~ 38 ~

Лекція 2-3

Архітектурно-планувальні основи проектування житлово-виробничого двору селянських (фермерських) господарств

І. АНАЛІЗ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАБУДОВИ СЕЛЯНСЬКОГО ДВОРУ

ІІ. ВИМОГИ ДО РОЗТАШУВАННЯ ОБ´ЄКТІВ ТА ЗОН НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТЛОВО-ВИРОБНИЧОГО ДВОРУ

ІІІ. ВИРОБНИЧІ ДВОРИ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

1. Виробничо-комерційне господарство

2. Овочево-тепличне господарство

3. Бджолоферми

4. Ферми великої рогатої худоби

5. Свиновідгодівельні ферми

6. Вівцеферми

7. Птахоферми

8. Ферми кролів і пушкових звірів

9. Конеферми

І. АНАЛІЗ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАБУДОВИ

СЕЛЯНСЬКОГО ДВОРУ

Спробуємо проаналізувати історичний розвиток забудови селянського двору з розміщенням на ньому житла і господарських будівель колишніх заможних селян, яких в радянський період прозивали куркулями.

За формою забудови їхні двори поділялись на наступні типи:

• вільний, коли господарський двір і житло розташовувались без певної системи, підпорядковуючись рельєфові, конфігурації земельної ділянки і на розсуд господаря;

• однорядний, коли господарські приміщення і житловий будинок забудовувались зблоковано в одну лінію під одним дахом;

• дворядний, коли господарські будівлі і житловий будинок розміщались у два паралельні двори;

• Г-подібний, утворюючи форму літери;П-подібний;

• периметральний, коли усі господарські приміщення і житло розміщалися по периметру садиби.

Найбільш характерними господарськими будівлями двору були: хлів та обора - для великої рогатої худоби; стайня - для коней; саж, куча - для свиней; курник-для домашньої птиці; кадуб, вулик, бортя - для бджіл. Зерно в снопах зберігали в клуні, стодолі, половнику; хліб та продукти домашнього вжитку, збіжжя - у коморі; сіно і солому - в оборозі, сіннику, одрині; кукурудзу в початках - у коші, кошниці. Для зберігання сільськогосподарського реманенту слугували возовня, піднакат, шопа, повітка.

Більшість господарських будівель двору зводили з найменш цінних місцевих матеріалів. Добротними були дві споруди – та клуня, оскільки в них зберігали найкоштовніші запаси сім´ї.

Господарські споруди села обслуговували цілий ряд життєво необхідних для селянства процесів з переробки та зберігання продуктів, а також забезпечували виготовлення та ремонт знарядь праці, засобів пересування та ін.

Для переробки зерна на борошно традиційними були два типи мукомельних споруд. Це млини, які використовували енергію води, та вітряки, що використовували енергію вітру.

Для переробки зерна на крупу окремі села мали спеціальні споруди - крупорушки. Як тяглову силу тут використовували коней або волів, котрі приводили в дію певну механічну систему. Для переробки насіння соняшника на олію застосовували різного роду преси — олійниці. Своєрідними типами технічних споруд були сільські сукновальні та валила.

Особлива роль серед господарських споруд села належала кузні. Майже до середини нашого століття ця невелика, маловиразна, але дуже важлива споруда була обов’язковою у кожному селі.

У лісових регіонах були поширені лісопильні - тартаки.

На цій основі має розвиватися українське фермерство, яке є рівноправною формою ведення товарного сільськогосподарського виробництва поряд з державними, кооперативними, орендними та іншими підприємствами.

При розробленні проектів виробничих дворів фермерських господарств потрібно керуватись ДБН Б. 2.4-1-94 “Планування і забудова сільських поселень”, ДБН Б.2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”, ДБН В.2.2-2-95 “Теплиці і парники”, ДБН В.2-1-95 “Будівлі і споруди для тваринництва”, ДБН Б.2.4-4-97 “Планування і забудова малих сільськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств”, а також санітарними, зооветеринарними та протипожежними нормами і нормами технологічного проектування.

