
- •Відносно самостійні розділи кримінології
- •4. Система кримінології
- •5. Історія розвитку кримінологічної науки в Україні (до 1991 року).
- •6. Сучасна українська кримінологія: стан, проблеми і завдання
- •7. Поняття злочинності .
- •8. Кількісні ознаки злочинності.
- •9. Якісні ознаки злочинності.
- •11. Глобальна картина насильницької злочинності в світі.
- •12. Глобальна картина майнової злочинності в світі.
- •13. Глобальна картина призонізації населення в світі
- •14.. Рівень, структура і динаміка злочинності в Україні.
- •15.. Географія злочинності в Україні
- •16. Сучасний стан злочинності не повнолітніх в україні
- •17.Географія злочинності неповнолітніх Україні
- •18. Причини злочинності неповнолітніх в Україні
- •19. Сучасний стан насильницької злочинності
- •20. Георафія насильницької злочинності
- •21. Причини насильницької злочинності в Україні.
- •22. Сучасний стан корисливої злочинності в Україні.
- •24. Причини корисливої злочинності в Україні.
- •25. Сучасний стан необережної злочинності в Україні.
- •27. Причини необережної злочинності.
- •28. Сучасний стан організованої злочинності в Україні.
- •29. Географія організованої злочинності в Україні.
- •30. Причини організованої злочинності в Україні.
- •31. Сучасний стан економічної злочинності в Україні.
- •2. Кримінально-правова класифікація злочинів у сфері економіки.
- •32. Географія економічної злочинності в Україні
- •33. Причини економічних злочинів в Україні
- •34. Сучасний стан наркозлочинності в Україні
- •35. Географія наркозлочинності в Україні.
- •36. Причини наркозлочинності в Україні.
- •II. Корисливі і корисливо-насильницькі злочини :
- •37. Сучасний стан рецидивної злочинності в Україні
- •38. Географія рецидивної злочинності в Україні
- •39. Причини рецидивної злочинності в Україні
- •40. Сучасний стан екологічної злочинності в Україні.
- •41. Географія екологічної злочинності в Україні.
- •42. Причини екологічної злочинності в Україні.
- •2. Детермінанти екологічної злочинності.
- •43. Причинність злочинності як центральна проблема кримінології.
- •44. Причини злочинності в Україні та світі.
- •47. Політичні інтереси і злочинність.
- •48. Соціально-психологічні проблеми і злочинність.
- •50. Самодетермінація злочинності.
- •51. Особистістість Злочинця як центральна проблема кримінології.
- •52. Структура особистості злочинця.
- •53. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •54. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •55. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця
- •56.Умовна класифікація і типологія злочинців.
- •57. Поняття механізму злочинної поведінки
- •58. Мотивація злочину у механізмізлочинної поведінки
- •59. Роль конкретної ситуації в механізмі злочинів
- •60. Планування злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •61. Вчинення злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •62. Поняття кримінологічної інформації і види.
- •63. Джерелами кримінологічної інформації поняття і види.
- •64.Кримінологічний аналіз поняття мета.
- •65. Сутність програми криміналістичного дослідження.
- •66.Статистичні методи криміналістичного дослідження.
- •67.Вибірковий метод в кримінології.
- •68. Соціологічні методи кримінологічних досліджень.
- •69.Інші методи криміналістичних досліджень.
- •70.Соціальні наслідки злочинності поняття і види.
- •71.Жертви злочинів: поняття та види
- •72. Характеристика складових «ціни» злочинності
- •73. Українські реалії «ціни» злочинності.
- •74. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •76. Прогнозування індивідуальної поведінки та його методи.
- •77.Прогнозування суспільно-небезпечної поведінки і криміналізація діянь
- •79.Заходи протидії злочинності.
- •80. Президент України як суб’єкт протидії злочинності.
- •81. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт протидії злочинності.
- •82. Судові органи як суб.Єкт протидії злочинності.
- •83.Органи прокуратури як суб.Єкт протидії злочинності.
