Юридичний словник

Праворозуміння – це наукова категорія, що позначає процес і результат цілеспрямованої розумової діяльності людини, і включає пізнання права, його сприйняття (оцінку) і ставлення до нього як до цілісного соціального явища.

Концепція праворозуміння – це певний напрям в науковому пізнанні сутності та соціального призначення права.

Легістське праворозуміння засноване на законі і на ототожненні права і закону (від лат. lex – закон). Право сприймається як продукт держави, як наказ офіційної державної влади.

Юридичне праворозуміння – це правове розуміння, що ґрунтується на розрізненні права і закону (від лат. jus – право). Право розглядається як об’єктивна міра свободи і справедливості, незалежна від волі, розсуду або свавілля державної влади.

Природне право (jus naturale) – це природжені, невідчужувані, невід’ємні, зумовлені сутністю людини, людським розумом, загальними етичними принципами правила поведінки, що існують незалежно від держави і поширюються на всі часи і народи. Природне право є сукупністю ідеальних, глибоко етичних і надзвичайно справедливих уявлень про право.

Позитивне право – закріплений в офіційних джерелах права нормативний регулятор, на основі якого визначаються межі дозволеної та належної поведінки людей, а компетентними державними органами виносяться юридично обов’язкові рішення. Позитивне право є результатом державної правотворчої діяльності.

Тести для самоконтролю

1. У межах якого типу праворозуміння право трактується як система юридичних норм, установлених та забезпечених державою:

а) юридичний позитивізм;

б) соціологічна юриспруденція;

в) психологічна юриспруденція;

г) інтегративний підхід.

2. Тип право розуміння, що прямо вказує на зв'язок держави і права:

а) природно-правова теорія;

б) юридичний позитивізм;

в) соціологічна юриспруденція;

г) психологічна юриспруденція.

3. Автором теорії природного праворозуміння є:

а) О. Холмс;

б) К. Савіньї;

в) Б. Спіноза;

д) Г. Шершеневич.

4. Автором соціологічної теорії праворозуміння є:

а) Дж. Локк;

б) Р. Паунд;

в) Г. Пухта;

г) Х. Кельзен.

5. Автором психологічної теорії праворозуміння є:

а) Р. Фільмер;

б) Г. Берман;

в) Ж. Гурвіч;

г) Ф. Савіньї.

6. Хто є прибічником матеріалістичної концепції право розуміння:

а) Ж.Ж. Руссо, Т. Гоббс;

б) Г.В. Плеханов;

в) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін;

г) Г. Гуго, Г. Пухта, К.Савіньї.

7. Головна ідея теорії природного права — це:

a) існування права як установленого державою, так і діючого поза нею;

б) поділ права на приватне і публічне;

в) захист прав людини і громадянина;

г) належність природного права держави визначати правовий статус людини.

8. Природне право — це:

а) право на життя, закріплене в Конституції;

б) система ідей належного функціонування суспільства;

в) права громадянина чи всього народу, що йдуть від сутності людини;

г) права людини, що залежать від визнання держави;

д) правила поведінки, що існують незалежно від держави і поширюються на всі часи і народи.

9. Позитивне право — це:

а) система норм, що позитивно впливає на поведінку юридичних осіб;

б) результат державної правотворчої діяльності;

в) система позитивних для суспільства відносин;

г) система ідей належного функціонування суспільства.

10. Виберіть концепції праворозуміння:

а) ідеологічна або аксіологічна;

б) соціальна;

в) психіатрична;

г) усі перелічені.

11. За яким підходом право розуміється як „система ідей (понять) про загальнообов'язкові норми, права, обов'язки, заборони, природні умови їх виникнення та реалізації, порядок і форми захисту, що існує в громадській свідомості та орієнтована на моральні цінності”:

а) нормативний;

б) ідеологічний (аксіологічний);

в)соціологічний;

г) психологічний.

12. Соціальна природа права полягає в тому, що:

а) право – це сукупність соціальних прав;

б) право існує та діє в суспільстві;

в) право є формою об’єктивної думки;

г) право існує поза суспільством.

13. Виділіть серед зазначених ідей основну ідею школи природного права:

а) ідея про те, що право проходить у своєму розвитку ті ж етапи, що й будь-яка жива істота: народжується, розвивається, вмирає;

б) ідея про те, що природним для права є його творення і закріплення державою, це єдина для права природна форма його існування;

в) ідея про те, що крім державного, існує право справедливості, яке є вищим за державне;

г) ідея про то, що право є відбиттям національної культури певного етносу;

д) ідея про те, що правом слід вважати не писані закони, а те, як вони реалізуються.