3. Уточнення потреби у воді і складання схеми поливу

Після визначення кількості і розмірів поливальних блоків уточнюють витрата води на кожен поливальний блок.

W_i = W * S_б м³/год.

де: Wi - витрата води конкретного поливального блоку;

W - витрата води на гектар використовуваної схеми посадки;

S_б - площа конкретного поливального блоку.

Наступний етап складання схеми поливу. Для цього максимальна поливна норма (60-70 м3/га) ділиться на гектарний витрата води (м3/га * год), яку використовують схеми посадки і визначається максимальний час поливу конкретного блоку. Для розглянутого прикладу (томати) гектарний витрата води (за одну годину роботи системи) становить 26 м3, а максимальний час поливу (при максимальній денній нормі 70 м3/га) близько 3 годин. При складанні схеми поливу зручніше все поливальні блоки і максимальний час їх поливу (приклад табл. 16) заносити в таблицю.

Таблиця 16

Складання схеми поливу

№ блока	Культура	Площа, га.	Витрата води, м3/год.	Макс. Час поливу, год.	Схема поливу	Макс. час поливу за схемою, год.
1.	Цибуля	1,25	65	1,5	1	1,5
2.	Цибуля	1,25	65	1,5	1
3.	Цибуля	1,25	65	1,5	2	1,5
4.	Цибуля	1,25	65	1,5	2
5.	Цибуля	1,25	65	1,5	3	1,5
6.	Цибуля	1,25	65	1,5	3
7.	Цибуля	1,25	65	1,5	4	1,5
8.	Цибуля	1,25	65	1,5	4
9.	Картопля	2,5	83	2,5	5	2,5
10.	Картопля	2,5	83	2,5	6	2,5
11.	Томат	2,0	52	3	7	3
12.	Томат	2,0	52	3	7
13.	Капуста	1,0	33	2,5	7
	Всього	20,0				14

Проаналізувавши таблицю ми бачимо, що максимальний час поливу складає 14 годин, а максимальна витрата води, згідно схеми поливу, 137 м³ / год. Ці значення є контрольними при подальших розрахунках.

4. Вибір фільтростанціі

При виборі фільтростанціі необхідно враховувати джерело водопостачання (відкрита водойма або свердловина), ступінь забруднення води і вид забруднювача, годинну потреба у воді (пропускну здатність), а також продуктивність насосної станції і кількість інших споживачів. Слід мати на увазі наявність необхідності проведення аналізів води на хімічний склад, наявність біологічних і механічних забруднювачів з метою визначення придатності для зрошення і підбору фільтростанціі. При використанні поливної води з відкритих водойм, отже, має велику кількість біологічних забруднювачів, необхідно включати до складу фільтростанціі гравійно - піщаний фільтр, а при великій кількості зважених піщаних часток доцільне використання гідроциклонів. Також, крім гравійно-піщаного, до складу фільтростанціі (при заборі води з відкритих водойм) входить страхуючий сітчастий або дисковий фільтр.

Якщо використовується вода зі свердловини то, звичайно досить одного дискового або сітчастого фільтра. При великій кількості зважених піщаних часток доцільне використання гідроциклонів. Визначившись з типом фільтростанціі, на підставі аналізу джерела водопостачання, переходять до вибору типу фільтрів і розрахунку їх кількості.

Перед вибором пропускної здатності фільтростанціі, необхідно уточнити продуктивність (за наявності) насосної станції та наявність інших споживачів води. При надлишкової потужності насосної станції можлива ситуація, коли додаткові витрати на подачу води перевищать вартість додаткових фільтрів. Тому необхідно також економічне об ґрунтування пропускної здатності фільтростанціі.

Визначившись з максимально необхідною пропускною здатністю фільтростанціі та її типом, починають комплектацію. За пропускної спроможності підбирають марку фільтра та їх кількість. Також вибирається угноювального вузол. Угноювального вузол зазвичай складається з засувки, інжектора і сполучно-запірної арматури. У залежності від пропускної здатності фільтростанціі інжектор може бути від 0,5 "до 1,5".