- •Тема 1. Основи організації наукових досліджень.
- •1.1. Поняття про науку.
- •1.2. Основи наукових досліджень.
- •1.3. Основи науково-дослідницької роботи студентів
- •Тема 2. Робота над публікаціями, рефератами і доповідями.
- •2.1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види
- •2.2. Особливості підготовки реферату. Наукова доповідь.
- •2.3. Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •2.4. Наукова стаття
- •2.5. Наукова монографія, підручник, науковий посібник
- •2.6. Методика підготовки та оформлення публікації
- •Тема 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень
- •3.1. Поняття про наукову інформацію, її види та джерела.
- •3.2. Бібліографічний пошук інформації.
- •3.3. Пошук інформації у мережі Internet.
- •3.4. Вимоги до оформлення літературних джерел в наукових дослідженнях.
- •1. Заголовок запису
- •2. Відомості про відповідальність
- •3. Місце видання та інші дані
- •Тема 4. Аналіз даних: методи, результати.
- •4.1. Систематизація та узагальнення емпіричних даних.
- •4.2. Статистичні таблиці.
- •4.3. Методи аналізу даних.
- •Розрахунок базисних та ланцюгових темпів росту та приросту
- •4.4. Рейтингові оцінки.
- •4.5. Географічно-візуальні методи узагальнення даних.
- •Тема 5. Вимоги до оформлення наукової роботи.
- •5.1 Загальні вимоги.
- •5.2 Нумерація.
- •5.3 Оформлення рисунків
- •5.4 Оформлення таблиць
- •Назва таблиці
- •5.5 Оформлення формул.
- •5.6 Посилання й примітки
- •5.7 Оформлення додатків.
- •5.8. Бібліографічний опис.
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
Тема 4. Аналіз даних: методи, результати.
4.1. Систематизація та узагальнення емпіричних даних.
4.2. Статистичні таблиці.
4.3. Методи аналізу даних.
4.4. Рейтингові оцінки.
4.5. Географічно-візуальні методи узагальнення даних.
4.1. Систематизація та узагальнення емпіричних даних.
У наукових дослідженнях термін емпіричні дані означає інформацію, результати аналізу якої є основою для наукових висновків і прийняття рішень. Щоб розкрити найістотніші особливості масового явища в цілому чи окремих його складових та сформулювати певні наукові висновки, масові емпіричні дані піддаються систематизації та узагальненню. Комплекс послідовних дій по узагальненню даних включає їх зведення, упорядкування й класифікацію, визначення типових рівнів явищ, оцінювання ступеня варіації.
Класифікація (типологія, групування) - це поділ сукупності на однорідні в певних межах групи одиниць. Саме однорідність (однотипність) забезпечує необхідну для узагальнення порівнянність даних, змістовність і реальну значущість узагальнюючих показників. Ідея класифікації сягає у далеке минуле. Дж. Берналл посилається на роботи Аристотеля, який увів чи, принаймні, кодифікував спосіб класифікації предметів, оснований на подібності й відмінності.
За традиційною схемою класифікації із множини ознак, які описують явище, добираються розмежувальні, і відповідно до значень цих ознак сукупність поділяється на групи та підгрупи. Головний принцип класифікацій ґрунтується на двох положеннях:
в один клас (групу) об'єднуються певною мірою схожі елементи;
ступінь схожості елементів, що належать до одного класу, значно вищий, ніж елементів, які належать до різних класів.
Наприклад, інвестиційні агенції, які постійно аналізують рівень портфельного ризику цінних паперів (Standart & Poor's, Moody's та ін.), поділяють їх на класи за ступенем надійності. Оцінки Standart & Poor's позначаються великими літерами латинського алфавіту: AAA, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, C...D. Цінні папери категорій AAA...А мають високий рівень платоспроможності і через те найменш ризикові; для цінних паперів категорій ВВВ...ВВ характерна середня імовірність сплати процентів і основної суми боргу, для категорій В...СС - поступове наростання ймовірності неплатежів, для С - несплата процентів, а категорії DDD...D не забезпечують повернення навіть номінальної вартості.
Аналітичні можливості статистичних методів зведення та групування поглиблюються завдяки використанню компактних та раціональних форм подання результатів узагальнення інформації. Такими формами є статистичні ряди, таблиці, графіки.
У безмежній розмаїтості властивостей окремих елементів будь-якого об'єкта дослідження завжди можна виявити певну кількість груп чи типів. Так, суб'єкти господарювання об'єднуються у групи за видами економічної діяльності, за формами власності, за розміром, за прибутковістю тощо. На основі зведених за групами даних можна здійснити порівняння груп, визначити їх характерні риси та особливості, оцінити роль кожної групи у загальному підсумку, виявити причини міжгрупових відмінностей. Групувальною ознакою може бути будь-який показник. Залежно від складності масового явища (процесу) та мети дослідження групувальних ознак може бути дві й більше.