
- •Дніпропетровський державний аграрний університет в.С. Козир
- •1 . Актуальність, мета і завдання посібника
- •1. Хімічний склад і енергетична цінність різних видів м’яса
- •2. Порівнювальні показники біологічної цінності м’яса, %
- •2. Сировинна база м’ясопереробних підприємств
- •3. Транспортування забійних тварин
- •3. Показники нормального клінічного стану тварин
- •4. Реалізація тварин за живою масою
- •4. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості дорослої великої рогатої худоби
- •5. Основні вимоги для визначення категорій вгодованості молодняка
- •6. Основні вимоги до визначення категорій угодованості овець
- •7. Категорії свиней та їх характеристика
- •5. Здача-прийомка тварин за забійною масою
- •8. Середні показники виходу туші великої рогатої худоби різних порід
- •9. Жива маса і забійні показники деяких порід дорослої
- •10. Середні норми забійного виходу (туш і жиру-сирцю), %
- •11. Коефіцієнти кореляції (r) і регресії (r) деяких показників
- •6. Якісні показники оцінки м’яса
- •12. Втрати живої маси тварин в залежності від відстані і
- •13. Норми втрат живої маси тварин при перевезенні спеціалізованим
- •14. Вплив тривалості передзабійної витримки молодняка великої рогатої
- •15. Втрати живої і забійної маси свиней в залежності від тривалості передзабійної голодної витримки
- •16. Вплив різних режимів передзабійної витримки овець на втрати
- •7. Структура і обладнання м’ясопереробних підприємств
- •8. Підйомно-транспортні операції на м’ясопереробних підприємствах
- •На універсальному конвейєрі
- •9. Методи і техніка забою тварин
- •17. Режими оглушення великої рогатої худоби електрострумом
- •Харчової крові
- •18. Склад крові у здорових тварин
- •19. Середній хімічний склад крові
- •10. Технологія і гігієна боєнської обробки туш
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш великої рогатої худоби
- •З туш дрібної рогатої худоби
- •20. Маса і вихід парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •21. Морфологічний склад парних шкур бичків у 12-місячному віці
- •22. Співвідношення складу різних відділів шлунку великої рогатої худоби
- •23. Середні нормативи виходу субпродуктів першої і другої категорії
- •11. Обробка м’яса і м’ясопродуктів.
- •11.1. М’ясорізальні машини
- •11.2. Вовчки.
- •11.3. Кутери
- •12. Виробництво ковбас.
- •Концентрованого розсолу
- •Ковбас і сосисок
- •13. Способи і техніка наповнення та формування м’ясопродуктів
- •Техніка безпеки при експлуатації обладнання для наповнення та формування:
- •14. Копчення м’ясних продуктів
- •Література.
- •15. Виробництво м’ясних консерв.
- •Жерстяних банок м’ясом
- •16. Випарювання продуктів забою.
- •Крові гріючою парою
- •З двома конденсаторами
- •17. Сушіння продуктів забою.
- •Розпилюванням
- •18. Висновки і пропозиції
- •Техніка та технологія переробки сільськогосподарських тварин (навчально-методичний посібник для студентів біотехнологічного факультету очної і заочної форм навчання)
На універсальному конвейєрі
(а – рогатої худоби; б – свиней; в – овець)
завантаження транспортних засобів зверх встановленої місткості не допускається;
всі ходові вантажонесучі пристрої слід регулярно чистити від бруду, змащувати, оглядати і перевіряти їх на безпечність, несправні ролики не допускаються до експлуатації;
забороняється знаходитися під конвейєрами і підвісними дорогами під час руху на них вантажів.
Контрольні питання.
Яка різниця між електрокарою і автонавантажувачем?
В чому різниця між просторовим конвейєром і безконвейєрною підвісною дорогою?
Які ви знаєте типи підвісок безконвейєрної підвісної дороги?
Будова підвісних контейнерів, їх типи?
Що ви знаєте про універсальні конвейєри?
Які вимоги з техніки безпеки при експлуатації підйомно-транспортного обладнання?
Література
Голубев А.Г., Миронов А.А. Механизация погрузки и розгрузки мяса и мясных продуктов //Ж. Мясная индустрия, 1982, №8.
Соколенко А.И. и др. Погрузочно-розгрузочное и транспортное оборудование в перерабатывающей промышленности. Справочник. – К.: Урожай, 1990.
Технологическое оборудование мясокомбинатов. Под. ред. С.А. Бредихина – М.: Колос, 1997.
Фалеев Г.А. Оборудование предприятий мясной промышленности. – М. Пищевая промышленность, 1966.
Теми для самостійного вивчення
Приводна станція підвісного конвейєра.
Конвейєри для переробки свиней.
Конвейєри для переробки птиці.