Виробничі двори фермерських господарств можуть бути як одного напрямку виробництва, так і змішаного типу, а саме: тваринницький з виробництвом молока, яловичини, свинини, продукції вівчарства, птахівництва, кролівництва, звірівництва; парниково-тепличний з вирощування овочів, квітів; комерційний з виробництва олії, крупи, борошна тощо.

ІІ. ВИМОГИ ДО РОЗТАШУВАННЯ ОБ´ЄКТІВ ТА ЗОН НА ТЕРИТОРІЇ ЖИТЛОВО-ВИРОБНИЧОГО ДВОРУ

Ферми, якi входять до складу сiльськогосподарських пiдприємств та селянських (фермерських) господарств, вважаються малими, якщо вони мають обмежену кiлькiсть поголiв'я: велика рогата худоба до 200 голiв з приплодом, свиноферми до 200 голiв з приплодом, птахоферми до 700 голiв птицi, вiвцеферми до 400 голiв з приплодом, кролеферми до 400 голiв.

Селянськi (фермерськi) господарства за спецiалiзацiєю подiляються на зерновi, зерновольонарськi; овочевi, плодово-ягiднi; виноградарськi; по виробництву молока, яловичини, свинини; по виробництву продукцiї вiвчарства; по виробництву продукцiї птахiвництва; теплично-оранжерейні та парникові господарства; по виробництву продукції звірівництва тощо або змішаного типу.

Малi сiльськогосподарськi пiдприємства та селянськi (фермерськi) господарства слiд розмiщувати у виробничих зонах сiльських поселень або на фермерських землях.

Розмiри санiтарно-захисних зон вiд малих сiльськогосподарських пiдприємств та селянських (фермерських) господарств до житлової забудови наведенi в таблиці 1.

Таблиця 1

Найменування	Розміри санітарно-захисної зони, м
Рослинницькі
Теплиці та парники при обігріванні електроенергією, парою або водою	Не нормується
Теплиці та парники на біологічному обігріванні на гної	100
на смітті	300
Стаціонарні зерноочисні та сушильні пункти, криті токи	100
Садівничі та виноградарські пункти сортування та упаковки готової продукції	100
Тваринницькі фермы ВРХ з поголів'ям тварин (голів)
10	15
20	25
40	50
60	75
100	100
150	150
Свинарські (голів)
15	25
30	50
50	75
75	100
100	150
150	300
200	400
Кролівничі (голів)
150	25
300	50
400	75
Птахівничі (голів)
100	25
200	50
300	100
500	150
750	200
По переробцi продукцiї рослинництва, продовольчого та фуражного зерна, насіння зернових та олійних культур, трав без відділення, протруювання, овочів (сушка, засолка, квашення)	100
Бойнi невеликих тварин та птицi	300
Склади зберiгання сiльськогосподарської продукцiї: зерна, овочiв, фруктiв, картоплi, грубих кормiв (необмолоченого хлiба) та рослинного волокна	100
Гаражi та пiдприємства по ремонту,технiчному обслуговуванню, зберiганню сiльськогосподарських машин та автомобiлiв:
при числi двигунiв до 100 одиниць	100

Розмiщення i визначення потужностi тваринницьких ферм в малих сiльськогосподарських пiдприємствах та селянських (фермерських) господарствах здiйснюються на основi технiко-економiчних обгрунтувань.

Мiсткiсть примiщень в тваринницьких фермах визначається кiлькiстю мiсць для утримання тварин (худоби, птицi, звiрiв) та розраховується, виходячи з нормативiв необхiдної площi (м2) на 1 голову, вiдповiдно до норм технологiчного проектування.

