9. Технічна характеристика вібраційних змішувачів
Показник |
Я2-ФФД |
Я8-ФСД |
Продуктивність, кг/год. |
750-2500 |
550 |
Частота обертання валів, с-1 |
0,42 |
1,7 |
Частота коливань діжі змішувача, Гц |
16-25 |
25 |
Амплітуда коливань діжі, мм |
2,3 |
3,4 |
Встановлена потужність, кВт |
22 |
13 |
Габаритні розміри, мм |
3550×1720×1740 |
3050×1450×2500 |
Маса, кг |
3000 |
1060 |
Технологічний розрахунок обладнання для перемішування м’ясних продуктів
Фаршмішалки підбирають за пропускною здатністю (продуктивністю, кг за зміну):
,
де Vдіж – геометричний об’єм діжі, м3;
α – коефіцієнт завантаження діжі фаршмішалки (α = 0,5-0,6 для відкритих і
α = 0,7-0,8 для вакуумних фаршмішалок);
ρпр – густина продукта, кг/м3;
Тсм – тривалість зміни, год;
Zпр – тривалість циклу приготування фаршу, включаючи завантаження сировини, її перемішування та вивантаження, год.
Необхідна кількість фаршмішалок визначається за формулою
,
де А – маса сировини, що переробляється за зміну, кг.
Контрольні питання
1. Яка різниця між робочими органами фаршмішалок з одним валом і двохвальними ?
2. Як здійснюється вивантаження готового продукту в фаршмішалках різних типів ?
3. Які конструктивні особливості роботи шнеків у фаршмішалці Л5-ФМ2-У-335 дозволяють прискорити процес перемішування ?
4. Які типи насосів і з якою метою застосовуються у фаршмішалці Л5-ФМВ-630А «Бірюса» ?
5. З якою частотою обертаються робочі органи фаршмішалок ?
6. Яка місткість діжі змішувача А1-ФЛВ/2 ?
7. Яким чином здійснюються завантаження та вивантаження вібраційного змішувача Я2-ФФД ?
8. Які основні відмінності вібраційних змішувачів Я2-ФФД та Я8-ФСД ?
Література
1. Карабиньош С., Новицький А., Мельник В. Машини для переробки м’яса //Пропозиція. – 2006. - №1. – С. 130-134.
2. Кармас Е. Технология колбасных изделий. – М.: Легкая промышленность, 1981.
3. Корнюшко Л.М. Оборудование для производства колбасных изделий. Справочник. – М.: Колос, 1993. – 304 с.
4. Курочкин А.А., Ляшенко В.В. Технологическое оборудование для переработки продукции животноводства. – М.: Колос, 2001. – 440 с.
5. Пелеев А.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1970. – 519 с.
6. Фалеев Г.А. Оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1966.
4. Обладнання для соління м’яса
Соління м’ясної сировини може здійснюватися як окрема технологічна операція та в процесі його подрібнення або змішування з компонентами, що передбачені рецептурою.
М’ясо солять сухим, мокрим і змішаним способами. Сухий спосіб передбачає обробку м’ясопродуктів сіллю або солільною сумішшю. При мокрому солінні м’ясопродукти заливають розсолом. Змішаний спосіб соління передбачає шприцювання м’ясної сировини розсолом з послідуючим натиранням її солільною сумішшю. З метою зменшення тривалості визрівання м’яса в процесі соління застосовують додаткову механічну обробку м’ясної сировини – масування та тумблювання. Масування базується на терті кусків м’яса один об другий та з внутрішньою поверхнею місткості, в якій проводиться ця операція. Тумблювання – спосіб механічної обробки м’яса, при якому використовується енергія удару при падінні кусків м’яса з деякої висоти в процесі їх обертання в спеціальних апаратах. Установки, що застосовуються для масування та тумблювання, можуть бути з пониженим тиском повітря в робочій камері (вакуумні) та з атмосферним.
При виробництві ковбас м’ясо попередньо подрібнюють і змішують з солільними компонентами в комбінованих машинах (кутер-мішалки, мішалки-подрібнювачі), мішалках, кутерах або за допомогою спеціальних комплексів обладнання.
Зазвичай, соління м’ясної сировини, його масування та тумблювання здійснюється на спеціальних лініях за допомогою спеціального обладнання, яке при необхідності можна використовувати як окремі машини. Подрібнення, змішування і соління м’ясної сировини здійснюють за допомогою солільних комплексів та агрегатів.
Шприцювання м’ясопродуктів проводять солільними шприцами та солільними автоматами. Останні, зазвичай, обладнані багатоголковими солільними шприцами.