79.Заходи протидії злочинності.

Залежно від масштабів виділяють:

• заходи загальної профілактики, що здійснюються стосовно до всього населення держави;

• заходи спеціальної профілактики, що здійснюються в межах відомства чи великих соціальних груп (приміром, міг­рантів, неповнолітніх);

• заходи профілактики в мікрогрупах (у сім'ї);

• заходи індивідуальної профілактики (до певної особи). За ознакою правового регулювання заходи профілактики

поділяються на:

• правові (регулюються нормами адміністративного, кримі­нального, кримінально-процесуального й інших галузей права);

• неправові(регулюються мораллю, традиціями, техніч­ними нормами).

За змістом (спрямованістю та видом їхньої дії) є можливість поділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та об­сягів на:

1) соціально-економічні;

2. організаційно-управлінські;

3. ідеологічні;

4. соціально-психологічні;

5. медичні та психолого-педагогічні;

6. технічні;

7. правові.

Згідно з рівнями функціонування злочинності та її проявів, передусім їхніх причин і умов виокремлюють такі три рівні діяль-ності щодо запобігання злочинності:

— загальносуспільний — здійснюється стосовно причин і умов злочинності загальносуспільного рівня;

— груповий — здійснюється стосовно причин і умов злочинних проявів певної соціальної групи, що виділена за соціальною чи соціально-демографічною ознакою (злочинність робітників, службовців, жінок, неповнолітніх та ін.) або належністю до спільного середовища (за місцем проживання, праці, навчання, дозвілля тощо);

— індивідуальний — спрямовується щодо причин і умов кон-кретного злочинного прояву.

Через взаємозв'язок причин і умов злочинності різних рівнів попереджуюча дія стосовно них на одному рівні, зокрема вищо-му, чинить свій вплив на причини та умови нижчих рівнів і на-впаки.

Залежно від спрямування обумовлюючого впливу детермінан-тів на злочинність взагалі або на її окремі види (різновиди), запобіжна діяльність також поділяється та здійснюється стосовно детермінантів злочинності в цілому або щодо чинників, які обу-мовлюють її окремі види (різновиди).

Поряд із рівневою та видовою диференціацією запобіжну діяльність поділяють за масштабом (межами поширеності) здій-снення на:

— загальнодержавну — в межах усієї країни;

Теорія запобігання злочинності

— регіональну або галузеву — в межах регіону, міста, району, мікрорайону, галузі суспільних відносин;

— об'єктову — на конкретному об'єкті (підприємство, навчаль¬ний заклад);

— індивідуальну — стосовно конкретної особи та її мікро-

соціальних умов.

Запобіжний вплив на причини та умови злочинності та зло-чинних проявів здійснюють, як відомо, не лише заходи, що мають запобіжне цільове спрямування саме стосовно запобігання зло-чинності, а й ті, що мають інші цілі, але посередньо чинять вплив на детермінанти, пов'язані зі злочинністю кореляційним або іншим зв'язком. Наприклад, заходи щодо удосконалення системи освіти. Рівень освіти не має причинного зв'язку із злочинністю, злочини вчиняють не через певний рівень освіти. Але між ними (злочинністю і рівнем освіти) є кореляційний зв'язок. Тому підвищення рівня та поліпшення якості освіти посередньо сприяє запобіганню злочинності, тобто має посередній запобіжний ефект. За цільовим призначенням запобіжні заходи в теорії поділяють на:

1) цільові або спеціальні (спеціально-кримінологічні), що ма¬ють спеціальну мету запобігання злочинності;

2) загальносоціальні, здійснення яких спрямовується на вирі-шення інших соціальних проблем, але побічно має ефект і щодо за¬побігання злочинності. Щоб не змішувати назву останнього виду запобігання злочинності із загальносуспільним, який виділяється за рівнем здійснення, автор Курсу пропонує іменувати загальноза-побіжні соціальні заходи «іншими профілактично значущими». Тобто розрізняти запобігання злочинності за його цільовим призначенням як спеціально-кримінологічне та інше профілак¬тично значуще, що здійснюється без адресування щодо причин і умов злочинності та конкретних злочинів.