1.5 Вибір способу шлаковидалення (при спалюванні твердого палива)

У топковій камері можна організувати спалювання палив твердим і рідким шлаковидаленням.

Тверде шлаковидалення використовується при спалюванні палив з тугоплавкою золою (при температурі початку рідкоплавкого стану t₃> 1400°С). Воно доцільно також і для палив з помірними значеннями t₃, але при невеликій зольності і високому виході летючих ( > 25%). Топки з твердим шлаковидаленням мають нижчі теплові напруги і температуру газів в зоні ядра горіння, що забезпечує зниження рівня утворення токсичних викидів, зокрема оксидів азоту.

Рідке шлаковидалення застосовується при спалюванні антрацитів, полуантрацитів худих і слабоспекаючогося кам'яного вугілля при виході летючих речовин > 25%; воно також рекомендується при спалюванні шлакуючого кам'яного і бурого вугілля (типу кансько-ачинськіх бурого вугілля, ковалів кам'яного і донецького ГСШ), що відрізняється підвищеним кількістю щодо легкоплавкої золи ( t₃ = 1150 - 1300 °C).

Організація рідкого шлаковидалення з високим рівнем температури горіння палива забезпечує при малому виході летючих речовин помітне зменшення втрат палива з недопалюванням, а у разі спалювання високозольних палив дозволяє полегшити боротьбу з шлакуванням і зносом конвективних поверхонь; підвищується надійність і економічність роботи казана.

1.6. Вибір температури покидаючих топку газів

Температура газів які виходять з топки, робить вирішальний вплив на економічність роботи котлоагрегата, оскільки втрата теплоти з газами, що виходять, є найбільшою навіть порівняно з сумою інших втрат. Зниження температури газів, що йдуть, на 12-16°С приводить до підвищення к.к.д. котла приблизно на 1%, проте, глибоке охолоджування газів вимагає збільшення розмірів конвективних поверхонь нагріву і приводить до посилення низькотемпературної корозії.

Оптимальні температури газів різних палив і параметрів, що виходять, пара котла встановлюються на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням вологості твердого палива і температури живильної води.

В усякому разі температура покидаючих топку газів, за хвостовими поверхнями не повинна бути нижче:

для сухого малозольного палива 120°С;

для решти видів палива 140°С;

для сірчистого мазуту 160°С.

1.7 Дійсний об'єм повітря, необхідний для процесу горіння і дійсні об'єми продуктів згорання

Для забезпечення повного згорання палива в топку необхідно подавати повітря більше, ніж потрібний теоретично. Дійсний об'єм повітря, що поступив в топку

, (1.14)

де α_т - коефіцієнт надлишку повітря в топці

Для твердих, рідких і газоподібних палив об'єми продуктів повного згорання при α_т >1 знаходяться по формулах, представлених в таблиці 1.2, куди заносяться результати розрахунків продуктів повного згорання палива при α_т >1.

Маса димових газів, кг газів на кг спаленого палива, при спалюванні твердого палива і мазуту, складає

(1.15)