Тема: Галицько-Волинська держава.

Очікувані результати: після цього уроку ви зможете:

- розповідати про фактори, що сприяли розвитку Галицького і Волинського князівств;

- характеризувати соціально-економічне і політичне становище Галицько-Волинської держави за півтора століття існування;

- визначити історичне значення Галицько-Волинського князівства.

План.

1. Галицьке князівство. Волинське князівство. Князі Ростиславичі.

2. Утворення Галицько-Волинської держави.

3. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.

Фактори, що сприяли розвитку Галицького і Волинського князівств (після відокремлення від Київської Русі): географічне розміщення, віддаленість від кочівників, розташування на перехресті важливих торгівельних шляхів, економічні зв’язки з країнами Західної Європи, розвиток міст, багаті поклади солі та інші.

Особливості політичного устрою:

для Галицького князівства – раннє виділення боярства в окремий стан;

для Волинського князівства – спільний розвиток дружинно-боярської верстви, що мала великі земельні володіння, рішуча підтримка нею князівської влади.

Галицькі землі відокремилися від Києва ще в кінці ХІ ст.. Тут з ІІ половини ХІ ст. осіла династія Ростислава Володимировича (онука Ярослава).

Ростислав Володимирович

Рюрик Василько

Володар

Володимирко (1141 – 1153рр.)

Ярослав Осмомисл (1153 – 1187рр.)

Володимир ІІ (1187 – 1199рр.)

На Володимирові закінчився рід Ростиславичів, які зуміли оборонити свою землю від вторгнень сусідів – поляків, угорців, забезпечити кордони князівства, розвинули господарство і торгівлю.

Волинь до самостійної організації дійшла в ІІ половині ХІІ ст. Однак дуже швидко була поділена на малі князівства.

Нову епоху як Галицької, так і Волинської історії розпочинає Роман Мстиславович (1173 – 1205рр.). В 1199р. Роман об'єднав Галицьке і Волинське князівство в одну державу.

Політика Романа Мстиславовича(1170-1205рр.)

Внутрішня	Зовнішня
- придушив опір бояр, зміцнив князівську владу; - створив умови для розвитку ремісництва, торгівлі.	- відвоював Київ; - об'єднав під своєю владою Чернігівське, Київське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства; - неодноразово перемагав половців, воював з Польщею і Литвою.

Син Романа Мстиславовича – Данило – в 20 років розпочав боротьбу за відновлення держави, створеної батьком.

Політика Данила Романовича(1221-1264рр.)

Внутрішня	Зовнішня
- зміцнив владу, придушив опір бояр; - будував міста; - запрошував ремісників і купців з інших країн для розвитку ремісництва і торгівлі; - ввів в селах посаду урядника, що мав слідкувати за додержанням прав селян; - формував загони з селян.	- встановив дружні умови з Польщею і Угорщиною; - намагався захистити державу від монголо-татар; - закликав країни Західної Європи до боротьби з монголо-татарами.

Мовою документа: «Данило – це найбільша постать в історії Галицько-Волинської держави. Він … наново з'єднав розбиту державу … Не дав знищити своєї держави татарам … Супроти наступу Азії ввійшов у зв’язку з Західною Європою … Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і поклав основи під її дальший розвиток».

Крип’якевич І.П. Історія України.

Однак нащадкам Данилу Романовичу не вдалося зберегти державу.

Данило Галицький

Лев (в Галичині) Володимир (у Волині)

після їх смерті

Син Лева - Юрій

(Андрій і Лев) керували разом

У 1325р. після смерті Андрія та Лева, які загинули, воюючи за незалежність, бояри обрали князем Болеслава, сина мазовецького князя Тройдена та Марії, сестри останніх князів галицько-волинських.

У 1340р. князя Юрія ІІ (Болеслава) було отруєно. Загибель його стала великою трагедією для України, розпочалася боротьба за галицько-волинські землі між їхніми сусідами: на Волині утвердилося Литовське князівство; після довгої боротьби в 1387р. Галичина була остаточно захоплена Польщею.

Ще раніше, в кінці ХІІІ – на початку ХІV ст. Угорщина приєднала до себе Закарпаття, а в середині ХІV ст. Буковиною заволоділо Молдавське князівство.

Всі інші українські землі – Чернігівщина, Сіверщина, Київщина, Переяславщина, Поділля – у 50 – 60-ті роки ХІV ст. були приєднані до Литви.

Поміркуємо разом: *Чому волинському, а не галицькому князю вдалося об’єднати князівства в одну державу?

***Визначте, в чому наступність державних традицій Київської Русі в Галицько-Волинській державі.

**Чим пояснити, що Галицько-Волинська держава досягла такого великого рівня авторитету на міжнародній арені?

*** У чому полягало історичне значення Галицько-Волинської держави?

До наступного заняття: - підготувати повідомлення, цікаві факти по культурі Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Де про це читати:

Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав ,2012. – с. 88-95