29. Географія організованої злочинності в Україні.

Кримінологічна характеристика організованої злочинності в Україні з перших років її незалежності не відрізнялась усталеністю. Окрім того, її облік був недосконалим з багатьох усім відомих причин. Тому в подальшому в нашому підручнику кримінологічна характеристика цього різновиду злочинності буде приведена за останні 4 роки.

Так, наприклад, у 2003 р. судовими органами країни було розглянуто 816 кримінальних справ, за злочинами, вчиненими організованими групами, та 25 справ — злочинними організаціями. Всього 841 кримінальна справа. Засуджено 1071 чоловік.

У 2004 р. приблизно така картина: було розглянуто 653 кримінальних справи, засуджено 1 279 чоловік.

Дані про виявлені організовані групи та злочинні організації у 2006 і 2007 рр., надані департаментом інформаційних технологій МВС України, показано у таблиці.

Т а б л и ц я Кримінологічна характеристика організованої злочинності Роки 2006 р. 2007 р.

Виявлено організованих груп і злочинних організацій, з них: 466 420 загальнокримінальної спрямованості 305 268 економічної спрямованості 161 152 з корумпованими зв’язками 26 13 з міжнародними зв’язками 28 29 у сфері зовнішньоекономічної діяльності 7 7 у фінансово-кредитній системі 50 61 у сфері приватизації 7 6 у паливно-енергетичному комплексі 14 13 у системі АПК 17 11 у металургійній промисловості 4 3 сформовані на етнічній основі 6 12 Тривалість дії ОГ і ЗО До одного року 356 307 До двох років 75 70 Від 3-х до 6-ти років 32 41 Більше 6-ти років 3 2 Виявлено осіб, які вчинили злочини у складі ОГ і ЗО 1754 1628 Як повідомлялося у пресі, серед осіб, які втягнуті в орбіту організованої злочинності, зустрічаються люди: зрілого і молодого віку; значно матеріально забезпечені; ділки тіньової економіки; кримінальні авторитети; чиновники-хабарники; безчесні працівники контролюючих і правоохоронних органів; колишні війсковослужбовці, які вибились з правоохоронних органів; безробітні спеціалісти-виробники; валютчики; контрабандисти; люди високої кваліфікації, які обіймають відповідальні посади в апараті управління і мають широкі ділові зв’язки та ін.

Що ж стосується їх морального обличчя, то для них характерні такі риси, як правовий нігілізм, неповноцінна правосвідомість, відкидання морально-соціальних цінностей, поглинаюче прагнення до збагачення.

Викликає тривогу політизація вітчизняної організованої злочинності. Її організатори і керівники мають на меті розширити не тільки свою економічну, а й політичну владу шляхом проникнення в ешелони влади з тим, щоб там були «свої люди», щоб певні політичні структури лобіювали їхні інтереси.

Наскільки ознаки організованості, визначені чинним КК, відо-бражають об'єктивні властивості (критерії) та вплинули на пра-вильне і «без сумнівів» розуміння поняття «організованості», а звідси й на правильне віднесення за останньою ознакою злочинів, вчинених організованими групами, до сукупності «організована злочинність» свідчать такі дані. Розглянемо спочатку дані про реєстрацію груп, вчинених ними злочинів, які віднесені до фено-мену «організована злочинність», та осіб, що вчинили ці злочини, після прийняття Закону від ЗО червня 1993 p., до і після прийнят¬тя Кодексу 2001.

Аналіз даних статистики тривалий час створював враження про масштабну активну боротьбу з організованою злочинністю. У період до введення у дію КК 2001 р. щороку реєструвалося до 1 000, а після того — близько 700 організованих злочинних груп. Лише в 2005 році цей показник знизився до 551 (на 20,7 % проти 2004 p.), а у 2006 р. - до 466 (на 15,4 % проти 2005 p.). Хочеться сподіватися, що названі зміни стали результатом упорядкування реєстрації злочинних груп як організованих, а не послаблення ак-тивності у боротьбі з ними. До 2004 р. динаміка реєстрації злочинів, як вчинених організованими злочинними групами, по-вторювала цю тенденцію: до 2001 р. близько 7 000 злочинів реєст-рувалося кожен рік, потім їх кількість поступово скорочувалася (до 5 582 у 2004 p.). Проте у 2005 p., незважаючи на зменшення кількості зареєстрованих ОПГ, кількість зареєстрованих вчинених ними злочинів зросла до 7 741 (на 38,7 %), що могло свідчити про більш активне виявлення багатоепізодних груп. Але у 2006 р. цей показник різко (на 48,6 %) впав. Динаміка кількості осіб, викритих за вчинення зазначених злочинів, лише до 2004 р. повторювала на-звану тенденцію — їх кількість зменшувалася щороку. У 2005 р. вона порушилася: злочинів організованих груп було виявлено значно більше (на 38,7 %), а кількість осіб, виявлених за їх вчинення, змен¬шилася (на 22,4 % проти 2004 p.), що без додаткового дослідження пояснити неможливо. Проте у 2006 р. зменшилася і кількість зло¬чинів, вчинених організованими групами (на 48,6 %), і кількість осіб, що їх вчинили (на 21,0 %). Звернемо увагу, що всі наведені по¬казники організованої злочинності в Україні у перерахунку на кількість населення значно перевищують показники інших євро¬пейських країн, причому деяких — на кілька порядків.

Для з'ясування змісту та внутрішніх тенденцій сукупності «організована злочинність», у тому числі складових останньої, за рахунок яких відбувалися наведені зміни у динаміці її показників, розглянемо дані статистики за формою, що існує в МВС для виз¬начення видової структури організованої злочинності