131.Визначте правовий статус іноземців у цивільному процесі.

Із розвитком міжнародних зв'язків розширюються можливості вступу у різноманітні відносини іноземних фізичних, юридичних осіб і т. ін. Діяльність цих осіб буде ефективною за умови ство­рення правового режиму, який сприяв би виконанню поставлених перед ними завдань, захищав їх інтереси на території іншої держави.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України,- за винятками, вста­новленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Із цього випливає, що зазначеним особам, зокрема, гаран­тується право на судовий захист.

Право кожної людини на ефективне поновлення у правах ком­петентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом, закріплено і у міжна­родних документах, зокрема у Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 8).

Цивільне процесуальне законодавство України конкретизує ці положення, прив'язуючи їх до сфери цивільного судочинства: іно­земці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, під іноземними особами, які можуть брати участь у провадженні у цивільних справах, розуміються:

1. іноземці- особи, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав (ст. 1 За­кону України «Про правовий статус іноземців та осіб без грома­дянства»);

2. особи без громадянства, тобто особи, яких жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїми громадянами (ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»);

3. іноземні юридичні особи - юридичні особи, які засновані і зареєстровані за межами України у порядку, встановленому зако­нодавством іншої країни;¹

4. іноземні держави (їх органи та посадові особи). Іноземними на території України є всі держави, крім самої України;

5. міжнародні організації - юридичні особи, що створюються на підставі договору між двома або більше державами.²

В юридичній літературі зауважується, що існують загальні пе­редумови права іноземців на звернення до суду в Україні. До таких передумов належать: процесуальна правоздатність заінтересова­них осіб; процесуальна заінтересованість особи, яка звертається до суду; підвідомчість справи суду та відсутність у законі прямої за­борони на судовий захист.³ Звичайно, ці положення поширюються не тільки на іноземців, а й на всіх інших іноземних осіб. Крім того, до зазначених передумов слід додати і цивільну процесуальну діє­здатність відповідної особи.

Згідно із ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне пра­во», процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. Проте на вимо­гу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має пред­ставити легалізований документ, що є доказом її правосуб'єктності (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно ж до ст. 2 Конвенції, що скасовує вимогу легаліза­ції іноземних офіційних документів, підписаної в Гаазі 5 жовтня 1961 p., кожна з Договірних держав звільняє від легалізації доку­менти, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представ­лені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією ро­зуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипло­матичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, яка підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Як уже зазначалося, іноземні особи, які перебувають на тери­торії Україні на законних підставах, користуються тими самими

правами, несуть такі самі обов'язки, за окремими винятками, як і громадяни України. Тому у ЦПК України закріплено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними дого­ворами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Однак, якщо інша держава допускає спеціальні обмежен­ня цивільних процесуальних прав фізичних або юридичних осіб України, законом України можуть бути встановлені відповідні обме­ження щодо фізичних та юридичних осіб цієї держави (части­ни 2, 3 ст. 410 ЦПК України).