
- •Машини і апарати для переробки м’яса
- •1. Обладнання для переробки продуктів забою.
- •1.1. Машини для розбирання туш.
- •1. Технічна характеристика машин для розрубування голів
- •2. Технічна характеристика машин для відрубування копит.
- •3. Технічна характеристика переносних пилок
- •4. Технічна характеристика конвейєрів для обвалювання і жилування м’яса.
- •1.2. Машини для обробки субпродуктів
- •5. Технічна характеристика відцентрових машин для обробки субпродуктів.
- •1.3. Машини для обробки кишок
- •Технологічний розрахунок обладнання для переробки продуктів забою
- •2. Машини для подрібнення м’яса
- •2.1. М’ясорізальні машини
- •2.2. Вовчки
- •6. Технічна характеристика вовчків
- •2.3. Кутери
- •7. Технічна характеристика кутерів
- •2.4. Колоїдні млини
- •2.5. Емульситатори
- •2.6. Гомогенізатори
- •2.7. Дезінтегратори
- •Технологічний розрахунок машин для подрібнення м’яса
- •3. Машини для перемішування
- •3.1. Фаршмішалки
- •8.Технічна характеристика фаршмішалок
- •3.2. Змішувачі
- •9. Технічна характеристика вібраційних змішувачів
- •Технологічний розрахунок обладнання для перемішування м’ясних продуктів
- •4. Обладнання для соління м’яса
- •4.1. Солільні комплекси і агрегати
- •10. Технічна характеристика солільних комплексів і агрегатів
- •4.2. Солільні шприци і автомати
- •11. Технічна характеристика солільних автоматів
- •4.3. Машини для масування м’яса
- •12. Технічна характеристика обладнання для масування м’яса
- •Технологічний розрахунок обладнання для соління м’яса
- •5. Машини для наповнення і формування
- •5.1. Шприци
- •13. Технічна характеристика гідравлічних шприців
- •14. Технічна характеристика вакуумних шприців
- •5.2. Формовочні машини
- •15.Технічна характеристика котлетних автоматів
- •16. Технічна характеристика пельменних автоматів
- •17. Технічна характеристика автоматів для формування ковбас
- •18. Технічна характеристика автоматів для формування сосисок
- •Технологічний розрахунок обладнання для формування м’ясних продуктів
- •6. Обладнання для теплової обробки м’яса і м’ясопродуктів
- •6.1. Термоагрегати і термокамери
- •6.2. Коптилки
- •19. Технічна характеристика універсальних термокамер
- •6.3. Варильні котли
- •20. Технічна характеристика варильних котлів
- •6.4. Автоклави
- •6.5. Стерилізатори
- •Технологічний розрахунок обладнання для теплової обробки м’ясних продуктів
- •7. Обладнання для обробки м’яса холодом
- •7.1. Холодильні шафи
- •21. Технічна характеристика холодильних шаф
- •7.2. Холодильні камери
- •22. Технічна характеристика холодильних камер
- •7.3. Морозильні апарати
- •23. Технічна характеристика роторних апаратів
- •7.4. Кріогенні морозильні апарати
- •Технологічний розрахунок обладнання для обробки м’яса холодом
- •8. Обладнання для пакування м’яса і м’ясопродуктів
- •8.1. Тара для пакування м’ясних продуктів
- •8.2. Вакуум-пакувальні машини
- •8.3. Машини для пакування в жерстяні банки
- •24. Технічна характеристика преса б4-спр-51
- •25. Технічна характеристика установки б4-ут4-1
- •26. Технічна характеристика закаточних машин
2.5. Емульситатори
Для середнього і тонкого подрібнення м’яса з великою кількістю з’єднувальної тканини використовують емульситатори.
Емульситатор складається із станини, робочої камери, різального механізму, завантажувального бункера та електродвигуна.
З одного боку станини встановлений електродвигун, що надає обертання ножовому валу через клинопасову передачу, а з другого – бункер, який може переміщуватися по спеціальних траверзах.
Найбільше розповсюдження мають емульситатори з різальним механізмом, який зображений на рис. 23.
Рис. 23. Різальний механізм емульситатора:
1 – лопастна головка; 2,6 – розпорні кільця; 3,7 – решітки; 4,8 – ножі; 5,9 – гайки; 10 – стопорний гвинт
Для виробництва продуктів дитячого харчування застосовують емульситатори трьох груп: для крупноподрібненого фаршу з розміром частинок 2-3 мм, пюреподібного з частинками розміром 0,8-1,5 мм і гомогенізованого з частинками розміром 0,15-0,2 мм.
2.6. Гомогенізатори
Високу ступінь подрібнення м’яса для гомогенізованих консервів одержують за допомогою гомогенізаторів і дезінтеграторів.
