Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: норми права, структура норми права, гіпотеза, диспозиція, санкція, норми-дефініції.

2. Самостійно скласти схему класифікації норм права.

3. Проаналізувати структуру норми права та визначити вид кожного структурного елемента:

«Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста карається або штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років».

4. Самостійно виконати наступні завдання:

- проаналізуйте відповідність ознакам правових норм положень ст. 6 Конституції України;

- проаналізуйте відповідність ознакам правових норм положень ст.ст. 60, 62 Конституції України. Виявіть особливості формулювання цих правових приписів у порівнянні зі ст. 6;

- з’ясуйте кількість правових норм у ст. 41 Конституції України. Висновок аргументуйте;

- з’ясуйте кількість правових норм у ст. 15 Цивільного кодексу України;

- з’ясуйте кількість правових норм у ст. 223 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- проаналізуйте структуру правових норм у ст. 239 Цивільного кодексу України;

- проаналізуйте структуру норми права ч. 2 ст. 47 Конституції України;

- викладіть норму права, що міститься в ч. 2 ст. 68 Конституції України, відповідно до логічної структури правової норми (якщо, то, інакше);

- з’ясуйте види правових норм у ст. ст. 1, 6, 42, 55, 60 Конституції України;

- наведіть приклади різних видів правових норм у Кримінальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, у Цивільному кодексі України. Укажіть особливості цих норм;

- наведіть приклади складних, альтернативних гіпотез, диспозицій, санкцій із Кримінального кодексу України;

- проаналізуйте ч. 1. ст. 122, ст. ст. 271, 276, 429, 432 Кримінального кодексу України та визначте, до яких способів викладення норм права у статтях нормативно-правових актів вони належать.

5. Визначте:

- гіпотезу у кримінально-правових нормах, що містяться в ст. ст. 116, 118; ч. 2 ст. 134; ст. 145 КК України;

- вид диспозиції та санкції ст. 115 КК України;

- до якого виду диспозиції належать диспозиції ст. ст. 127, 203, 212, 246, 250 КК України;

- вид санкції в ч. ч. 2, 3 ст. 234 КК України.

6. Визначте співвідношення норми права і нормативно-правового акта у ст. 20 Конституції України, ст. 186 Кримінального кодексу України, ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення, ст. 654 Цивільного кодексу України.

7. Підготувати реферати за темами: “Правова норма як інформація”, “Правова норма – первинний елемент права”, “Способи викладення правових норм у статтях нормативно-правових актів”.

Юридичний словник

Правова норма – це формально визначене, установлене або офіційно визнане державою і забезпечене її примусовою силою правило поведінки загального характеру, направлене на врегулювання суспільних відносин.

Норми-засади – це правові приписи, що закріплюють засади конституційного порядку держави, основи соціально-економічного, політичного та державного життя, взаємовідносини держави і особи, форми власності тощо.

Норми-принципи – це правові приписи, що втілюють і закріплюють принципи права.

Установчі норми (норми-цілі, декларативні норми) – це правові приписи, що визначають мету, завдання окремих інститутів або галузей права.

Норми-дефініції – це норми, що містять визначення правових категорій і понять.

Норми-презумпції – це закріплене в нормативно-правовому акті припущення щодо певного юридичного стану або явища.

Темпоральні норми (норми-строки) – це такі правові приписи, що вказують на якийсь час, настання або закінчення якого тягне певні юридичні наслідки.

Норми-преюдиції – це нормативні приписи, що виключають заперечування вже доведеного факту.

Норми-фікції – це закріплені у правових актах нормативні приписи, що умовно проголошують факт (або обставину), що не є встановленим.

Норми-конструкції – це нормативні приписи, що узагальнюють складні за своїм складом юридичні явища.

Оперативні норми – норми, що відіграють підсобну роль, визначаючи час набуття чинності нормативно-правовим актом, його поширення на нове коло або нові відносини осіб.

Норми-арбітри (колізійні норми) – норми, що регулюють вибір норми в разі розбіжності між декількома нормами.

Гіпотеза – частина правової норми, що вказує на умови (життєві обставини, інакше – юридичні факти), за яких ця правова норма вступає в дію.

Диспозиція – частина правової норми, що містить вказівку на права та/або обов’язки, що виникають у разі настання життєвих обставин, зафіксованих гіпотезою.

Санкція – частина правової норми, що передбачає негативні наслідки в разі невиконання обов’язку або порушення заборони, указаної в диспозиції норми.