- •Цілі і завдання курсового проекту
- •Завдання на виконання курсового проекту
- •Вказівки до виконання курсового проекту
- •І. Загальна частина
- •1.1 Конструктивні характеристики котельного агрегату, параметри робочих середовищ і характеристика палива
- •1.2 Визначення кількості повітря, необхідного для горіння палива, склад і кількість димових газів і їх ентальпії
- •1.3 Теоретично необхідний об'єм повітря для процесу згорання і теоретичні об'єми продуктів згорання
- •1.5 Вибір способу шлаковидалення (при спалюванні твердого палива)
- •1.6. Вибір температури покидаючих топку газів
- •1.7 Дійсний об'єм повітря, необхідний для процесу горіння і дійсні об'єми продуктів згорання
- •1.8 Ентальпія повітря і продуктів згорання
- •1.9 Тепловий баланс котельного агрегату і витрата палива
- •Іі. Технічно – розрахункова частина
- •2.1. Розрахунок топкової камери
- •2.1.1 Визначення розмірів топкового простору
- •2.2.1. Загальні положення розрахунку
- •2.2.2. Тепловий розрахунок пароперіґрівача
- •2.3. Тепловий розрахунок газоходів котла
- •2.4. Тепловий розрахунок економайзера
- •2.5. Тепловий розрахунок повітропідігрівника
- •Ііі. Аеродинамічний розрахунок котельних установок
- •3.1 Основні положення аеродинамічного розрахунку
- •3.2. Опір газового тракту
- •3.3 Опір повітряного тракту
- •3.4 Розрахунок димової труби
- •3.5 Вибір тягодуттьових машин
2.4. Тепловий розрахунок економайзера
Розрахунку теплообміну в економайзері повинне передувати конструктивне і компонувальне опрацьовування поверхні. По заводських кресленнях котлоагрегата, перевірочний розрахунок якого виконується, необхідно визначити конструктивні характеристики економайзера і результати звести в таблицю. Визначити тип економайзера.
На підставі заводських креслень представити на окремому листі в масштабі I:50 компонувальний ескіз водяного економайзера, що розраховується котлоагрегата. На ескізі повинні бути вказані напрями руху середовищ.
Для розрахунку економайзера необхідно оріентивно задатися двома значеннями температур газів на виході з економайзера, але більш низькими, чим температура газів на вході до нього. Далі по цим значенням слід виконати два паралельних розрахунки. Якщо, в результаті розрахунків вийде рівняння Qб = QТ при одній із температур, тоді ця температура і буде температурою газів на виході з економайзера. В іншому випадку слід знайти температуру графічно, побудувавши графік, подібний графіку на мал.2.5. Якщо прямі Qб і QТ не перетенуться в проміжку обраного інтервалу температур, тоді необхідно задатися новими температурами і повторити розрахунок.
По знайденій температурі газів за економайзером визначається значення теплосприймання в економайзері за рівнянням теплового балансу.
Таблиця 2.12.-Конструктивні характеристики водяного економайзера
Найменування величини |
Позначення |
Од. вимірювання |
Числові значення |
Зовнішній діаметр і товщина труб |
dз×S |
мм |
|
Число колонок |
- |
шт |
|
Довжина труби ряду |
l |
м |
|
Кількість труб в ряду |
Z1 |
шт |
|
Кількість паралельно включених труб |
z |
шт |
|
Розташування труб (шахове, коридорне) |
|
|
|
Кількість рядів по групам |
|
шт |
|
Кількість груп у колонках |
|
шт |
|
Загальне число труб |
n |
шт |
|
Поперечний шаг труб |
S1 |
мм |
|
Глибина газоходу |
a |
м |
|
Ширина газоходу |
b |
м |
|
Поздовжній шаг труб |
S2 |
мм |
|
Характер омивання труб димовими газами (поперечний, подовжній) |
|
|
|
Площина живого перетину для проходу газів ab-z1ldз |
Fе |
м2 |
|
Площина живого перетину для проходу води
|
fe |
м2 |
|
Поверхня нагріву nπdзl |
He |
м2 |
|
Швидкість димових газів знаходиться для між трубних проміжків ( в ряді труб) за розмірами газоходу економайзера (для встановлення в конвективній шахті – за її розмірами в світлі а і b) з рахунком загромадження газоходу трубами (z, dз, l), тобто
(2.25)
де VГ – об’єм газів, який визначається за середнім значенням коефіцієнта надлишку повітря в газоході, м3/кг (м3/м3);
Fe – площа живого перетину для проходу газів, визначається як різниця між повною площею поперечного перетину газоходу в світлі, що проходить через осі поперечного ряду труб і частиною цієї площі, зайнятої трубами; для поперечний омиваних гладкотрубних пучків
Fe= ab-z1ldз (2.26)
де а і b – розміри газоходу в розрахунковому перетині, м;
Z1 – число труб в ряді, шт.
Розрахункова швидкість води визначається за формулою
(2.27)
де Д – витрата води, кг/с;
υ – питомий об’єм води, визначений за тиском і температурою за допомогою таблиць термодинамічних властивостей води, м3/кг;
fж – площа живого перетину для проходу води, визначена за формулою
(2.28)
де z – число паралельно включених труб, шт.
При номінальному навантаженні швидкість води в економайзері не повинна бути менше 0,3 м/с, а в «киплячому» - не менше 1 м/с. Для видалення повітря з води, що нагрівається в економайзері, вона повинна переміщатися від низу до верху. Рух газів йде за принципом протитечії.
При установці водяних економайзерів "некиплячого" типа, підігріваючих живильну воду, необхідно забезпечити її незакипання, тобто дотримувати умову
tз-tе≥40°С (2.30)
де tз – температура насиченого пару, відповідна тиску пара в котлі °С.
Теплосприймання у водяному економайзері визначається по рівняннях теплового балансу і теплопередачі, також як і в газоходах котла.
Температура води на виході із економайзера знаходиться з рівняння теплового балансу для граючої води
(2.31)
де De – кількість води, яка проходе через економайзер, кг/с;
te – температура води на вході в економайзер, задається з вихідних даних для виконання проекту, °С;
СН2О – теплоємність води, кДж/кг.к
Середній температурний напір в економайзері визначається за формулою для протитечії
(2.32)
де tcp – середня температура води в економайзері, °С
Коефіцієнт теплопередачі в економайзері визначається графічно при υср=0,5(υе+υср).
Результати розрахунків повинні виконуватися у вигляді таблиці (табл..2.13). Потім, на окремому аркуші показати графік зміни температур теплообмінюючих середовищ вздовж поверхні економайзера з вказаними значеннями температур.
