2. Суди першого рівня.

2.1. Прискорені суди.

В усіх містах і селах країни існує близько 500 прискорених судів. У них працюють біля 1000 суддів. Прискорений суд має юрисдикцію слухати цивільні справи с претензіями на суму не більше 900 тис. єн і певні передбачені законом кримінальні справи. Покарання, що може призначити прискорений суд, обмежується ув'язненням на невеликий строк або штрафом за такі порушення, як крадіжка або привласнення майна. Якщо прискорений суд вирішує, що міра покарання має бути більшою, справа передається до місцевого суду. Прискорений суд розглядає справи з примирення громадян у щоденних суперечках.

Деякі види особливих цивільних або кримінальних справ також можуть розглядатися за скороченою схемою у прискореному суді. За заявою кредитора суд може видати наказ про сплату боржником боргу без його дослідження.

При скороченому розгляді кримінальних справ суд може накласти на звинуваченого штраф, який не перевищує 500 тис. єн, на підставі вивчення документальних свідчень, незважаючи на характер порушення (коротке представлення Кримінальних справ). Суд може також накласти штраф у розмірі не більш як 500 тис. єн на особу, обвинувачену в дорожніх порушеннях, шляхом заслуховування обвинуваченого у відкритому засіданні суду та вивчення документальних свідчень (коротке представлення справ з дорожніх порушень). Подібні короткі представлення не позбавляють боржників чи обвинувачених права на звичайний процес.

2.2. Місцеві суди.

В Японії існує біля 50 місцевих судів, кожен з яких має територіальну юрисдикцію над своїм судовим районом, територія якого відповідає префектурі, за винятком острова Хоккайдо. Ці суди мають близько 200 підрозділів, де працюють близько 1000 суддів та 500 їхніх помічників. Місцевий суд є судом загальної юрисдикції, у ньому слухаються всі справи в першій інстанції, за винятком тих, які підлягають особливій юрисдикції інших судів. Однак він також має апеляційну юрисдикцію щодо рішень прискореного суду з цивільних справ.

У місцевому суді справу слухає один суддя або колегіальний орган з трьох суддів, залежно від характеру та важливості справи. На практиці переважну більшість справ місцевого суду вирішує один суддя.

Колегіальне засідання проводиться:

— у справах, коли колегіальним судом вирішено, що "слухання та рішення приймаються колегіальним судом";

• у справах, де має бути винесений смертний вирок або йдеться про довічне ув'язнення чи ув'язнення на строк не менше одного року. Для останньої категорії є винятки: це справи про пограбування, повторне пограбування або спроби здійснити цей злочин;

• для здійснення апеляційної юрисдикції;

• у справах, які за законом вимагають рішення колегіального суду.

2.3. Сімейні суди.

Сімейні суди та їх відділення розміщені там же, де й місцеві суди зі своїми відділами. Крім того, у країні існує ще біля 80 їх підрозділів. У сімейних судах по всій країні працюють близько 200 суддів, 150 помічників та 1500 службовців.

Сімейні суди було утворено 1 січня 1949 р. Вони мають юрисдикцію щодо всіх спорів та конфліктів у сім'ї, злочинів, здійснених неповнолітніми, та всіх внутрішніх конфліктів юридичної значущості.

Існує два способи розв'язання спорів: ухвалення рішення або примирення сторін. Справи про оголошення некомпетентності, надання дозволу на усиновлення неповнолітніх та затвердження заповіту підлягають вирішенню. Конфлікти між подружжям та між членами сім'ї, наприклад, суперечки з приводу розподілу майна та розлучення слід розв'язувати шляхом застосування процедури примирення. Хоч справу з судового розлучення можна вести в місцевому суді, процедура має починатися в сімейному суді, де робиться спроба вирішити проблеми та примирити сторони або, в разі неможливості примирення, досягти домовленості сторін про справедливе припинення подружніх стосунків. Якщо ж угоди досягнути неможливо й один з подружжя наполягає на розлученні, справу може бути передано до місцевого суду.

Сімейний суд займається також справами неповнолітніх правопорушників до 20 років, які вчинили злочин чи спробували його здійснити (14—19 років) або порушили закон, за що мають понести покарання, чи спробували його порушити (до 14 років). Крім того, сімейний суд розглядає справи дорослих, які обвинувачуються у порушеннях, що завдають шкоди неповнолітнім. Справи з усіх кримінальних злочинів, здійснених неповнолітніми, спочатку подаються для розслідування та слухання до сімейного суду. Однак у разі коли суддя сімейного суду після розслідування вирішить, що неповнолітній за обставинами чи характером справи є злочинцем, він може передати справу громадському прокуророві, щоб її можна було заслухати в місцевому або прискореному суді, якщо неповнолітньому злочинцю вже виповнилося 16 років.

Справи в сімейному суді розглядає один суддя, який використовує документи, підготовлені стажистами сімейного суду, та висновки експертів-психіатрів.