- •Відносно самостійні розділи кримінології
- •4. Система кримінології
- •5. Історія розвитку кримінологічної науки в Україні (до 1991 року).
- •6. Сучасна українська кримінологія: стан, проблеми і завдання
- •7. Поняття злочинності .
- •8. Кількісні ознаки злочинності.
- •9. Якісні ознаки злочинності.
- •11. Глобальна картина насильницької злочинності в світі.
- •12. Глобальна картина майнової злочинності в світі.
- •13. Глобальна картина призонізації населення в світі
- •14.. Рівень, структура і динаміка злочинності в Україні.
- •15.. Географія злочинності в Україні
- •16. Сучасний стан злочинності не повнолітніх в україні
- •17.Географія злочинності неповнолітніх Україні
- •18. Причини злочинності неповнолітніх в Україні
- •19. Сучасний стан насильницької злочинності
- •20. Георафія насильницької злочинності
- •21. Причини насильницької злочинності в Україні.
- •22. Сучасний стан корисливої злочинності в Україні.
- •24. Причини корисливої злочинності в Україні.
- •25. Сучасний стан необережної злочинності в Україні.
- •27. Причини необережної злочинності.
- •28. Сучасний стан організованої злочинності в Україні.
- •29. Географія організованої злочинності в Україні.
- •30. Причини організованої злочинності в Україні.
- •31. Сучасний стан економічної злочинності в Україні.
- •2. Кримінально-правова класифікація злочинів у сфері економіки.
- •32. Географія економічної злочинності в Україні
- •33. Причини економічних злочинів в Україні
- •34. Сучасний стан наркозлочинності в Україні
- •35. Географія наркозлочинності в Україні.
- •36. Причини наркозлочинності в Україні.
- •II. Корисливі і корисливо-насильницькі злочини :
- •37. Сучасний стан рецидивної злочинності в Україні
- •38. Географія рецидивної злочинності в Україні
- •39. Причини рецидивної злочинності в Україні
- •40. Сучасний стан екологічної злочинності в Україні.
- •41. Географія екологічної злочинності в Україні.
- •42. Причини екологічної злочинності в Україні.
- •2. Детермінанти екологічної злочинності.
- •43. Причинність злочинності як центральна проблема кримінології.
- •44. Причини злочинності в Україні та світі.
- •47. Політичні інтереси і злочинність.
- •48. Соціально-психологічні проблеми і злочинність.
- •50. Самодетермінація злочинності.
- •51. Особистістість Злочинця як центральна проблема кримінології.
- •52. Структура особистості злочинця.
- •53. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
- •54. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця
- •55. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця
- •56.Умовна класифікація і типологія злочинців.
- •57. Поняття механізму злочинної поведінки
- •58. Мотивація злочину у механізмізлочинної поведінки
- •59. Роль конкретної ситуації в механізмі злочинів
- •60. Планування злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •61. Вчинення злочину в механізмі злочинної поведінки.
- •62. Поняття кримінологічної інформації і види.
- •63. Джерелами кримінологічної інформації поняття і види.
- •64.Кримінологічний аналіз поняття мета.
- •65. Сутність програми криміналістичного дослідження.
- •66.Статистичні методи криміналістичного дослідження.
- •67.Вибірковий метод в кримінології.
- •68. Соціологічні методи кримінологічних досліджень.
- •69.Інші методи криміналістичних досліджень.
- •70.Соціальні наслідки злочинності поняття і види.
- •71.Жертви злочинів: поняття та види
- •72. Характеристика складових «ціни» злочинності
- •73. Українські реалії «ціни» злочинності.
- •74. Поняття та види кримінологічного прогнозування.
- •76. Прогнозування індивідуальної поведінки та його методи.
- •77.Прогнозування суспільно-небезпечної поведінки і криміналізація діянь
- •79.Заходи протидії злочинності.
- •80. Президент України як суб’єкт протидії злочинності.
- •81. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт протидії злочинності.
- •82. Судові органи як суб.Єкт протидії злочинності.
- •83.Органи прокуратури як суб.Єкт протидії злочинності.
- •84. Служба безпеки України як суб'єкт протидії злочинності.
- •85. Органи юстиції як суб'єкт протидії злочинності.
