Факторний аналіз прибутку (збитку) від операційної діяльності

Показник	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення (+, - )
	сума, тис. грн	сума, тис. грн	сума, тис. грн	%
1. Валовий прибуток (збиток)	973,4	1035,5	+62,1	+ 6,4
2. Інші операційні доходи	3522,0	4432,0	+ 910	+ 25,8
3. Адміністративні витрати	980,5	1069,5	+ 89	+ 9,1
4. Інші операційні видатки	3901,6	4677,6	+ 776	+ 19,9
5. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	-386,7	-279,6	+ 107,1	+ 27,7

Прибуток (збиток) від операційної діяльності обчис­люється за формулою:

П_оп. = ВП + (ОД – АВ – ОВ) (10.4)

де П_оп. — прибуток (збиток) від операційної діяльності;

ВП — валовий прибуток (збиток);

ОД — інші операційні доходи;

ОВ — інші операційні витрати; АВ — адміністративні витрати.

П_оп.б = 973,4 + (3522 – 980.5 – 3901,6) = -386,7 тис. грн.

П_{оп.звіт.} = 1035,5 + (4432,0 – 1069,5 – 4677,6) = -279,6 тис. грн.

У результаті господарської діяльності підприємство одер­жало збиток від операційної діяльності, про що свідчать дані табл. 10.2. Основною причиною одержання збитку стали більші адміністративні та інші операційні витрати. За звітний рік вони збільшилися на 9,1% й 19,9% відповідно й склали 89 й 776 тис. грн відповідно. Збільшення інших операційних до­ходів на 25,8%, а саме 910 тис. грн дало можливість скоротити збиток від операційної діяльності на 27,7%, що склало 107,1 тис. грн. Інші операційні доходи підприємства у звітному періоді склали:

□ операційна оренда активів — 187,0 тис. грн; □ операційна курсова різниця — 795,5 тис. грн;

□ реалізація інших оборотних активів — 573,1 тис. грн; □ інші операційні доходи — 2876,4 тис. грн.

Інші операційні витрати перевищують доходи, що й дало збиток від операційної діяльності. їхня частка відповідно склала:

□ операційна оренда активів — 48,5 тис. грн;

□ операційна курсова різниця — 791,0 тис. грн;

□ реалізація інших оборотних активів — 570,6 тис. грн; □ інші операційні доходи — 3267,5 тис. грн. Факторний аналіз прибутку (збитку) від операційної діяльності проводимо методом ланцюгових підстановок.

Факторна модель прибутку (збитку) від операційної діяльності має вигляд:

Y = X₁ + X₂ – X₃ – X₄ , (10.5)

де Y — прибуток (збиток) від операційної діяльності; Х₁ — валовий прибуток (збиток); Х₂ — інші операційні доходи;

Х₃ — адміністративні витрати;

Х₄ — інші операційні витрати.

Y º = X₁º + X₂º - X₃º - X₄º = -386,7

Y‌‌|x₁ = X₁´ + X₂º - X₃´ - X₄º = 1035,5 + 3522,0 – 980,5 – 3901,6 = -324,6 .

Δ Y‌‌|x₁ = Y‌‌|x₁ - Yº = -324,6 - (– 386,7) = 62,1 .

У результаті зміни одного параметра, тобто збільшення валового прибутку (збитку) на 62,1 тис. грн, збиток від опе­раційної діяльності скоротився на 62,1 тис. грн.

Y|x₂ = X₁´ + X₂´ - X₃º - X₄º = 1035,5 + 4432,0 – 980,5 – 3901,6 = 585,4

Δ Y‌‌|x₂ = Y‌‌|x₂ - Y‌‌|x₁= 585,4 - (– 324,6) = 910 .

У результаті зміни інших операційних доходів, а саме збільшення на 910 тис. грн збиток зменшився на таку ж вели­чину - 910 тис. грн.

Y|x₃ = X₁´ + X₂´ - X₃º - X₄º = 1035,5 + 4432,0 – 1069,5 – 3901,6 = 496,4

Δ Y‌‌|x₃ = Y‌‌|x₃ - Y‌‌|x₂= 496,4 – 585,4 = -89 .

