Література

1. Алексеев В.П., Першиц А. И. История первобытного общества: Учебник для вузов. – М: Высшая школа, 1990. - 351с.

2. Аннерс Э. История европейского права/ Пер. со швед. – М.: Наука, 1994. – С.10-20.

3. Георгиевский Э.В. К вопросу о характере и степени конфликтности в первобытном стаде // Сибирский Юридический Вестник. - 2005. - № 3. (находится на сайте www.law.edu.ru)

4. Думанов Х.М, Першиц А.И. Матриархат// Вестник российской академии наук. - 2000. – Т. 70. - № 7. - С.621-627.

5. Думанов Х.М., Першиц А.И. Мононорматика и начальное право//Государство и право. - 2000. - № 9. - С. 85-91; 2001. – № 1. – С.98-103.

6. Звонарева О.С. О цивилизационном подходе в теории государства и права //Правоведение. - 2003. - № 4. - С. 173-180.

7. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М.: Юрист, 1999. – 335с.

8. Омельченко О.А. История политических и правовых учений (История учений о государстве и праве): Учебник для вузов. – М.: Эксмо, 2006. – С.102-103, 142-143, 189-190, 205-208, 245-246, 263-265, 288-289, 370-372, 435-436, 498-499.

9. Серегин А.В. Истоки монархического правления в социальной организации первобытного общества //Правоведение. -2006. - № 1. - С. 197-206.

Тема 3. Поняття і сутність держави

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Держава: поняття та основні ознаки. Атрибути держави. Плюралізм в розумінні і визначенні держави.

2. Сутність держави. Соціальна цінність і призначення держави.

3. Функцій держави: поняття та класифікація. Характеристика основних внутрішніх і зовнішніх функцій держави. Еволюція функцій держави.

4. Форми і методи здійснення функцій держави.

5. Типологія держави: формаційний, цивілізаційний, технократичний.

Методичні рекомендації

Приступаючи до роботи над темою про поняття держави та її сутність, насамперед, потрібно проаналізувати різноманітні визначення держави, з’ясувати, що розуміється під поняттям “держава”, зосередивши основну увагу на ознаках держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу, охарактеризувати основні особливості сутності держави, окреслити її найголовніші функції.

Держава – це соціологічний, політичний та історичний феномен, який поки що важко повністю усвідомити і дати повне, вичерпне визначення, як і будь-якому складному соціальному явищу, що може мати десятки наукових тлумачень. Разом із тим, використовуючи загальнотеоретичну методологію дослідження різноманітних концепцій походження держави, соціально-економічних причин її виникнення, ознак держави, що відрізняють її від суспільної влади родового ладу, можна, врешті, дійти й до розкриття поняття “держава” та її основних ознак. Поняття “держава” – не просто юридичне або правове поняття, це така наукова категорія, що має універсальний філософський, соціологічний, політичний, психологічний, історичний, юридичний і навіть космічний характер.

Говорячи про сутність держави, необхідно виявити головне, що визначає його необхідність в суспільстві і з'ясувати, чому суспільство не може існувати і розвиватися без держави. Сутність та соціальне призначення держави виявляються через його функції. Слід звернути увагу на те, що держава виконує безліч функцій, зміст яких вельми різноманітний, а їх класифікація здійснюється за різними підставами. При цьому особливу увагу слід звернути на змістовну характеристику таких внутрішніх і зовнішніх функцій держави, як економічна, політична, соціальна, екологічна, оподаткування і стягування податків, розвитку культури, науки і освіти, охорони прав і свобод громадян, усіх форм власності, правопорядку, оборони країни, гарантування миру і світового порядку, міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем. У зв'язку із цим слід розмежувати функції держави в цілому і функції його органів. Необхідно також дати визначення і характеристику правових і організаційних форм здійснення функцій держави.

Дослідивши основні ознаки держави, далі варто простежити еволюцію її розвитку, установивши загальні закономірності, причини та умови переходу від одного типу держави до іншого, що дозволить, врешті, виявити чинники занепаду і розквіту держав і суспільств. Упродовж історичного розвитку цей процес відбувався і відбувається безупинно, оскільки повсякчас держави виникають (зароджуються), досягають свого розквіту, удосконалюють свої політичні форми і структуру, змінюють свої завдання і функції, свій державний устрій, форму правління, адміністративно-територіальний поділ, державно-правовий режим, проводять політичні реформи, об’єднуються, розпадаються або гинуть, а на їх місці виникають нові держави, з новими інститутами та ідеологіями.

При цьому, слід звернути увагу на те, що тривалий час за радянської правової системи існувало єдине вчення (моновчення) про типи держав, засноване класиками марксизму, в основі якого була теорія про суспільно-економічну формацію, що започаткувала існування так званого формаційного підходу до класифікації держав на певні історичні типи. У сучасних умовах розвитку людства актуалізується цивілізаційний підхід до типології сучасних держав. Його актуальність зумовлена ставленням суспільства до індивіда як неперевершеної загальнолюдської цінності.