- •84. Служба безпеки України як суб'єкт протидії злочинності.
- •85. Органи юстиції як суб'єкт протидії злочинності.
- •86.Органи і Установи, що виконують покарання, як суб'єкт протидії злочинності.
- •87. Органи внутрішніх справ як суб'єкт протидії злочинності.
- •89. Методологія та методика кримінологічної експертизи.
- •90. Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
- •91. Організація запровадження та проведення кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
63. Джерелами кримінологічної інформації поняття і види.
можуть бути:
офіційна статистична звітність органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів про стан боротьби зі злочинністю;
кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, адміністративне провадження;
-криміналістичні й інші обліки органів внутрішніх справ;
різні службові документи, наявні в правоохоронних органах з питань боротьби зі злочинністю та забезпечення громадського порядку (аналітичні довідки, акти інспекторських перевірок);
матеріали спеціально проведених кримінологічних і соціологічних досліджень з проблем боротьби з правопорушеннями;
плани соціально-економічного розвитку різних регіонів і галузей народного господарства, комплексні плани профілактики правопорушень у містах, районах, областях, інші організаційно-правові документи;
-матеріали, що містять відомості про сили та засоби органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів і громадських організацій, котрі ведуть боротьбу зі злочинністю (ДНД, загони допомоги міліції, товариські суди тощо);
-інформація з питань охорони правопорядку, що опублікована в пресі, передана по радіо чи телебаченню;
-законодавчі й інші нормативно-правові акти;
-наукова література з правових, соціологічних, психологічних і педагогічних проблем.
Наведений перелік інформації, безумовно, не є вичерпним. Залежно від мети, характеру та обсягу дослідження необхідні відомості можуть бути отримані й з інших джерел.
64.Кримінологічний аналіз поняття мета.
кримінологічний аналіз — це дослідження інформації щодо об'єктів, які становлять предмет кримінології, та інших об'єктів з метою визначення їх кримінологічного змісту та значення.
Кримінологічний аналіз може мати різний масштаб, що вимірюється обсягом сфери функціонування об'єктів аналізу. За цією ознакою кримінологічний аналіз проводиться в масштабі: - всієї країни; - регіону;- галузі або декількох споріднених галузей суспільних відно син, народного господарства;- міста, району, іншої територіальної одиниці;- окремого об'єкта господарювання, здійснення суспільних функцій. За потреби зробити кримінологічний аналіз стосовно транснаціональної злочинності, наркобізнесу, відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, тощо такий аналіз за узгодженням з відповідними органами інших країн може мати міждержавний масштаб. За згаданою ознакою кримінологічний аналіз відповідно до основних складових предмета кримінології може мати своїм об'єктом: - злочинність, зокрема окремі її види;- злочини, їх сукупність, що належить до певного виду злочинності;- особу злочинця, в тому числі особу, стосовно якої високо- ймовірно прогнозується вчинення злочину (передкримінальний тип);- причини та умови злочинності, вчинення злочину;- діяльність із запобігання злочинності. Незалежно від виду кримінологічного аналізу, останній, як правило, має такі стадії: - підготовчу;- безпосередньо аналітичну;- узагальнення аналітичної інформації;- формування пропозицій та рекомендацій, зокрема щодо реалізації останніх. Аналіз злочинності (оперативної обстановки) в місті, районі. Серед видів кримінологічного аналізу найбільш поширеним та часто виконуваним є аналіз злочинності в місті, районі. Нормативні акти МВС України та Генеральної Прокуратури України вимагають від підлеглих органів регулярного проведення такого аналізу. У зазначений спосіб відбувається отримання, накопичення, реагування на інформацію про вчинені та підготовлювані злочини, інші порушення громадського порядку. Безпосередньо аналіз цієї інформації та вжитих на її підставі заходів відбувається наприкінці чергової доби. Мета зазначеного аналізу: визначити зміни оперативної обстановки
результати виконання поточних рішень, завдань за аналізований період
підбити проміжні підсумки
встановити потребу вжиття додаткових заходів, форму та зміст останніх.