
- •Дніпропетровський державний аграрний університет в.С. Козир
- •1 . Актуальність, мета і завдання посібника
- •1. Хімічний склад і енергетична цінність різних видів м’яса
- •2. Порівнювальні показники біологічної цінності м’яса, %
- •2. Сировинна база м’ясопереробних підприємств
- •3. Транспортування забійних тварин
- •3. Показники нормального клінічного стану тварин
- •4. Реалізація тварин за живою масою
- •4. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості дорослої великої рогатої худоби
- •5. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості молодняка
- •6. Основні вимоги до визначення категорій угодованості овець
- •7. Категорії свиней та їх характеристика
- •5. Здача-прийомка тварин за забійною масою
- •8. Середні показники виходу туші великої рогатої худоби різних порід
- •9. Жива маса і забійні показники деяких порід дорослої
- •10. Середні норми забійного виходу (туш і жиру-сирцю), %
- •11. Коефіцієнти кореляції (r) і регресії (r) деяких показників
- •6. Якісні показники оцінки м’яса
- •12. Втрати живої маси тварин в залежності від відстані і
- •13. Норми втрат живої маси тварин при перевезенні спеціалізованим
- •14. Вплив тривалості передзабійної витримки молодняка великої рогатої
- •15. Втрати живої і забійної маси свиней в залежності від тривалості передзабійної голодної витримки
- •16. Вплив різних режимів передзабійної витримки овець на втрати
- •7. Структура і обладнання м’ясопереробних підприємств
- •8. Підйомно-транспортні операції на м’ясопереробних підприємствах
- •На універсальному конвейєрі
- •9. Методи і техніка забою тварин
- •17. Режими оглушення великої рогатої худоби електрострумом
- •Харчової крові
- •18. Склад крові у здорових тварин
- •19. Середній хімічний склад крові
- •10. Технологія і гігієна боєнської обробки туш
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш дрібної рогатої худоби
- •20. Маса і вихід парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •21. Морфологічний склад парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •22. Співвідношення складу різних відділів шлунку великої рогатої худоби
- •23. Середні нормативи виходу субпродуктів першої і другої категорії
- •11. Обробка м’яса і м’ясопродуктів.
- •11.1. М’ясорізальні машини
- •11.2. Вовчки.
- •11.3. Кутери
- •12. Виробництво ковбас.
- •Концентрованого розсолу
- •Ковбас і сосисок
- •13. Способи і техніка наповнення та формування м’ясопродуктів
- •Техніка безпеки при експлуатації обладнання для наповнення та формування:
- •14. Копчення м’ясних продуктів
- •Література.
- •15. Виробництво м’ясних консерв.
- •Жерстяних банок м’ясом
- •16. Випарювання продуктів забою.
- •Крові гріючою парою
- •З двома конденсаторами
- •17. Сушіння продуктів забою.
- •Розпилюванням
- •18. Висновки і пропозиції
- •Техніка та технологія переробки сільськогосподарських тварин (навчально-методичний посібник для студентів біотехнологічного факультету очної і заочної форм навчання)
Крові гріючою парою
На рис. 44 подана схема вакуум-випарної установки, в якій кров нагрівається гарячою водою в вертикальних трубах. Рухаючись по трубах підігрівача кров тільки нагрівається, але не кипить за рахунок стовпа рідини.
Рис. 44. Схема однокорпусної установки для випарювання крові гарячою водою
Доведена таким чином до кипіння маса викидається в випаровувач, що знаходиться під розрідженням, де відбувається випаровування частини вологи із крові.
Ця вакуум-випарна установка має підігрівач 1 з випаровувачем 2, паровідокремлювачем 3 з трубою 4 для циркуляції крові, краплевідокремлювача 5,конденсатора 6, вакуум-насоса 9, приймача крові 10 з регулятором її рівня 11, установки 12 для підігрівання води (бойлера). Кров подається в приймач 10, який трубою 13 з’єднаний з паровідокремлювачем 3 для вирівнювання тиску і нормалізації роботи регулятора рівня 11. Із приймача кров направляється на паровідокремлювач 3, звідки по трубі 4 – в резервуар 14 і далі в підігрівач 1. Випарена кров по трубі 15 насосом 16 подається в приймач крові. Краплі крові, що виносяться з парою, затримуються в каплевідокремлювачі 5 і трубою 23 направляються в рецеркуляційну трубу 4.