Розмiщення малих сiльськогосподарських підприємств та селянських (фермерських) господарств, будiвель та споруд не допускається:

• на територiї залягання корисних копалин без погодження з органами Державного гiрничого нагляду;

• в зонах сельових потокiв, снiгових лавин та зсувiв;

• на землях зелених зон мiст, включаючи землi мiських лiсiв;

• на земельних дiлянках, забруднених органiчними та радiоактивними речовинами до закiнчення термiну, встановленого санiтарно-епiдемiологiчною та ветеринарною службами;

• на землях заповiдникiв, заказникiв;заказников;

• в зонах охорони пам'ятникiв iсторiї та культури;

• в зонах залягання торфу;

• в першому i другому поясах зони санiтарної охорони джерел централiзованого водопостачання;

• в першiй та другiй зонах округiв санiтарної охорони курортiв;

• в мiсцях, де ранiше були гноєсховища, скотомогильники, чинбарнi пiдприємства та тваринницькi комплекси;

• на територiях ненадiйних до iнфекцiйних хвороб: сибiрської язви, бруцельозу, туберкульозу.

В примiськiй зоні забороняється розмiщувати малi сільськогосподарські підприємства та селянські (фермерські) господарства тваринницького напрямку.

Територія житлово-виробничого двору фермерського господарства, відповідно до виробничо-технологічного процесу виробництва сільсько-господарської продукції господарством поділяється на функціональні зони: основного виробництва, допоміжного виробництва (переробну), житлову (житлово-комерційну).

На території виробничої зони виділяють ділянки для розміщення: об’єктів основного виробництва; кормозберігання; кормоприготування; допоміжного виробництва; для складування та зберігання виробленої продукції; для зберігання та дрібного ремонту сільськогосподарської техніки; енерго-, водо- та теплопостачання; первинної обробки чи переробки отриманої продукції; приміщень побутово-гігієнічного обслуговування працівників; ізоляції та лікування хворих тварин; зберігання, очищення та переробки відходів і гною.

При розробцi генеральних планiв виробничих зон малих сiльськогосподарських пiдприємств та селянських (фермерських) господарств передбачається:

• виконання вимог до органiзацiї єдиного архiтектурного ансамблю з урахуванням природно-клiматичних та інших мiсцевих умов;

• заходи щодо охорони навколишнього середовища вiд забруднення виробничими викидами та стоками;

• можливiсть розширення виробничої зони сiльськогосподарських малих пiдприємств;

• виконання будiвельних та монтажних робiт iндустрiальними методами.

Тваринницькi, птахiвничi, звiрiвницькi ферми та пiдприємства по виробництву молока, м'яса та яєць слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку по вiдношенню до iнших сiльськогосподарських об'єктiв та сельбищної зони.

Ветеринарнi установи (за винятком ветсанпропускникiв), котельнi, гноєсховища вiдкритого типу слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку по вiдношенню до тваринницьких будiвель i споруд.

Склади мiнеральних добрив i хiмiчних засобiв захисту рослин слiд розмiщувати з пiдвiтряного боку по вiдношенню до житлових, цивiльних i виробничих будiвель.

Склади легкоспалимих матерiалiв повиннi розмiщуватись в низинах iз пiдвiтряного боку по вiдношенню до iнших будiвель, а також з урахуванням рози вiтрiв стосовно котельних на твердому паливi.

Допускається розмiщення будiвель із зберiганням грубих кормів (сiна, соломи) та підстілки в горищних примiщеннях за умов:

• наявностi негорючих покрiвлi i утеплювача або захисту горючого перекриття та утеплювача (з боку горища) глиняною обмазкою шаром не менше 30 мм завтовшки;

• огородження негорючими матерiалами димоходiв за периметром на вiдстанi не менше 1 м;

• захисту електропроводки на даху вiд механiчних пошкоджень.

Санiтарно-захисна зона вiд гноєсховищ фермерських господарств приймається такою, як вiд тваринницької ферми (таблиця 1)

Споруди, системи видалення, обробки, зберiгання, знезараження, пiдготовки та використання гною, гнойових стокiв та послiду розмiщуються стосовно тваринницьких примiщень i житлової забудови з пiдвiтряного боку до пануючих напрямкiв вiтру, а також нижче водозабiрних споруд.

Будови з поздовжнiми аерацiйними лiхтарями та будiвлi з отворами в стiнах, якi використовуються для аерацiї примiщень, слiд орiєнтувати поздовжньою вiссю перпендикулярно або пiд кутом не менше 40° до пануючого напряму вiтру в лiтнiй перiод.

