Література

1. Берман Г.Дж. Вера и закон: Примирение права и религии. – М.: Ad marginem, 1999. – 431 с.

2. Бірюкова А. Співвідношення звичаю та закону: історичний аналіз // Право України. – 2008. - № 3. – С.41 – 44.

3. Жуков К.С., Карнышев А.Д. Нормы в политике: психология их освоения и реализации // Сибирский Юридический Вестник. - 2004. - № 1. (находится на сайте www.law.edu.ru)

4. Лукашева Е.А. Политика, право, мораль. – М.: Наука, 1986. – 264 с.

5. Матузов Н. И. Право в системе социальных норм //Правоведение. – 1996. – № 2. – С. 144-157.

6. Мингазов, Л.Х. Эффективность норм международного права /Науч. ред. Ю. Я.Баскин. - Казань : Изд-во Казанок. ун-та, 1990. - 207 с.

7. Пеньков Е.М. Социальные нормы - регуляторы поведения личности: Некоторые вопросы методологии и теории. – М.: Мысль, 1972. – 198 с.

8. Плахов В.Д. Социальные нормы и девиантное поведение //Юридическая мысль. - 2002. - № 2. - С. 91-104.

9. Плахов В.Д. Социальные нормы: Философские основания общей теории. – М.: Наука, 1985. -182 с.

10. Селиванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин // Право України. – 2000. – № 10. – С. 10-20.

11. Скрипнюк О., Селіванов В. Методологічні проблеми взаємозв‘язку права і політики // Право України. – 2008. - № 1. – С.14 – 22.

12. Сорокин П.А. Право, мораль и политика в социологизированной юрисдикции // Право и политика. - 2000. - № 2.

13. Харт Г.Л.А. Позитивизм и разграничение права и морали: Пер с англ.// Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 104-136.

14. Хархаліс У.М. Звичай, традиція, обряд, ритуал як форми відображення суспільних відносин// Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури, - 2004. - № 44 (http://filosof.com.ua/Jornel/M_44/ Harhalis.htm).

15. Чечина Н.А. Нормы советского гражданского процессуального права и нормы морали //Правоведение. - 1970. - № 5. - С. 68-74.

Тема 13. Норми права

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Поняття правової норми та її ознаки.

2. Логічна структура правової норми. Структурні елементи норми права: гіпотеза, диспозиція, санкція.

3. Види правових норм. Практичне значення класифікації правових норм.

4. Способи викладення норм права. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта.

Методичні рекомендації

“Норма права” є однією із загальнотеоретичних категорій, оскільки будь-яке правове явище розкриває свій зміст безпосередньо або опосередковано саме у взаємодії та співвідношенні з правовими нормами. Тому метою вивчення наступних питань є безпосереднє вивчення внутрішньої природи норми права, визначення її змісту, структури та видів.

Розглядаючи тему, необхідно виходити з того, що норма права, будучи первинним, основним елементом змісту права, виражає його істотні риси в цілому. Вона виступає в ролі елементарної юридичної основи діяльності державного механізму, суспільних формувань, громадян. Без норм право неможливе, його немає, воно втрачає свій інструментарій дії на людину.

Норми права характеризуються своїми специфічними ознаками, що відрізняють їх від інших соціальних норм: загальнообов'язковістю, формальною визначеністю, нормативністю, системністю. Вони встановлюються або санкціонуються державою, регулюють суспільні відносини, розраховані на регулювання не одиничних суспільних відносин, а видів відносин, звернені не до конкретної особи, а до широкого кола конкретно невизначених суб'єктів.

У рамках цієї теми вивчається структура правової норми в єдності елементів, що її складають. Структура норми права – це будова і внутрішня форма організації взаємопов’язаних елементів: гіпотези, диспозиції і санкції. Така структурна модель норми права виводиться логічним шляхом і зумовлена відмінністю функціонального призначення складових її елементів. Тому слід урахувати, що проблема структури норми права є дискусійною. Поряд з наведеною тричленною структурою деякі учені дотримуються двочленної схеми: гіпотеза і диспозиція; диспозиція і санкція.

Питання про класифікацію норм права в навчальній літературі висвітлено досить детально, тому слід звернути увагу на різноманіття існуючих критеріїв поділу правових норм.

Розглядаючи питання щодо співвідношення норми права зі статтею нормативного акта, слід виходити з того, що норма права як модель поведінки не завжди співпадає з її текстуальним відбиттям у статтях нормативно-правових актів. Існує три основні варіанти викладення правових норм. При першому варіанті норма права і стаття нормативно-правового акта співпадають, при другому – в одній статті може міститися декілька норм права, при третьому – одна норма викладена в декількох статтях. У зв'язку із цим слід розібратися з відмінністю між відсильними і бланкетними нормами права.