- •Тема 1. Основи організації наукових досліджень.
- •1.1. Поняття про науку.
- •1.2. Основи наукових досліджень.
- •1.3. Основи науково-дослідницької роботи студентів
- •Тема 2. Робота над публікаціями, рефератами і доповідями.
- •2.1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види
- •2.2. Особливості підготовки реферату. Наукова доповідь.
- •2.3. Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •2.4. Наукова стаття
- •2.5. Наукова монографія, підручник, науковий посібник
- •2.6. Методика підготовки та оформлення публікації
- •Тема 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •3.1. Поняття про наукову інформацію, її види та джерела.
- •3.2. Бібліографічний пошук інформації.
- •3.3. Пошук інформації у мережі Internet.
- •3.4. Вимоги до оформлення літературних джерел в наукових дослідженнях.
- •1. Заголовок запису
- •2. Відомості про відповідальність
- •3. Місце видання та інші дані
- •Тема 4. Аналіз даних: методи, результати.
- •4.1. Систематизація та узагальнення емпіричних даних.
- •4.2. Статистичні таблиці.
- •4.3. Методи аналізу даних.
- •Розрахунок базисних та ланцюгових темпів росту та приросту
- •4.4. Рейтингові оцінки.
- •4.5. Географічно-візуальні методи узагальнення даних.
- •Тема 5. Вимоги до оформлення наукової роботи.
- •5.1 Загальні вимоги.
- •5.2 Нумерація.
- •5.3 Оформлення рисунків
- •5.4 Оформлення таблиць
- •Назва таблиці
- •5.5 Оформлення формул.
- •5.6 Посилання й примітки
- •5.7 Оформлення додатків.
- •5.8. Бібліографічний опис.
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
1.2. Основи наукових досліджень.
Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах:
1) науково-дослідницька діяльність;
2) науково-організаційна діяльність;
3) науково-інформаційна діяльність;
4) науково-педагогічна діяльність;
5) науково-допоміжна діяльність та ін.
Важливим завданням наукової діяльності є формування системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе виконання трьох соціальних функцій:
пізнавальну - задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства.
культурно-виховну - розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;
практично-діючу - удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва. Методи і дані науки використовуються при розробці програм соціально - економічного розвитку.
Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.
У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження. Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.
Сучасні наукові дослідження здійснюються за трьома основними напрямами:
Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв'язку природи, суспільства, людини, результати якої не передбачається використовувати у виробництві. Термін (від лат. – «засновувати») відображає направленість цих наук на дослідження першопричинних, основних законів природи.
Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання результатів фундаментальних досліджень для практичних цілей, результатом дослідження є створення та удосконалення нових технологій.
Науково-дослідницькі та досвідно-конструкторські розробки (НДДКР) — тут поєднується наука з виробництвом, забезпечуючи тим самим, як наукові, так і технічні та інженерні розробки даного проекту, які інколи призводять до науково-технічної революції
При проведенні наукових досліджень відрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання і дослідження.
Об'єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об'єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта і завжди співпадає з темою дослідження. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень. Не дарма К. Маркс говорив: «В науці немає широкого головного шляху, і тільки той може досягнути її сяючої вершини, хто, не боячись втоми, дереться по її кам’янистих стежках».
Головні етапи наукового дослідження представлені на рисунку 1.2.
Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату. Науковий результат — нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.
V етап
ІV етап
ІІІ етап
ІІ етап
І етап
Рисунок 1.2. – Головні етапи наукового дослідження
Науково-прикладний результат — нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджене або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.
До основних результатів наукових досліджень належать:
наукові реферати;
наукові доповіді на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;
курсові, дипломні, магістерські роботи;
звіти про науково-дослідну роботу;
дисертації (кандидатські або докторські);
автореферати дисертацій;
депоновані рукописи;
монографії;
наукові статті;
авторські свідоцтва, патенти;
підручники, навчальні посібники;
бібліографічні покажчики та ін.
Суб'єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
Науково-дослідницькою діяльністю займається значне коло людей. Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками, науковцями (науковими працівниками), вченими.
Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження.
Науковець - це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.
Вчений — фізична особа, яка провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та (або) науково-технічних результатів.
Науковий працівник - це вчений який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію, підтверджену результатами атестації.
Люди науки мають відповідну спеціальність і кваліфікацію, працюють як самотужки, так і об'єднуючись у наукові колективи (постійні чи тимчасові), створюють наукові школи тощо.