Iнженерне обладнання та iнженернi мережi – малi сiльськогосподарськi пiдприємства та селянськi (фермерськi) господарства повиннi бути забезпеченi водопостачанням, системою вилучення та вiдведення гноєвих, стiчних та поверхневих вод, теплопостачанням, електропостачанням, радiо та телефоном.

Благоустрiй, озеленення територiй та шляхів – озелененню пiдлягають вiльнi вiд забудови та покриття дiлянки, а також санiтарно-захиснi зони та дiлянки по периметру територiї сiльськогосподарських пiдприємств у виглядi живоплоту. Площа дiлянок, що передбаченi для озеленення, повинна складати не менше 15% вiд загальної площi територiї підприємства Для зелених насаджень на територiї сiльськогосподарського пiдприємства та в санiтарно-захисних смугах слiд передбачати мiсцевi типи рослин з урахуванням їх санiтарно-захисних, декоративних якостей та стiйкостi до виробничих викидiв.

На малих сiльськогосподарських пiдприємствах необхiдно передбачати вiдкритi облаштовані майданчики для вiдпочинку працівників з розрахунку 1 м2 на одного працівника в найбiльш чисельну змiну.

При проектуваннi пiд'їздiв до будiвель та споруд, а також до водоймищ, якi є джерелом протипожежного водопостачання, слiд передбачати пiд'їзди з майданчиками для розвороту транспорту розмiром не менше 12х12 метрiв.

Вiдстанi мiж деревами та чагарниками при рядовiй посадцi слiд приймати не менше вказаних в таблиці 2.

Таблиця 2

Характеристика насаджень	Мінімальна відстань між деревами та чагарниками в осях, м
Дерева свiтлолюбивих порiд	3,0
Дерева тiневитривалих порiд	2,5
Чагарники заввишки до 1 м	0,4
Те саме, до 2 м	0,6
Те саме, бiльше 2 м	1,0

ІІІ. ВИРОБНИЧІ ДВОРИ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

За призначенням виробничі будівлі і споруди поділяються на основні та обслуговуючі.

До основних належать виробничі будівлі і споруди, в яких утримуються тварини та проводяться найбільш важливі технологічні процеси (отели, опороси, окоти та годування тварин, їх осіменіння, доїння корів, первинна обробка та тимчасове зберігання молока, інкубація птиці, збирання яєць тощо).

До будівель і споруд обслуговуючого призначення належать підсобні виробничі, складські та допоміжні для усіх видів тваринницьких підприємств.

До підсобних виробничих будівель і споруд належать:

а) об'єкти для приготування кормів для тварин (кормоцехи,

кормоприготувальні, корморозмішувальні тощо );

б) будівлі та споруди ветеринарного призначення;

в) автовагові споруди;

г) пункти технічного обслуговування машин, механізмів та

обладнання;

д) цехи по сортуванню, пакуванню та тимчасовому зберіганню

яєць;

е) споруди водопостачання, каналізації, електро- та тепло-

постачання;

ж) майданчики для приймання, сортування та вантаження

тварин;

з) внутрішні проїзди (з твердим покриттям), що ведуть до

доріг загального користування, внутрішні скотопрогони та

установки для активного моціону тварин;

і) огорожі;

к) пожежні пости та протипожежні споруди.

До складських будівель та споруд належать:

а) склади кормів, підстілки, тари, господарського інвентаря

та матеріально-технічних засобів;

б) споруди для збирання, зберігання та обробки гною, курячого

посліду та сечі;

в) майданчики і навіси для засобів механізації та транспорту.

Допоміжними об'єктами є:

а) будівлі керівництва, громадського харчування, медичного

та культурно-побутового обслуговування, кабінети техніки

безпеки;

б) побутові приміщення.

Загальна площа будівель і споруд визначається як сума площ приміщень усіх поверхів у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, площадок, антресолей, рамп за винятком площ, відкритих отворів та шахт у перекриттях, підпілля (для гною, посліду тощо) заввишки не більше 1,8 м (в чистоті) та горищ.