Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

“Історія України”

для студентів ІІ курсу

усіх спеціальностей та форм навчання

2014 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем соціальних дисциплін

Якущенко О.А.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “29” серпня 2013 р.

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

• рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

• рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

• рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення студента до історичної події, явища, діяча.

Свої історичні знання ви зможете оцінити, виконавши завдання і відповівши на запитання:

* низького та середнього рівня;

** достатнього рівня;

*** високого рівня.

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1 - Студент (студентка) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

2 - Студент (студентка) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії

3 - Студент (студентка) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту

ІІ. Середній

4 - Студент (студентка) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт

5 - Студент (студентка) з допомогою викладача відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій

6 - Студент (студентка) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою викладача наочними та текстовими джерелами історичної інформації

ІІІ. Достатній

7 - Студент (студентка) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань

8 - Студент (студентка) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти

9 - Студент (студентка) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти

ІV. Високий

10 - Студент (студентка) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії

11 - Студент (студентка) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії

12 - Студент (студентка) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її.

ЗМІСТ

Модуль 1 5

Тема: Вступ. 5

Тема: Найдавніша історія України. 6

Тема: Східні слов'яни в давнину. 10

Тема: Утворення і розвиток ранньофеодальної держави – Київська Русь. 12

Тема: Галицько-Волинська держава. 14

Тема: Українські землі під владою Литви та Польщі. 16

Тема: Виникнення козацтва та Запорозької Січі. 19

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. 22

Тема: Соціально-економічний та політичний розвиток України в ІІ пол. ХVІІ – на початку ХVІІІст. 25

Тема: Обмеження та ліквідація української автономії 28

Тема: Україна в Іпол. ХІХ ст.. Процеси національного відродження. 30

Тема: Україна в ІІ пол.. ХІХ ст.. Піднесення національного руху. 34

Хронологічна таблиця 38

Терміни 41

Модуль 2 43

Тема: Україна на початку ХХ ст. (1900 – 1914рр.). 43

Тема: Україна в І світовій війні. 44

Тема: Українська революція. 49

Тема: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920рр.). 51

Тема: Культурне і духовне життя України 1917 – 1920рр. 54

Тема: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928рр.). 57

Тема: Утворення СРСР і Україна. 59

Тема: Культурне і духовне життя України 1921 – 1928рр. 62

Хронологічна таблиця 64

Терміни 65

Тема: Радянська модернізація України (1929 – 1939рр.). 68

Тема: Суспільно-політичне життя у 30-ті роки ХХ ст. 70

Тема: Західноукраїнські землі в 1921 – 1939рр. 72

Тема: Радянсько-німецькі договори і західноукраїнські землі. 75

Тема: Окупація України військами Німеччини та її союзниками. Окупаційний режим в Україні. 77

Тема: Україна в 1943 – 1945рр. Джерела та ціна перемоги. 79

Хронологічна таблиця 84

Терміни 85

Тема: Післявоєнна відбудова і розвиток. 88

Тема: Радянізація західноукраїнських земель. 90

Тема: Культурне життя в Україні другої пол. 1940-х -поч.1950-х років. 94

Тема: Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні (1953 – 1964рр.). 97

Тема: Стан економіки України наприкінці 1950-х – у І пол. 1960-х рр. 99

Тема: Політика-ідеологічна криза радянського ладу в Україні. 100

Тема: Опозиційний рух. 103

Тема: Перебудова в Радянському союзі й Україні. Погіршення економічної ситуації в Україні в ІІ пол. 1980-х років. 105

Тема: Спроби політичних реформ і зростання активності суспільства. Розгортання національно – визвольного руху в Україні. 107

Тема: Формування передумов незалежності України. Здобуття Україною незалежності. 109

Тема: Початок державотворчих процесів. Державотворчі процеси в Україні в 1991 – 2013 рр. 111

Тема: Україна в умовах розбудови незалежності. 114

Хронологічна таблиця 119

Терміни 121

Література

Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав ,2012.

Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.

Давня історія України. – К., 1994.

Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.

Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.

Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.

Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.

Модуль 1 Тема: Вступ.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:

- розповідати, що вивчає курс «Історія України», пояснювати

завдання та значення вивчення цього курсу;

- коротко аналізувати джерела та історіографію предмета;

- визначати основні етапи праісторії українських земель.

План.

1. Предмет, завдання і значення курсу історії України.

2. Методи вивчення історії України.

3. Джерела вивчення української історії.

Історія України – це наука, яка вивчає виникнення і розвиток людського суспільства на всіх

українських землях, вона ґрунтується на законах розуміння історії.

Історія України вивчає передусім розвиток продуктивних сил, способи виробництва, виробничі відносини,

які склалися між людьми в процесі виробництва в кожний конкретний період.

Історія України висвітлює визвольні рухи, одвічне прагнення українського народу до незалежності, його боротьба проти польських, литовських, австро-угорських, російських, монголо-турецько-татарських завойовників.

Історія – це наука про те, чого вже нема і не буде. Поль Валері.

Історія – це союз між померлими, живими й ще не народженими. Едмунд Берк.

Історія змушена повторюватися, тому що її ніхто не слухає. Лоренс Пітер.

Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи. Фрідріх Гегель.

Вивчення історії України ґрунтується на документальній базі, яка забезпечує об’єктивність та науковість.

Типи історичних джерел:

1.Речові – археологічні знахідки.

2.Етнографічні – пам’ятки, в яких знаходимо дані про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

3. Лінгвістичні джерела – дані з історії розвитку мови.

4. Усні джерела.

5. Писемні джерела: а) актові матеріали; б) оповідні пам’ятки.

Провідними науковцями найважливіших досліджень з історії України є: М. Грушевський, І. Крип'якевич, М. Аркас, Д. Дорошенко, Д. Яворницький, О. Субтильний, Н. Полонська-Василенко та інші.

На основі вчення Михайла Грушевського можна виділити такі головні етапи нашого державотворення:

• Княжа доба русько-української історії (ІІ пол. І тис. – кінець XVст.)

• Козацько-гетьманська держава і боротьба за її утвердження і збереження (кін. XVст. – кін.XVIIIст.)

• Боротьба проти імперії, творення новітньої Української держави (ХІХ ст. – поч.. ХХ ст.)

• УРСР в складі радянської тоталітарної системи та відродження України (1921р. - сьогодення).

Вивчаючи історію України, бажано враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір.

Геополітика – політична концепція, яка вивчає у політиці держави засадничу роль географічних факторів: 1) просторове розташування країни; 2) розмір території; 3) наявність чи відсутність природних ресурсів; 4) клімат; 5) кількість населення; тощо.

Поміркуємо разом: *Наведіть приклади матеріальних,письменних історичних джерел.

**Які на вашу думку,історичні джерела є найбільш достовірними?

***У середньовіччі вважали, що історію творить Бог. Так, монах Августин Блаженний (Vст. н.е.) вважав, що люди лише актори драми, а драматургом, що її творить, є Бог. У ХІХ ст. німецький філософ Гегель заявив, що історія – це єдиний закономірний процес, в якому кожна епоха – сходинка у загальному розвитку людства. Процес розвитку є нескінченним саморозвитком Вищого розуму, Абсолютного духу. Вчені ХХ ст. вважають, що люди водночас виступають і акторами історичної драми, і її авторами. Так хто ж є творцем історії?

До наступного заняття: Підготувати повідомлення : «Населення України І тис. до н.е. : історія,господарство, побут та духовне життя».