У результаті збільшення адміністративних витрат на 89 тис. грн відбулося збільшення збитку на 89 тис. грн.

Y|x₄ = X₁´ + X₂´ - X₃º - X₄º = 1035,5 + 4432,0 – 1069,5 – 4677,6 = -279,6 .

Δ Y‌‌|x₄ = Y‌‌|x₄ - Y‌‌|x₃ = -279,6 – 496,4 = -776 .

Збільшення інших операційних витрат на 776 тис. грн спричинило збільшення збитку на 776 тис. грн.

Δ Y‌‌|x₁ + Y‌‌|x₂ + Y‌‌|x₃ - Y‌‌|x₄ = 62,1 + 910 + (-89) + (-776) = 1-7,1 .

Використовуючи балансовий метод, маємо, що збиток від операційної діяльності у звітному році зменшився на 27,7%, тобто на 107,1 тис. грн за рахунок одержання іншого операційного доходу, що дало можливість покрити частину витрат.

Таким чином, продовжуємо аналіз всіх видів прибутку, відбитих у формі 2.

У процесі аналізу прибутковості вона розглядається як система показників. Показники прибутковості (рентабель­ності) дозволяють дати оцінку ефективності використання підприємством його активів. Ефективність роботи підпри­ємства визначається співвідношенням чистого прибутку, обу­мовленою різними способами, із сумою активів, використа­них для одержання цього прибутку. Дана група показників формується залежно від фокуса дослідження ефективності. Можуть цікавити ефективності використання оборотних коштів, основних активів, власного капіталу й т.д. Виходячи з цілей аналізу, формуються компоненти показника: величина прибутку (чистий, операційний, прибуток до виплати подат­ку) і величина активу, або капіталу, які породжують цей при­буток.

Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

1) показники, що характеризують рентабельність (окуп­ність) витрат виробництва й інвестиційних проектів;

2) показники, що характеризують рентабельність про­дажів;

3) показники, що характеризують прибутковість капіталу і його частин.

Усі ці показники можуть розраховуватися на основі ба­лансового прибутку, прибутку від реалізації продукції й чис­того прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність вит­рат) (R₃) обчислюється шляхом відношення прибутку до опо­датковування (П_б) або чистого прибутку (П_ч) до суми витрат з реалізованої або виробленої продукції (3):

R₃ = або R₃ = (10.6)

Вона показує, скільки підприємство має прибутку з кож­ної гривні, витраченої на виробництво й реалізацію продукції. Може розраховуватися в цілому по підприємству, окремих йо­го підрозділах і видах продукції.

Рентабельність продажів (R_n) розраховується роз­поділом прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг або чистого прибутку на суму отриманого виторгу (РП). Харак­теризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство із гривні продажів. Широке за­стосування цей показник одержав у ринковій економіці. Роз­раховується в цілому по підприємству й окремих видах про­дукції.

R_n = або R_n = (10.7)

Рентабельність (прибутковість) капіталу (R_к) обчис­люється відношенням прибутку до оподатковування (або чис­того) прибутку до середньорічної вартості всього інвестовано­го капіталу (ΣІК) або окремих його доданків: власного (акціонерного), позикового, основного, оборотного, виробни­чого капіталу й т.д.

R_К = або R₃ = (10.8)

У процесі аналізу варто вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їхньому рівні й провести міжгосподарські порівняння з підприємствами-конкурентами.

Рівень рентабельності виробничої діяльності (окуп­ність витрат), обчислений у цілому по підприємству_(R), залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості й середніх цін реалізації.

Факторна модель цього показника має такий вигляд:

R = . (10.9)

Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності в цілому по підприємству можна викона­ти способом ланцюгових підстановок.

Потім варто зробити факторний аналіз рентабельності по кожному виді продукції. Рівень рентабельності окремих видів продукції залежить від зміни середніх реалізаційних цін і собівартості одиниці продукції.