При випарюванні клеєвих, кісткових і желатинових бульйонів найбільше застосування знайшли трьохкорпусні вакуумні установки (рис.45). Корпус І має регулятор подачі бульйона 1, випаровувач 2, паровідокремлювач 3; корпус ІІ – випаровувач 4 і паровідокремлювач 5; корпус ІІІ – випаровувач 6, паровідокремлювач 7.
Рис. 45. Схема трьохкорпусної вакуум-випарної установки
Розчин для випаровування поступає в регулятор подачі 1, звідки по трубі 11 направляється в випаровувач 2 корпусу І, де нагрівається, а потім у вигляді парорідинної суміші піднімається вверх і направляється в паровідділювач 3 по трубі 12. Остання приєднана до паровідокремлювача по дотичній до його стінок і забезпечує такий рух маси, при якому краплі рідини осідають на стінки відокремлювача, а пара, яка звільнилася від крапель рідини, збирається в центрі посудини. Згущений розчин стікає на дно паровідокремлювача, направляється по трубі 13 у випаровувач 4 корпусу ІІ і по трубі 14повертається у випаровувач корпусу І. Розчин, що поступив по трубі 13 в нижню частину випаровувача 4, рухається далі по тій же схемі, що і в корпусі І, а саме парорідинна суміш по трубі 21 подається в паровідокремлювач 5, звідки по трубі 22 рідкий розчин направляється у випаровувач корпуса ІІІ, а по трубі 23 у випаровувач 4 корпусу ІІ. Сокова пара корпуса ІІ трубою 24 направляється, як гріюча пара, у випаровувач 6 корпусу ІІІ. Розчин, що надходить в корпус ІІІ, досить густий і за об’ємом його набагато менше, ніж було в перших двох корпусах. Тому для збільшення швидкості руху розчину при випарюванні у корпусі ІІІ, гріюча частина випарювача розділена на три ходи через які почергово проходить розчин. В кінці концентрований бульйон по трубі 27 відкачується насосом 9.
Вакуум-випарні установки, що працюють зі збором конденсата включають в себе: випарний апарат, який служить для відгонки розчинника при кипінні; конденсатор, який використовується для зрідження пари з метою збору її і зменшення об’єму суміші; збірники розчинника; краплевідокремлювач; вакуум-насосний агрегат.
Вакуум-випарна установка з одним конденсатором (рис. 46) складається із випарного агрегату 1, поверхневого конденсатора 2, збірників 3 і 4, краплевідокремлювача 5 на вакуумній лінії і 6 на вихлопі та сухоповітряного вакуум-насоса 7. Перед пуском пари або гарячої води в сорочку випарного апарата і заливанням в нього екстракту подають воду в конденсатор і включають вакуум-насос для евакуації повітря із установки.
Потім заливають екстракт у випарний апарат за допомогою вакууму і подають пар в його сорочку. Сокова пара, що отримується при випарюванні направляється в конденсатор, де конденсується і подається в один із збірників. Повітря і гази, маючи краплі рідини, попадають у вакуумну лінію і в краплевідокремлювачі 5 та по трубі 8 подаються в окремий збірник. Повітря і
Рис. 46. Схема вакуум-випарної установки з одним конденсатором
гази, що викидаються вакуум-насосом, також мають краплі рідини. Тому попадаючи в краплевідокремлювач 6 затримуються, а газоповітряна суміш подається в конденсатор 9, звідки конденсат направляється по трубі 8 в окремий збірник.
Вакуум-випарна установка з двома конденсаторами (рис. 47) має випарний апарат 1, поверхневі конденсатори 2 (охолоджується водою) і 3 (охолоджується розсолом); два збірники 4 і 5, які мають розсільне охолодження, краплевідокремлювач 6 та сухоповітряний вакуум-насос 7. Сокова пара із випарного апарату спочатку поступає в конденсатор 2, де більша частина її конденсується і подається в збірник. Частина пари, яка не зконденсувалася, по трубі 8 направляється в конденсатор з розсільним охолодженням 3, тут вона конденсується і направляється в збірник.
Дистильовану воду на м’ясопереробних підприємствах одержують тепловим способом в випарних установках одно- та багатоступеневих. У всіх вододистиляційних установках передбачено теплообмін між холодною водою, що поступає на випарювання, та конденсуючою парою дистилята.
Рис. 47. Схема вакуум-випарної установки