- •Дніпропетровський державний аграрний університет в.С. Козир
- •1 . Актуальність, мета і завдання посібника
- •1. Хімічний склад і енергетична цінність різних видів м’яса
- •2. Порівнювальні показники біологічної цінності м’яса, %
- •2. Сировинна база м’ясопереробних підприємств
- •3. Транспортування забійних тварин
- •3. Показники нормального клінічного стану тварин
- •4. Реалізація тварин за живою масою
- •4. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості дорослої великої рогатої худоби
- •5. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості молодняка
- •6. Основні вимоги до визначення категорій угодованості овець
- •7. Категорії свиней та їх характеристика
- •5. Здача-прийомка тварин за забійною масою
- •8. Середні показники виходу туші великої рогатої худоби різних порід
- •9. Жива маса і забійні показники деяких порід дорослої
- •10. Середні норми забійного виходу (туш і жиру-сирцю), %
- •11. Коефіцієнти кореляції (r) і регресії (r) деяких показників
- •6. Якісні показники оцінки м’яса
- •12. Втрати живої маси тварин в залежності від відстані і
- •13. Норми втрат живої маси тварин при перевезенні спеціалізованим
- •14. Вплив тривалості передзабійної витримки молодняка великої рогатої
- •15. Втрати живої і забійної маси свиней в залежності від тривалості передзабійної голодної витримки
- •16. Вплив різних режимів передзабійної витримки овець на втрати
- •7. Структура і обладнання м’ясопереробних підприємств
- •8. Підйомно-транспортні операції на м’ясопереробних підприємствах
- •На універсальному конвейєрі
- •9. Методи і техніка забою тварин
- •17. Режими оглушення великої рогатої худоби електрострумом
- •Харчової крові
- •18. Склад крові у здорових тварин
- •19. Середній хімічний склад крові
- •10. Технологія і гігієна боєнської обробки туш
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш дрібної рогатої худоби
- •20. Маса і вихід парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •21. Морфологічний склад парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •22. Співвідношення складу різних відділів шлунку великої рогатої худоби
- •23. Середні нормативи виходу субпродуктів першої і другої категорії
- •11. Обробка м’яса і м’ясопродуктів.
- •11.1. М’ясорізальні машини
- •11.2. Вовчки.
- •11.3. Кутери
- •12. Виробництво ковбас.
- •Концентрованого розсолу
- •Ковбас і сосисок
- •13. Способи і техніка наповнення та формування м’ясопродуктів
- •Техніка безпеки при експлуатації обладнання для наповнення та формування:
- •14. Копчення м’ясних продуктів
- •Література.
- •15. Виробництво м’ясних консерв.
- •Жерстяних банок м’ясом
- •16. Випарювання продуктів забою.
- •Крові гріючою парою
- •З двома конденсаторами
- •17. Сушіння продуктів забою.
- •Розпилюванням
- •18. Висновки і пропозиції
- •Техніка та технологія переробки сільськогосподарських тварин (навчально-методичний посібник для студентів біотехнологічного факультету очної і заочної форм навчання)
З туш великої рогатої худоби
При зніманні шкури на таких установках туші необхідно виключати з конвейєра, а потім знову включати для подальшої обробки. Крім того шкура розміщена над тушою, що не бажано, оскільки механічне забруднення шкури буде забруднювати тушу.
Ці недоліки усунуті в установках для знімання шкур безперервної дії (рис. 13).
Рис. 13. Схема установки безперервної дії для знімання шкур
З туш великої рогатої худоби
Тушу підвішують за задні ноги на двох роликах на підвісній дорозі, а передні крюками фіксують до конвейєра кінцівок 1. Потім обидва кінці шкури фіксують до крюків конвейєра знімання шкур 2. Шкуру з туши знімають при русі конвейєрів за рахунок різниці їх швидкостей. Ланцюги конвейєрів рухаються по спрямовуючих, які виконані в формі лекальних кривих, що забезпечує найкращі кути відриву шкури від туш. В процесі знімання шкури вона знаходиться під тушею, що забезпечує її добрий санітарний стан.
Шкура, що знята з туші падає на стрічковий транспортер 3. Установка дозволяє знімати в безперервному потоці шкури з туш різної категорії вгодованості. Продуктивність установки до 300 голів на годину.
Ш
куру
з туш дрібної рогатої худоби починають
знімати вручну з задніх ніг. Механічне
знімання шкур виконують після забіловки
від 50- до 70 % всієї площі шкури. Найбільш
раціональними установками (рис. 14) для
знімання таких шкур є барабанні (рис.
14, а і в) і вертикальні (рис. 14, б), на яких
відрив шкур відбувається під кутом,
близьким до нуля.