Гомогенізатор (рис. 24) складається із корпуса 1, гомогенізуючої головки 2, муфти 4, привода 5 і пульта керування.
Рис. 24. Гомогенізатор:
1 – корпус; 2 – гомогенізуюча головка; 3 – рухомий диск; 4 – муфта; 5 - привод
Гомогенізуюча головка виконана у вигляді рухомого диска з нарізкою на одному із боків та стінки корпуса, на внутрішньому боці якої також є нарізка. Зубчата поверхня гомогенізуючої головки при обертанні з великою швидкістю перетирає продукт, що подрібнюється.
Гомогенізуюча головка з’єднується з валом електродвигуна за допомогою муфти. Подача і відведення сировини забезпечуються напором, що створюється при роботі гомогенізуючої головки.
При відносно невеликих розмірах продуктивність гомогенізатора складає 3500 кг/год.
2.7. Дезінтегратори
Дезінтегратор являє собою ротор, на якому горизонтально закріплені ножі і біли, які мають частоту обертання 4000-5000 хв-1. Продукт підлягає різальній і ударній дії і, подрібнений до необхідного розміру, проходить через фільтруюче сито (рис. 25).
Рис.25. Дезінтегратор:
1 – електродвигун; 2 – гнучка прокладка: 3 – верхній підшипник; 4 – біла; 5 – нижня опора підшипника; 6 – магнітна пастка; 7 – фільтруюче сито; 8 – завантажувальний шнек
Для зверхтонкого подрібнення продукту дезінтегратор може мати два ступеня подрібнення. В цьому випадку після кожної ступені встановлюються фільтруючі сита з отворами відповідного розміру.
Технологічний розрахунок машин для подрібнення м’яса
Діаметр дискового зубчатого полотна м’ясорізальної машини (стаціонарної чи переносної) залежить від максимальної товщини матеріала, що розпилюється. Його визначають за формулою:
D ≥ 2(h+r+c) мм,
де h – максимальна товщина матеріалу, що підлягає розпилюванню, мм;
r – радіус шайби кріплення диска, мм;
с – висота сегмента диска, що виступає над матеріалом, що розпилюється, мм.
Діаметр диска з гладким лезом визначається умовами самозатягування продукта різальним механізмом:
мм,
де ρ – кут тертя продукта об робоче полотно.
Продуктивність м’ясорізальних машин:
кг/год,
де G – маса сировини, кг;
τ – тривалість обробки, год;
F – різальна спроможність механізму, м2/год;
φ – коефіцієнт використання різальної спроможності механізму при переробці даного виду продукції;
F1 – площа розділення або різання при подрібненні одиниці маси продукту, м2/кг.
Потужність електродвигуна дискових пилок:
,
де shv0 – об’єм стружки, що знімається полотном за 1 сек;
η – механічний к.к.д передач від двигуна до приводного вала пилки;
k – опір різанню (для охолодженого м’яса k = 50-80; для мороженого м’яса
k = 100-200; для кісток k = 200-500).
Продуктивність вовчка визначають за різальною спроможністю механізму подрібнення:
кг/год.,
де φ0 – коефіцієнт використання різальної спроможності механізму;
F – різальна спроможність механізму, м2/год;
F1 – поверхня розділення при подрібненні одиниці маси продукту, м2/кг.
Числове значення F1 залежить від ступеня подрібнення продукту (діаметра отворів у вихідній решітці):
Діаметр отворів у вихідній решітці |
F1, м2/кг |
2 |
1,1-1,2 |
3 |
0,6-0,7 |
25 |
0,07-01 |
При подрібненні м’ясопродуктів у замороженому стані числове значення F1 збільшується на 15-20%.
Контрольні питання
1. Яке призначення мають м’ясорізальні машини ?
2. Призначення, будова і принцип дії вовчків.
3. Які типи різальних механізмів у вовчків ?
4. Призначення, будова і принцип дії кутерів.
5. Які особливості вакуумного кутера ВК-125 ?
6. Опишіть будову і принцип дії різального апарату колоїдного млина.
7. Які знаєте типи емульситаторів ?
8. Опишіть будову і принцип дії гомогенізатора.
9. Призначення, будова і принцип дії дезінтегратора.
Література
1. Корнюшко Л.М. Оборудование для производства колбасных изделий. – М.: Колос, 1993. – 304 с.
2. Курочкин А.А., Ляшенко В.В. Технологическое оборудование для переработки продукции животноводства. – М.: Колос, 2001. – 440 с.
3. Пилеев А.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1970. – 519 с.
4. Фалеев Г.А. Оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 1966.
5. Чижикова Т.В. Машины для измельчения мяса и м’ясних продуктов. – М.: Легкая промышленность, 1982. – 302 с.