Література

1. Бехруз Хашматулла Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. – Одесса: Юрид.літ., 2002. – 328 с.

2. Давид Р., Жоффе-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. В.А.Туманова. – М.: Межд.отн., 1998. – 400 с.

3. Егоров А.В. Правовая семья как объект сравнительного правоведения //Правоведение. - 2005. - № 2. - С. 155-161.

4. Оніщенко Н.М. Правова система і держава в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.

5. Правовая система России в условиях глобализации и региональной интеграции: Теория и практика / Под ред. С.В.Полениной, Е.В.Скурко. – М.: Формула права, 2006. – 558 с.

6. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / В.С. Журавський, О.В. Зайчик, О.Л. Копиленко, Н.М.Оніщенко; За заг. ред. В.С. Журавського / Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.

7. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справ очник / Под ред. А.Я.Сухарева. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 840с.

8. Решетников Ф.М. Правовые системы мира: Справочник - М., 1993. – 753с.

9. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М.: Издательство БЕК, 1993. – 575с.

10. Мірошниченко М. Системно-інформаційний підхід у контексті методологічного забезпечення наукового аналізу проблем теорії правової системи України // Право України. – 2007. - №. 6. – С.22 – 26.

Критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання

Поточний контроль знань курсантів та студентів здійснюється протягом семестру під час проведення семінарських та практичних занять, модульних контролів, рефератів, ділових ігор і має за мету перевірку засвоєння курсантами змістових модулів навчальної дисципліни та оцінюється тільки за національною шкалою («2», «3», «4», «5»).

Підсумковий контроль здійснюється з метою з’ясування рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни та виставлення підсумкової оцінки. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньоарифметична результатів засвоєння окремих залікових модулів, або за результатами екзамену.

Якщо курсант (студент) бажає покращити свою оцінку, то він може складати екзамен.

Курсант (студент) в обов’язковому порядку складає екзамен (залік), якщо загальна кількість отриманих позитивних оцінок за семестр (модуль) складає менше 2/3 від загальної кількості семінарських (практичних) занять та поточних контрольних заходів.

Незадовільна оцінка («2») відпрацьовується в обов’язковому порядку, протягом 10 днів з моменту отримання (для підрахунку загальної кількості балів враховується лише оцінка, отримана при відпрацюванні).

Результати підсумкового контролю перераховуються в бали і фіксуються викладачем в заліково-екзаменаційній відомості та заносяться до залікової книжки курсанта і до індивідуального навчального плану за національною шкалою та шкалою оцінювання ECTS. Оцінювання успішності курсанта по засвоєнню модуля (дисципліни) здійснюється посеместрово. За результатами семестрового контролю здійснюється допуск до продовження навчання у наступному семестрі.

Підсумкова оцінка визначається як середньоарифметична оцінок підсумкового контролю.

Шкала оцінювання знань

За внутрішньою шкалою навчального закладу в балах	За національною шкалою / За шкалою ECTS
	Вноситься до відомості
91–100	А/Відмінно
82-90	В/Добре
75-81	С/Добре
66-74	D/Задовільно
60-65	Е/Задовільно
35-59	FX/Незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	F/Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

Тобто підсумкова кількість балів, яку необхідно набрати для того, щоб отримати позитивну оцінку складає від 60 до 100 балів.

Для переведення підсумкової оцінки у 100 - бальну шкалу оцінювання знань середньоарифметична підсумкова оцінка множиться на коефіцієнт 20.