
- •Професор, зав. Кафедри архітектурного проектування інституту архітектури ну “Львівська політехніка” Гнідець р.Б., кандидат архітектури доцент інституту архітектури ну “Львівська політехніка”
- •Фермерське господарство як нова організаційно-правова форма аграрного виробництва
- •Містобудівельна ситуація
- •Генеральний план
- •Архітектурно-просторове вирішення
- •Житло фермера
- •Виробнича забудова фермерських господарств
- •Тематика курсового проектування
- •2. Фермерське господарство врх молочного напрямку
- •З.Свиновідгодівельне фермерське господарство
- •Овочево-тепличне фермерське господарство
- •5. Фермерське господарство з розведення кролів
- •6. Вівцеферма
- •Інженерна підготовка території житлово-виробничого комплексу
- •Інженерне обладнання житлово-виюбничого комплексу
- •Конструктивне вирішення виробничих будівель фермерських господарств
- •Складові курсового проекту:
- •Реферат
- •Основні креслення:
- •1.3 Пояснювальна записка
- •2. Контрольні стадії роботи над проектом
6. Вівцеферма
Вівцеферма призначена для утримання поголів'я овець тонкорунного та напівтонкорунного напрямку.
Утриманця овець – круглорічне стійлове або пасовищно-стійлове з тривалістю стійлового періоду 150 днів. При утриманні овець проводяться зимові ягніння, дорощування ремонтного молодняка для відновлення власного стада, відгодівлі вибракуваного дорослого поголів'я та молодняка поточного року народження. У пасовищний період отара утримується на культурних пасовищах біля ферми. Ягніння маток проходить у тепляку вівчарні в січні-лютому. Ярок в кількості відповідно до структурного складу та розміру ферми залишають на дорощувяння та ремонт основного стада, решту молодняка після інтенсивної годівлі здають на м'ясо. Щорічне вибракування стада становить 15%.
Розрахункові коефіцієнти для визначення кількості місць в стаді приймають за табл. 6.1
Таблиця
6.1
Розрахунковий
коефіцієнт для
визначення
кількості місць
в стаді
№ |
Групи тварин |
Коефіцієнт для визначення кількості |
|
1 |
Матки |
1.0 |
|
2 |
Барани |
0.15÷0.25 |
|
3 |
Ремонтний молодняк |
0.23÷0.25 |
Вівчарні проектуються прямокутної, Г-подібної і П-подібної форми. При вівчарнях передбачаються відкриті бази-двори, які примикають до поздовжньої стіни вівчарні з південної сторони огороджуються глухлою загорожею не менше 2 м. Суягних маток утримують у тепляку, який розрахований на 30% загальною поголів'я маток. Його обладнують груповими клітками на 8+12 маток з ягнятами із розрахунку 1.8-2 м² на матку. В тепляку до 30% площі відгороджуюгь для родильного відділення. Родильне відділення виконують з індивідуальними клітками площею 1.2÷1.4 м² із розрахунку одна клітка на 10-20 маток. Площу на одну голову у секціях приймають: для маток – 1.55 м² , для баранів – 2.5 м² , для ремонтного молодняка – 0.7÷0.8 м² , на вигульно-кормовому майданчику (двір-баз) – 3.3 м², на голову. Склад та площі приміщень вівцеферми див.табл.6.2.
Годівлю овець проводять грубими, соковитими, концентрованими та мінеральними кормами. Фронт годівлі маток і ремонтного молодняка 0.34÷038 м, для баранів – 0.4 м на голову. Роздавання кормів може здійснюватись вручну, візками на кінній чи механічній тязі. Подрібнення грубих кормів, силосу та зернофуражу проводять на пункті переробки корму.
Стрижка овець на фермі проводиться в одній із вівчарень, переобладнаній на цей період під пункт стрижки.
Гній з кошари прибирають вручну за допомогою візка на кінній чи механічній тязі, з вигульно-кормових майданчиків – один раз у рік бульдозером.
Таблиця
6.2
- Склад та площі приміщень вівцеферми
№
Приміщення
Норма
площі,
м²
Призначення
приміщення
1
Тепляк
з родильним відділенням
за
розрахунком
утримання
суягних маток
2
Секції
для овець
за
розрахунком
утримання
маток, баранів, ремонтного молодняка
3
Приміщення
для конц.
кормів
та інвентаря
25+30
для
зберігання кормів і інвентаря
4
Веткабінет
з аптекою та
кладовою
деззасобів
12.0
-
для
зберігання деззасобів і
ліків
5
Приміщення
персоналу
12.0
для
потреб персоналу
6
Венткамера
18.0
вентиляція
приміщень
7
Електрощитова
6.0
8
Електрокалориферна
12.0
для
підігріву води в зимовий
пе
період