Література:

1. Бідей О. Контроль і дозвіл як засоби реалізації правової політики // Право України. – 2007. - №.8.- С. 22 – 25.

2. Бідей О. Суб‘єкти правової політики в Україні // Право України. – 2007. - № 4.- С. 97 – 100.

3. Евдокимова Е.Г., Ромашов Р.А. Правовой режим законности: Теория и история //Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 261-271.

4. Исаков Н.В. О содержании термина «правовая политика» // Новая правовая мысль. - 2003. - № 2 (3). - С. 10-16.

5. Исаков Н.В., Малько А.В., Шопина О.В. Правовые акты: Общетеоретический аспект исследования //Правоведение. - 2002. - № 3 (242). - С. 16-28.

6. Корчевна Л. До критики поняття «механізм правового регулювання» // Право України. – 2003. – №1. – С.118-120.

7. Малько А.В. Льготная и поощрительная политика. – СПб.: Юридический пресс Пресс, 2004. – 231 с.

8. Малько А.В. Механизм правового регулирования: Лекция //Правоведение. -1996. - № 3 (214). - C. 54-62.

9. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве. - 2-е изд., перераб. и доп., науч. - М.: Юристъ, 2003. - 250 с.

10. Малько А.В., Михайлов А.Е., Невважай И.Д. Правовая жизнь Философские и общетеоретические проблемы // Новая правовая мысль. - 2002. - № 1. - С. 4-12.

11. Муромцев Г.И. Правовая политика: вопросы методологии //Правоведение. - 2005 . - № 6. - С. 14-25.

12. Огородник А. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принципи законності в Україні // Право України. – 2008. - № 6. – С.14 – 19.

13. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Под ред. Ю.А. Тихомирова, И.В. Котелевской. – М.: Изд-во М.Ю.Тихомирова, 1999. – 381с.

14. Шундиков К.В. Юридические средства реализации правовой политики // Правоведение. - 1997. - № 4. - С.149-150.

Тема 27. Типологія правових систем. Правова система україни

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття правової системи. Національна правова система. Регіональна і міжнародна правова система. Правова мапа світу.

2. Критерії об’єднання і класифікація правових систем світу. Правова сім’я. Основні правові сім’ї.

3. Романо-германська правова сім’я.

4. Сім’я загального права (англо-американська).

5. Сім’я релігійного права та звичайного (традиційного) права.

6. Історичні і соціально-культурні витоки правової системи України.

7. Розвиток правової системи України на сучасному етапі. Ґенеза і перспективи правової системи України.

Методичні рекомендації

Починаючи розгляд питань із цієї теми, передусім, слід розкрити зміст понять “правова система”, “національна правова система”, “регіональна правова система”. Необхідно звернути особливу увагу на те, що наявність спільних або подібних ознак у різних правових системах дозволяє розподілити їх залежно від того чи іншого критерію на окремі групи – “правові сім’ї”. Головною метою цієї теми є ознайомлення з основними правовими сім’ями, що існують у сучасному світі, їх особливостями та тенденціями розвитку.

Історично в кожній країни діють свої правові звичаї, традиції, джерела права, юрисдикційні органи, сформувався особливий правовий менталітет, правова культура. З огляду на це, правова своєрідність країн дозволяє говорити про їх самобутність, специфіку і про те, що в кожній з них утворюється власна правова система як сукупність усіх правових явищ, наявних у конкретній країні світу. Водночас, є підстави говорити й про об’єднання тих чи інших правових систем в одну правову сім’ю, оскільки в них існують спільні, споріднені ознаки як елементи подібності.

Існує багато критеріїв класифікації національних правових систем різних держав. Серед них виділяються: спільність походження, спорідненість джерел, форм закріплення та вираження норм права, подібність принципів правового регулювання суспільних відносин, схожість правничої термінології, юридичних категорій і понять. Слід зазначити, що вітчизняна правова доктрина традиційно використовує для групування правових сімей національно-історичні, техніко-юридичні та конкретно-географічні критерії класифікації.