термокамері відбувається за декілька операцій , що виконуються послідовно.
Підсушування продукту відбувається гарячим повітрям (100-110°С), яке подається вентилятором 10 (рис. 49).
Повітря нагрівається проходячи через робочу поверхню калорифера 6 і по розподільчих трубах 4 і 12 подається до сопел 3 і 13; димохід 19 при цьому перекритий засувкою 9.
Для варіння використовується гостра пара, яка надходить в камеру 16 через перфоровану трубу 14 під тиском біля 200 кПа. Конденсат пари збирається у нижній частині камери і відводиться через люк 1.
Рис. 49. Принцип роботи універсальної термокамери:
1 – люк; 2 – підвісна дорога; 3, 13 – сопла; 4, 12 – розподільчі труби; 5 – обвідна труба 6 – калорифер; 7 – трубопровід для видалення відпрацьованого повітря; 8 – засувка; 9 – регулятор диму; 10 – вентилятор; 11 – відсмоктувальна труба; 14 – паропровід; 15 – термометр; 16 – термокамера; 17 – димогенератор; 18 – рама для навішування ковбас; 19 - димохід
Копчення здійснюється в тому випадку, коли в димоході 19 відкрита дросельна засувка 9 і дим із димогенератора 17 за допомогою вентилятора 10 надходить в камеру 16.
Камери і шафи для термічної обробки поділяють на варильні, обжарювальні, коптильні, кліматичні, охолоджуючі, універсальні. В одній камері можна поєднувати декілька процесів, наприклад варіння і копчення, сушіння і акліматизацію, холодне копчення і визрівання. Універсальні камери дозволяють здійснювати більшість теплових процесів. В таких камерах в діапазоні температури до 100°С протягом одного технологічного процесу можна по вибору проводити обжарювання, сушіння, копчення, шпарення або варіння гарячим повітрям, а також запікати продукцію при температурі до 150°С.
Термокамери і термошафи виготовляють із вуглецевої і нержавіючої сталі. Термошафа має менші розміри порівняно з термокамерою. Всі камери і шафи мають систему вентиляції, яка здатна протягом 1 хвилини 10 разів ре циркулювати весь об’єм повітря в камері. Камери і шафи мають мікропроцесорні блоки автоматичного керування і регулювання, вони повністю автоматизують роботу термоагрегата при достатньо простому технічному обслуговуванні і догляді.