17.Географія злочинності неповнолітніх Україні

В Україні існують яскраво виражені регіональні відмінності у злочинності неповнолітніх. Аналіз географії цього виду злочинності дає підстави стверджувати, що більшою кримінальною активністю неповнолітніх характеризуються східні регіони України. Це є невипадковим,оскільки ці ж регіони характеризуються значною перева-гою за кількістю населення над західними, вищим рівнем урбанізації та значною щільністю населення. Наприклад, якщо у 2011 році у Донецькій області вчинили злочини 1313 осіб, у Дніпропетровській – 918, у Луганській – 858, у Харківській – 823, Запорізькій – 717, то у західних об-ластях цей показник спостерігався у 7-10 разів менший. Так, у Тернопільській області у вказаному році злочини вчинили 177 неповнолітні особи, у Волинській – 283, у Чернівецькій – 287, у Львівській – 419 і т.д. [3]. Схожі від-мінності нами простежувалися і у попередні роки

У загальній структурі злочинності по Україні питома вага злочинності неповнолітніх протягом 2001-2011 років складала в середньому 8,39%. Причому протягом 2001-2005 р. їх питома вага коливалася на рівні 10-11% від загальної злочинності, тоді як протягом 2006-2011 – 6-8%. Цей показник набуває важливого кримінологічного значення, оскільки визначає частку неповнолітніх осіб у структурі всієї злочинності і надає можливість для порівняння кримінологічних з демографічними змінами.

Якщо врахувати, що за статистичними даними у загальній структурі всього населення України кількість осіб від 14 до 18 років становить – 2 688 092 або 5,9% [7, с. 331], то не важко помітити, що питома вага неповнолітніх злочинців у структурі злочинності перевищує питому вагу неповнолітніх у структурі осіб у віці від 14 до 70 і більше років

18. Причини злочинності неповнолітніх в Україні

У формуванні особи неповнолітніх злочинців вирішальну роль відіграють:

1). Негативний вплив сім'ї: а) кожна восьма (за вибірковими даними) сім'я, яка виховує дітей, виявилася неблагополучною в кримінальному плані; б) в 30-40% випадків злочинів неповнолітніх встановлено прямий негативний вплив з боку батьків та інших старших членів сім'ї (зловживання алкоголем, грубість, жорстокість, безкарність, наркоманія, проституція тощо); в) типовими для батьків неповнолітніх злочинців є низька культура і безвідповідальне ставлення до дітей; г) відсутність (тимчасова чи тривала) у батьків можливості мінімально забезпечувати необхідні потреби дітей.

2). Негативний вплив з боку однолітків та дорослих у найближчому середовищі - побутовому, навчальному, виробничому.

3). Підбурювання з боку дорослих злочинців, яке, за даними вибіркових досліджень, має місце в 30% випадків.

4). Тривала відсутність певних занять у неповнолітніх, які залишили навчання, що тягне за собою, як правило, втягнення у злочинну діяльність.

5). Проникнення по різних каналах у середовище підлітків кримінальних традицій і «законів» - культу сили, жорстокості, наркотиків, статевої розбещеності.

6). Низький рівень роботи навчально-виховних закладів (формалізм, непрофесіоналізм, відсутність індивідуального підходу).

7). Розпад системи працевлаштування неповнолітніх і виховання у трудових колективах.

8). Формуванню кримінальної мотивації і її прояву в поведінці неповнолітніх багато в чому сприяють упущення в правовиховній та правоохоронній діяльності.

Вплив середовища може бути як соціально-позитивний, так і соціально-негативний. Соціально-негативний вплив проявляється в тому, що у особи закріплюються і посилюються антисоціальні погляди, звички, які містяться в основі правопорушень. Для підлітка характерна підвищена потреба у спілкуванні з однолітками, прагнення до самоствердження в їх середовищі, увага до їх думки. Потреба підлітка в спілкуванні та самоствердженні повинна реалізовуватись у сприятливих умовах, на основі соціально корисної ді-яльності. В Україні до більш криміногенних факторів у соціально-економічній сфері належать: прожитковий рівень, який є нижчим за рівень забезпечення фізіологічного виживання; поляризація населення за рівнем доходів; безробіття