- •86.Органи і Установи, що виконують покарання, як суб'єкт протидії злочинності.
- •87. Органи внутрішніх справ як суб'єкт протидії злочинності.
- •89. Методологія та методика кримінологічної експертизи.
- •90. Правове регулювання кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
- •91. Організація запровадження та проведення кримінологічної експертизи проектів нормативно-правових актів.
19. Сучасний стан насильницької злочинності
Особливої частини КК «Злочини проти життя і здоров'я людини» умисне вбивство (ст. 115) та умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121) є найбільш тяжкими за своїми наслідками та поширеними серед насильниць¬ких злочинів. За всіх часів вони належали до особливо небезпечних. Статистика реєстрації умисних убивств і тяжких тілесних уш-коджень'свідчить про відносну стабільність значень її показників, що існувала протягом тривалого часу1. У 1999-2003 pp. в Україні щороку реєструвалося від 4 до 5 тис. умисних убивств і від 6 до 7 тис. умисних тяжких тілесних ушкоджень, у тому числі по роках відповідно: 1999 р. - 4 623 та 7 047; 2000 р. - 4 806 та 6 852; 2001 р. - 4 571 та 6 116; 2002 р. - 4 296 та 6 032; 2003 р. - 4 041 та 6 294. У наступні роки простежується стабільне зменшення зна¬чень цих показників: 2004 р. — 3 788 та 5 856; 2005 р. — 3 315 та 5 698; 2006 p. - 3 220 та 5 283, тобто за останні три роки (2006 р. проти 2003 р.) кількість зазначених злочинів скоротилася відпо¬відно: на 20,5 % та 16,0 %.
Насильницькі злочини-злочини визнаються вчиненими умисно, якщо винна особа усвідомлювала, що здійснює посягання на життя чи здоров'я іншої людини, передбачала, що наслідком її діяння буде (може бути) смерть потерпілого, заподіяння йому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, і бажала (прямий умисел) або свідомо допускала (непрямий умисел) настання такого наслідку.
Вітчизняні вчені класифікують насильницькі злочини на такі основні групи: 1) насильницька корислива злочинна діяльність: грабежі, розбої, вимагання, корисливі вбивства, бандитизм; 2) насильницька злочинна діяльність, що здійснюється без корисливих спонукань: умисне вбивство, тілесні ушкодження та побої, доведення до самогубства, хуліганство та інші насильницькі дії, спрямовані на особу, громадський порядок і управління; 3) статеві злочини; 4) злочинна діяльність проти особи, що скоюється без насильства: наклеп, незаконне позбавлення волі
Незважаючи на порівняно незначну частку насильницьких злочинів у загальній структурі злочинності, вони відзначаються підвищеною суспільною небезпекою, оскільки пов'язані з настанням тяжких наслідків для потерпілих. Сучасна насильницька злочинність у багатьох випадках має побутовий або ситуативний характер. Водночас збільшується кількість заздалегідь підготовлених злочинів, які нерідко - особливо жорстокі та зухвалі. Насильство існує в усіх соціальних групах, незалежно від рівня доходу, походження, становища у суспільстві.
В Україні більша частка злочинів - це такі, що вчиняються з насильницьких мотивів. Так, 2009 р. було зареєстровано - 398 044 злочинів, що посягають на життя і здоров'я особи, з них умисних убивств - 2478 (динаміка - 8,5%), умисне вбивство на замовлення - 11 (динаміка - 21,4%), умисне вбивство двох або більше осіб - 106 (динаміка - 1,9%), умисне тяжке тілесне ушкодження - 4141 (динаміка - 18,1), умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого -1118 (динаміка - 31,5%), зґвалтування - 758 (динаміка - 13,9%).
Офіційна статистика протягом тривалого часу фіксує тенденцію постійного зменшення насильницької злочинності - приблизно на 15%(-15,1%)3.
Порівняно з 2008 p. відбулося певне зменшення зареєстрованих злочинів - злочинів, що посягають на життя і здоров'я особи, з них умисних убивств - 2707 (-8,5%), умисне вбивство двох або більше осіб - 108 (-1,9%), умисних убивств на замовлення 14 (-21,4%), нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень - 5055 (-18,1%), умисні тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого 1633 (-31,5%), зґвалтування - 880 (-13,9%).