9. Методи і техніка забою тварин
Після передзабійної витримки тварини поступають на первинну обробку для одержання м’ясної туші та підготовки відокремлених від туші органів і тканин для подальшої переробки на харчові, лікувальні та технічні продукти. Переробку проводять на підвісних конвейєрних лініях, спеціалізованих для переробки одного виду тварин або універсальних – для переробки двох або трьох видів.
Забій тварин є першою технологічною операцією, яка приводить до припинення життя тварин і включає в себе дві послідовні операції оглушення та знекровлення туші.
Метод забою тварин повинен бути швидким, безпечним для людей і супроводжуватись добрим знекровленням.
Технологічний процес забою тварин і розтину туш здійснюють в слідуючій послідовності: оглушення, знекровлення і збір харчової крові; відділення голови і кінцівок, забіловка туші з послідуючим зніманням шкури; витягування внутрішніх органів, розтин туш великої рогатої худоби і свиней на дві поздовжні половинки (півтуші); суха і мокра зачистка туш.
Оглушення являється однією з важливих операцій в процесі забою тварин і здійснюється з метою їх знерухомлення, знепритомлення в період саджання на підвісну дорогу та проведення знекровлення. Оглушують тільки велику рогату худобу і свиней.
Існує декілька способів оглушення-ураження нервової системи тварини електричним струмом, ураження головного мозку механічною дією, анестезія вуглекислим газом або іншими хімічними речовинами.
Є два методи забою тварин:
1) з оглушенням (ВРХ і коні);
2) без оглушення (вівці, кози, телята, іноді птиця і свині).
Оглушення тварин – попередня операція перед забоєм, яка забезпечує втрату свідомості і здатність рухатись, але при цьому збережена робота серця.
Методи оглушення:
Електрооглушення.
Механічні:
а) пневмомолотом;
б) молотом;
в) стріляючим апаратом;
г) стилетом.
За допомогою міорелаксантів.
За допомогою СО2 (наркоз).
Оглушення електрострумом досягається шляхом пропускання електричного струму через організм тварини, який знаходиться у замкнутому ланцюгу. Електрооглушення супроводжується електронаркозом тварин тривалістю 3-5 хвилин. Проведеними дослідженнями доведено, що електрооглушення стимулює роботу серця і підвищує тонус кровоносних судин, а це сприяє найкращому знекровленню м’ясних туш.
Електрооглушення вперше було застосовано в 1935 році Вольфрецом і Калегіним і має декілька модифікацій.
Великих тварин оглушують у спеціально обладнаних боксах, які встановлюють при вході тварин у забійно-розділовий цех. Довжина боксу до 240 см, ширина 65-90 см. Задня і одна з бокових стінок піднімаються; одночасно з підняттям бокової підлога боксу приймає похиле положення.
Для електрооглушення великої рогатої худоби на підприємствах м’ясної промисловості застосовують три схеми оглушення в залежності від способу підведення електроконтактів до тіла тварин(рис. 9).
По схемі (рис. 9, а) електроконтакти накладають на потиличну частину голови, проколюючи шкуру. Напруга електроструму від 125 до 200 В при силі струму 1 А. Тривалість дії 6-15 с (в залежності від віку тварини), для бугаїв 15-30 с. При цьому способі спостерігається мало смертельних випадків, але у тварин судомно згинаються кінцівки, а це небезпечно для робітників, які виконують операцію електрооглушення.
По схемі (рис. 9, б) одним контактом служить гострий стержень, яким проколюють шкіру на потиличній частині голови на глибину 5-7 мм, другим контактом є металічна плита, на яку тварина стає передніми ногами, а задніми ногами на ізольовану гумову плиту (метод Бакинського м’ясокомбінату). Напруга електроструму 70-120 В при силі струму 1-1,5 А.
Рис. 9 Схеми електрооглушення великої рогатої худоби
Тривалість дії 6-15 с (в залежності від віку тварин).
Слід відзначити, що при даному методі оглушення у 5-10% тварин наступає параліч серця у результаті чого знекровлення може бути неповним.
По схемі (рис. 9, в) електроконтактами служать плити на підлозі боксу, де вмонтовано шість ізольованих між собою плит, до яких підключено трьохфазний струм: одна фаза підведена до першої і четвертої плит, друга – до другої і п’ятої, третя – до третьої і шостої плит. Після розміщення тварин в боксі до контактів підводять електрострум (метод Московського м’ясокомбінату).
Оглушена тварина скочується із боксу на підлогу. На обидві ноги (трохи вище путових суглобів) накладають путові ланцюги і піднімають на підвісну дорогу лебідками або електролебідками.
Свиней оглушають в боксах для великої рогатої худоби напругою струму 65-100 В.Тривалість оглушення 7-15 с. Застосовують також спосіб оглушення свиней накладанням щипців з електроконтактами. Їх накладають на голову таким чином, щоб контакти притискувалися до двох бічних сторін черепа. Напруга струму 70-100 В, тривалість оглушення 7-10 с.