Рентабельність оборотного капіталу ілюструє здатність компанії діставати прибуток від здійснення основної діяльності, тобто своїх звичайних господарських операцій. Прибуток від основної діяльності виключає елементи прибутку від продажу активів або володіння корпоративними правами інших під­приємств. Оскільки оборотні кошти підприємства — це та час­тина активів, які безпосередньо й практично щодня використо­вуються в процесі діяльності підприємства, при оцінці ефективності їхнього використання доцільно зіставити опе­раційний прибуток із середнім значенням оборотних коштів за період. У цьому випадку ми виключаємо з розгляду фінансові витрати й податок на прибуток, що є прерогативою всієї ком­плексної (а не тільки операційної) діяльності підприємства. Розрахунок даного показника обчислюється за формулою:

(10.10)

Даний показник сполучається з показником оборотності оборотних активів, рівним відношенню виторгу до середньої величини оборотних коштів за період часу й показником при­бутковості продажів, що у цьому випадку заснований на відношенні величини операційного прибутку (тобто прибутку до виплати відсотків і податку на прибуток, що не включає прибуток від не основної діяльності).

Рентабельність активів оцінюється шляхом співставлення чистого прибутку із загальною сумою активів по балан­су. Цей показник є одним з найбільш важливих для характери­стики рентабельності підприємства. Для його позначення використовується спеціальна англомовна абревіатура ROA від англійської назви «Return on Assets». Даний показник най­більш доцільно розраховувати за формулою:

(10.11)

Пояснимо походження чисельника цієї формули. Справа в тому, що "при формуванні активів використовуються два фінансових джерела — позиковий і джерело власних коштів. За існуючим законодавством процентні платежі за викорис­тання позиковими коштами включаються в число валових ви­трат, у той час як доход прямих інвесторів виплачується із прибутку у вигляді дивідендів або залишається на підпри­ємстві, будучи реінвестований у додаткові активи. У той же час при формуванні активів ми не розрізняємо, який долар прийшов у складі позикових коштів, а який — був внесений власником підприємства в момент покупки акцій. Суть показ­ника рентабельності полягає в характеристиці того, наскільки ефективно був використаний кожний притягнутий долар. Із цієї причини ми повинні виключити з розгляду доходи, які є винагородою власникам капіталу, як власного, так і позиково­го. Але винагорода власникам позикового капіталу вже була врахована при розрахунку чистого прибутку. Тому ми повинні виключити із чистого прибутку величину процентних пла­тежів, виплачених до податку на прибуток. Цим і пояснюється поява додаткового члена в чисельнику формули для визначен­ня рентабельності активів.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефек­тивність використання тільки власних джерел фінансування підприємства. Даний показник має загальноприйняту аб­ревіатуру ROE від англійського «Return on Equity». При розрахунку цього показника використовується чистий прибуток підприємства в сполученні з величиною власного капіталу підприємства. Розраховується за формулою:

(10.12)

Тут ми не виключаємо з розгляду процентні платежі, тому що при оцінці ефективності використання власного капіталу враховується в тому числі ефективність того, наскільки ме­неджмент підприємства здатний ефективно для його влас­ників залучати й використовувати позикові кошти.

Рентабельність використовуваного капіталу (або рен­табельність чистих активів) розраховується шляхом зістав­лення чистого прибутку підприємства, скоригованого на вели­чину процентних платежів по довгострокових заборгованостях, із середньою величиною капіталу компанії протягом року. Зміст цього показника полягає в аналізі ефективності викорис­тання капіталу компанії. Під капіталом тут розуміється зазначе­на в балансі сума власного капіталу й довгострокових зо­бов'язань. Те ж саме може бути отримане шляхом вирахування із суми активів величини короткострокових заборгованостей. Для розрахунку даного показника використовується формула:

(10.13)

де розрахунок чистих активів проводиться за допомогою виразу:

Чисті активи = . (10.14)

Варто підкреслити, що зазначені в даній формулі про­центні платежі мають відношення тільки до довгострокових зобов'язань.