Інженерна підготовка території житлово-виробничого комплексу

Інженерна підготовка території включає в себе вертикальне планування і організацію поверхневого стоку, захист від підтоплення і затоплення, зниження

рівня ґрунтових вод та інше .

Вертикальне планування проїздів, вулиць повинно забезпечувати нормальне стікання поверхневих вод. Відвеення поверхневих вод з територій житлово-виробничого комплексу фермерського господарства виконується через систему водостоків відкритого типу (лотки, кювети, канави). При крутому рельєфі території комплексу для регулювання поверхневого стоку з територій, розміщених вище, необхідно передбачити нагірні канали.

Будівництво й експлуатація об'єктів різного призначення виробничого двору пов'язані з заляганням рівня ґрунтових вод. Допустимою мінімальною глибиною залягання ґрунтових вод від поверхні землі для капітальної забудови при глибині промерзання до 1м і понад 1 м становить відповідно 1.5 і 2 м.

Для зниження рівня ґрунтових вод застосовують дренажі закриті (підземні) і відкриті (канави). У межах забудови відкриті дренажі вкрай небажані, оскільки вони негативно впливають на санітарно-гігієнічні умови території.

Інженерне обладнання житлово-виюбничого комплексу

Для потреб виробничої, господарської та побутової діяльності усі фермерські господарства, зокрема, їх житлово-виробничі комплекси повинні бути забезпечені електроенергією, водопроводом, опаленням, гарячою водою, каналізацією, що забезпечить потрібний санітарно-гігієнічний стан і високий рівень організації праці, побуту і відпочинку членів фермерського господарства.

Одним з основних факторів, які впливають на вибір оптимального розміщення об'єктів будівництва житлово-виробничого комплексу при відсутності централізованої системи водогону, є наявність поблизу джерела водопостачання. Як правило, найкращим джерелом водопостачання є артезіанські свердловини. При незадовільних гідрологічних умовах допускається використання води з відкритих водойм при відповідному очищенні.

Водозабірні споруди слід розміщувати вздовж течії, річки – вище населеного місця, а також вздовж промислових і сільськогосподарських комплексів.

При забиранні підземних вод у водоносних шарах, що залягають на глибині більше як 10 м, як правило, влаштовуються свердловини, а менше 10 м – шахтні вбо трубчасті колодязі.

Забезпечення інженерним обладнанням можливе автономне при локальних інженерних мережах, так і централізоване від існуючих систем, якщо вони є, при умові близькості населеного пункту. Можливе також використання традиційних природних та вторинних джерел енергії.

Інженерне обладнання житлово-виробничого комплексу має забезпечити в холодну пору року в будівлях відповідну температуру при максимально допустимій вологості.

• приміщення ВРХ – температура +8÷104º С вологість не більше 85%;

• приміщення свиней - температура + 14÷1 8°С, вологість до 75%;

• приміщення для овець - температура +4÷6°С, вологість до 75%;

• приміщення кролів - температура 15÷10°С, вологість до 75%.

У тваринницьких фермах підвищена температура +10÷18°С вимагається у приміщеннях для народження молодняка та молодняка на підсосі.

Температура повітря в ґрунтових теплицях повинна бути не менше +18°С.