Тема: Післявоєнна відбудова і розвиток.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете: - розкривати тенденції історичного розвитку України з 1945 по 1953р.; - встановлювати логічний зв’язок між політичними, економічними і культурними процесами цього періоду.

План.

1. Україна – співзасновник ООН. Діяльність України на міжнародній арені.

2. Адміністративно-територіальні зміни.

3. Перехід до мирного життя. Суспільно-політичне життя у повоєнні роки.

4. Відбудова та її особливості в Україні. Голод 1946 – 1947рр.

Немає нічого, чого б не можна було перемогти працею.

Д. Бруно.

Праця пом’якшує горе.

Цицерон.

Міжнародний авторитет України після війни значно виріс. У числі 51 держави світу Україна стала співзасновником і членом Організації Об’єднаних Націй. Представники України були обрані до складу дев’яти комітетів і комісій ООН. У повоєнний період наша республіка активно співробітничала в багатьох міжнародних організаціях (Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв’язку, Всесвітня організація охорони здоров’я, Всесвітня метеорологічна організація та ін.). І все ж таки, за тих історичних умов міжнародна діяльність України мала суттєві обмеження.

Важливою подією міжнародного життя України стало завершення об’єднання українських земель. За радянсько-польським договором (серпень 1945р.), Польща визнала входження до складу СРСР областей, що відійшли від Польщі в 1939 – 1940рр. Чехословаччина визнала факт входження Закарпатської України до складу УРСР. Румунія на підставі радянсько-румунського договору (лютий 1947р.) відмовилася від своїх претензій на Буковину.

Для внутрішнього становища України характерним було зміцнення тоталітарного режиму, продовжувалася практика репресій, політичного та ідеологічного контролю:

• звинувачення військовополонених у співробітництві з окупантами, засудження;

• організація політичних процесів над „ворогами народу”;

• репресивна політика, що проводилася в ході радянізація західноукраїнських земель.

Поняття	Ознаки	Факти
„Жданівщина”	Реакція, насадження імперської ідеології, ідеологічне пророблення художньої інтелігенції, утиск письменників, звинувачення в ідеологічних помилках	1948р. – початок боротьби з генетиками; звільнення з роботи завкафедрою генетики і дарвінізму Харківського університету професора І.Полякова; переслідування і жорстокі розправи над вченими України, відставання генетичної науки в наступні десятиліття
Космополітизм	Репресії проти вчених, звільнення з роботи, засилля авантюристів, розгром генетичної науки	1946р. – постанова ЦК ВКП(б) про журнали „Зірка” і „Ленінград”. Звинувачення О.Вишні в „ідеологічних помилках”, перейменування роману Ю.Яновського „Жива вода”, безпосередній контроль Л.Кагановича за випуском „Короткого курсу історії України”
„Лисенківщина”	Реакційна ідеологія, байдуже ставлення до батьківщини; відмова від боротьби за національний суверенітет, національну культуру свого народу	1949р. – пленум правління Спілки письменників, де було вирішено „остаточно розгромити космополітів, антипатріотів”; критика вірша В.Сосюри „Любіть Україну”, нищівна критика опери К.Данькевича „Богдан Хмельницький”

Однак поряд з об’єктивними труднощами, викликаними відсутністю необхідного, тоталітарна система, що утримувала під контролем усі сфери державного життя країни, надзвичайно ускладнювала розвиток наукової теоретичної та художньої думки. Так, в освіті посилився процес русифікації, в науці з’явилося таке шкідливе явище, як „лисенківщина”, в галузі культури – „жданівщина”. Результатами таких явищ стали масові репресії проти діячів науки і культури, необґрунтовані звинувачення у відступі від радянської ідеології, націоналізмі та ворожості.

Перемога нашого народу у Великій Вітчизняній війні була здобута дорогою ціною. Економіка України постраждала значно більше, ніж в інших регіонах СРСР. З 679 млрд. руб., матеріальних збитків, яких зазнав Радянський Союз від фашистських агресорів, 285 млрд. (42%) припадало на Україну. Із країни було вивезено 16150 промислових підприємств; з 20 000 км залізниці діяло 1 500 км.

Перші кроки із відбудови економіки були зроблені вже в 1944р. До 1945р. Україна видобувала 36% вугілля, виплавляла 17% чавуну, виробляла 20% електроенергії довоєнного рівня. Але цього катастрофічно не вистачало для подальшого розвитку республіки. Відчутним був брак людських ресурсів. Населення України за роки війни скоротилося з 41,3 млн. чол. У 1940р. до 27,4 млн. у 1945р.

Великі труднощі виникали внаслідок того, що відбудова економіки здійснювалася в основному за рахунок внутрішніх ресурсів СРСР. У серпні 1946р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946 – 1950рр.Закон передбачав відбудову виробничих потужностей України, в першу чергу – важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів, легкої промисловості, культурно-освітньої сфери. Процес відбудови ускладнювався голодом 1946 -1947рр.

Відмовившись від допомоги США за „планом Маршалла”, Україна отримала підтримку від міжнародної організації Адміністрації допомоги і відбудови при ООН у сумі 250 млн. доларів. Свій внесок у справу відродження України зробила також діаспора Канади і США.

З 1948р., у зв’язку з початком „холодної війни”, припинилося надання допомоги Україні. Подальша відбудова економіки здійснювалася лише завдяки героїчній і самовідданій праці мільйонів радянських громадян, як жителів України, так і інших радянських республік.

Поміркуємо разом: **Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в Україні в повоєнний період? Як ці зміни вплинули на подальший історичний розвиток республіки? *Чому Україна стала членом ООН? *Чим різняться поняття „голод” і „голодомор”? Чи можна голод 1946 – 1947рр. назвати голодомором? Чому? *** Під час відбудови України повністю відтворювалася довоєнна модель господарства республіки чи вносилися в неї певні корективи? Чим були зумовлені ці корективи? Які вони мали наслідки?

До наступного заняття: - підготуватися до семінарського заняття за темою : «Радянізація західноукраїнських земель»

Де про це читати:

Бойко О.Д. Історія України. – К., Академія, 2012. –с. 487 – 498.