
- •Відносно самостійні розділи кримінології
- •4. Система кримінології
- •5. Історія розвитку кримінологічної науки в Україні (до 1991 року).
- •6. Сучасна українська кримінологія: стан, проблеми і завдання
- •7. Поняття злочинності .
- •8. Кількісні ознаки злочинності.
- •9. Якісні ознаки злочинності.
- •11. Глобальна картина насильницької злочинності в світі.
- •12. Глобальна картина майнової злочинності в світі.
- •13. Глобальна картина призонізації населення в світі
- •14.. Рівень, структура і динаміка злочинності в Україні.
- •15.. Географія злочинності в Україні
- •16. Сучасний стан злочинності не повнолітніх в україні
- •17.Географія злочинності неповнолітніх Україні
- •18. Причини злочинності неповнолітніх в Україні
- •19. Сучасний стан насильницької злочинності
- •20. Георафія насильницької злочинності
- •21. Причини насильницької злочинності в Україні.
- •22. Сучасний стан корисливої злочинності в Україні.
- •24. Причини корисливої злочинності в Україні.
- •25. Сучасний стан необережної злочинності в Україні.
- •27. Причини необережної злочинності.
- •28. Сучасний стан організованої злочинності в Україні.
- •29. Географія організованої злочинності в Україні.
- •30. Причини організованої злочинності в Україні.
- •31. Сучасний стан економічної злочинності в Україні.
- •2. Кримінально-правова класифікація злочинів у сфері економіки.
- •32. Географія економічної злочинності в Україні
- •33. Причини економічних злочинів в Україні
- •34. Сучасний стан наркозлочинності в Україні
- •35. Географія наркозлочинності в Україні.
- •36. Причини наркозлочинності в Україні.
- •II. Корисливі і корисливо-насильницькі злочини :
- •37. Сучасний стан рецидивної злочинності в Україні
- •38. Географія рецидивної злочинності в Україні
- •39. Причини рецидивної злочинності в Україні
- •40. Сучасний стан екологічної злочинності в Україні.
- •41. Географія екологічної злочинності в Україні.
- •42. Причини екологічної злочинності в Україні.
- •2. Детермінанти екологічної злочинності.
- •43. Причинність злочинності як центральна проблема кримінології.
- •44. Причини злочинності в Україні та світі.
- •47. Політичні інтереси і злочинність.
- •48. Соціально-психологічні проблеми і злочинність.
- •50. Самодетермінація злочинності.
- •51. Особистістість Злочинця як центральна проблема кримінології.
- •52. Структура особистості злочинця.
- •53. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •54. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •55. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця
- •56.Умовна класифікація і типологія злочинців.
- •57. Поняття механізму злочинної поведінки
- •58. Мотивація злочину у механізмізлочинної поведінки
- •59. Роль конкретної ситуації в механізмі злочинів
- •60. Планування злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •61. Вчинення злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •62. Поняття кримінологічної інформації і види.
- •63. Джерелами кримінологічної інформації поняття і види.
- •64.Кримінологічний аналіз поняття мета.
- •65. Сутність програми криміналістичного дослідження.
- •66.Статистичні методи криміналістичного дослідження.
- •67.Вибірковий метод в кримінології.
- •68. Соціологічні методи кримінологічних досліджень.
- •69.Інші методи криміналістичних досліджень.
- •70.Соціальні наслідки злочинності поняття і види.
- •71.Жертви злочинів: поняття та види
- •72. Характеристика складових «ціни» злочинності
- •73. Українські реалії «ціни» злочинності.
- •74. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •76. Прогнозування індивідуальної поведінки та його методи.
- •77.Прогнозування суспільно-небезпечної поведінки і криміналізація діянь
- •79.Заходи протидії злочинності.
- •80. Президент України як суб’єкт протидії злочинності.
- •81. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт протидії злочинності.
- •82. Судові органи як суб.Єкт протидії злочинності.
- •83.Органи прокуратури як суб.Єкт протидії злочинності.
- •84. Служба безпеки України як суб'єкт протидії злочинності.
- •85. Органи юстиції як суб'єкт протидії злочинності.
- •86.Органи і Установи, що виконують покарання, як суб'єкт протидії злочинності.
- •87. Органи внутрішніх справ як суб'єкт протидії злочинності.
- •89. Методологія та методика кримінологічної експертизи.
- •90. Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
- •91. Організація запровадження та проведення кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
20. Георафія насильницької злочинності
Географія злочинності - це розповсюдження її по різних регіонах (територіях) держави, областях, районах, містах, селищах. Досвід роботи правоохоронних органів свідчить, що нерівномірність у стані, динаміці та структурі
розподілу злочинності пояснюється: - конкретнимисоціальними умовами певного регіону;- економічною його характеристикою - національним складом і структурою населення;- послабленням соціального контролю за поведінкою людей;- рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля та побуту населення;- рівнем організації роботи в боротьбі зі злочинністю тощо.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ України станом на 20 листопада 2012 року зареєстровано 443,7 тис. злочинів, що на 6,6 % менше порівняно з аналогічним періодом 2011 року На 7,4 % зменшилася кількість умисних убивств та замахів – 2,1 тис. Зменшення кількості умисних вбивств відбулось у 14 областях, місті Києві та Автономній Республіці Крим, а саме: у Волинській – на 56,8 %; Херсонській – на 30,5 %; Чернігівській – на 25 %; Житомирській – на 24,2 %; Луганській – на 23,2 %; Сумській – на 19 %; Хмельницькій – на 17,8 %; Донецькій – на 15,6 %; Харківській – на 11,5 %; Полтавській – на 10,5 %; Кіровоградській – 10,1 %; Івано-Франківській – 8,7 %; Закарпатській – на 6,7 %; Дніпропетровській – 1,2 %; у місті Києві – 12,6 % та в Автономній Республіці Крим – на 10,2 %. Найбільше збільшилась кількість умисних вбивств у Рівненській області – на 55 % або 1,5 % від загальної кількості умисних вбивств та Черкаській області – на 50 %, або 3 %. Зареєстровано 101 [102] випадок одночасного вбивства двох або більше людей, вчинено 8 [15] умисних вбивств на замовлення. Поменшало випадків умисних вбивств із використанням вогнепальної зброї (зареєстровано 80 [84] таких випадків, що на 4,8 % менше ніж у минулому році).
Станом на 20 листопада 2012 року зареєстровано 3,1 тис. умисних тяжких тілесних ушкоджень, що на 3,3 % менше ніж у аналогічному періоді минулого року. Водночас кількість таких посягань збільшилася у 9 областях, місті Севастополі та Автономній Республіці Крим, зокрема: у Волинській – на 30,8 %; Сумській – на 30 %; Житомирській – на 21,4 %; Харківській – на 14,6 %; Херсонській – на 13,9 %; Полтавській – на 8,1 %; Кіровоградській – на 5 %; Київській – на 3,5 %; Вінницькій – на 2,9 %; місті Севастополі – на 50 % та Автономній Республіці Крим – на 10,1 %. Було заподіяно 724 [777] умисних тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками, що на 6,8 % менше ніж у аналогічному періоді 2011 року.
Упродовж зазначеного вище періоду виявлено 221 [222] фактів незаконного позбавлення волі або викрадення людини, що на 0,5 % менше ніж у 2011 році. Правоохоронними органами зареєстровано 155 [185] фактів торгівлі людьми або інших незаконних угод стосовно людини, що на 16,2 % менше ніж у аналогічному періоді минулого року. Кількість таких злочинів, вчинених організованими групами та злочинними організаціями, зменшилася на 12,2 %, усього – 36 [41].