Рис. 14. Схеми установок для знімання шкур
З туш дрібної рогатої худоби
Робочим органом установок барабанного типу є барабан, що обертається з частотою 0,3-0,6 с-1, на якому по колу встановлені в один ряд пальці для фіксації і відриву шкури. Шкури захоплюються петлею ланцюга, яка накидається на палець барабана. Продуктивність установки 100-350 голів на годину. За принципом дії вертикальна установка аналогічна барабанній. Продуктивність її 100 голів на годину.
Для механічного знімання шкури із свинячої туші її укріплюють нерухомо (рис. 15, а). Шкура чіпляється за допомогою петлі із ланцюжка або гнучкого троса. Кінець троса закріпляється за крюк лебідки, якою шкура відривається від туші в напрямку з голови до хвостової частини. Шкура відривається під кутом рівним нулю.
Лебідку можна замінити безперервним ланцюгом з крюками (рис. 15, б) на які накидається кінець троса, що захвачує шкуру.
Соління шкур на м’ясопереробних підприємствах проводять на слідуючому обладнанні: гашпилі, барабанні багатосекційні протитечійні солильні агрегати, установки для соління.
Гашпилі застосовують для миття та тузлукування шкур і являють собою резервуар значної ємкості, що має лопатну мішалку, яка забезпечує інтенсивне перемішування шкур в воді при митті їх і розсолі при тузлукуванні.
Рис. 15. Схеми установок для знімання свинячих шкур
Помиті шкури підлягають первинній обробці розсолом в секціях агрегату для тузлукування шкур. Тривалість тузлукування шкур 8-12 годин. Число обертів мішалок – 18 на хвилину. Продуктивність агрегату 500 шкур на зміну.
Багатосекційні протитечійні солильні агрегати являють собою барабан 1 (рис. 16, а) діаметром 2,5 м і довжиною 30 м, всередині якого змонтований шнек 2. Барабан періодично повертається і продукція перемішується
.Шкури завантажуються транспортером 3, а видаються по спуску 4. В таких агрегатах можна обробляти всі види шкур. Тривалість тузлукування шкур великої рогатої худоби складає 8-10 годин, шкур свиней – 6-8 годин, шкур овець -4-6 годин.
В установках для соління шкур з метою виключення перевалочних операцій застосовують канальні або кільцеві солильні пристрої.
Солильні установки канального типу являють собою однолінійні чани (рис. 16, в, г), в які завантажують шкури на рамах, або прикріплені до ланцюга, який проносить їх через всю довжину канала.
Кільцевий солильний пристрій (рис. 16, б) являє собою чан (резервуар) 1 круглого перетину з двома відсіками: 2 – для завантаження та 3 – для вивантаження шкур. Резервуар 1 за допомогою решітчастих стінок поділений на чотири секції в кожній з яких встановлені лопастні мішалки 5.
Рис. 16. Схеми агрегатів для соління шкур
Решітчасті стінки 4 закріплені до вертикального вала 6. Шкури подають в візок 2, над яким змонтована мішалка 8. Після наповнення однієї секції чана відкривають заслінку 9 і за допомогою мішалок 8 і 5 перевантажують шкури в першу секцію.
Передають шкури з секції в секцію за допомогою вала 6, який повертає решітчасті стінки на 90. Вивантажують шкури через шибер 11. При наявності в установці чотирьох секцій і при двохгодинній витримці в кожній з них, шкури соляться 8 годин.
Шкури консервують сіллю. Для цього її розтеляють на засипаному сіллю стелажі мездрою догори і засипають сіллю – найбільший шар там, де залишились шматочки м’яса (сала). На 1 кг парної шкури потрібно 300 г солі.
В процесі механічної зйомки шкури не виключені випадки задирки, що призводить до вихвату жиру. Частіше це спостерігається при знятті шкур з туш з великим підшкірним шаром жиру (міздря – це шар підшкірної клітчатки у тварин із внутрішнього боку невичиненої шкури. Міздріння шкури – це зняття із шкури підшкірного жирового шару). Для усунення задирів роблять підсічку, тобто відділяють шкуру на ділянках із задирами вручну, не допускаючи пороки шкур – дефектів шкіряної сировини, які знижують її товарну цінність. Відрізняють пороки прижиттєві, що виникли внаслідок хвороби тварини чи травми його шкіряного покриву, і виробничі, які з’являються при порушенні технології зйомки, первинної обробки і консервування шкур. Зняті з туш шкури направляють у шкуропосолочний цех (відділення).
Якість шкіряної сировини великою мірою визначають порода, породність, стать і способи вирощування худоби. Певні відмінності зумовлюються будовою залозистого апарату.
