2. Визначення щільності радіоактивного забруднення грунту.

Основною одиницею землекористування є ділянка (поле), яка визначена під час проведення землевпорядних робіт з урахуванням однорідності ґрунтового покриву. Елементарною структурною одиницею, на яку ця методика регламентує відбір проб ґрунту для оцінки щільності радіоактивного забруднення, є елементарний майданчик. У процесі обстеження ділянки (поля, лісу) вона ділиться на репрезентативні елементарні майданчики. Максимальна площа залежить від категорії складності ґрунтового покриву (ДСТУ 4287:2004) та нерівномірності (плямистості) радіоактивних випадінь. Для чорнобильських радіоактивних випадінь та можливих аналогічних вона повинна бути для сільськогосподарських угідь і лісу не більше 5 га. Рівень радіоактивного забруднення такого майданчика є випадковою величиною, а його характеристикою є медіана щільності радіоактивних випадінь. Репрезентативний відбір проб ґрунту на майданчику та вимір їх активності повинен забезпечувати одержання достовірної інформації про медіану щільності забруднення майданчика радіонуклідами.

Проба ґрунту може бути відібрана різними способами: шляхом відбору в одному місці (точкова проба); шляхом об’єднання декількох точкових проб (об’єднана проба), відібраних на пробному майданчику. У методиці розглянуті обидва способи пробовідбору.

Вона поширюється на визначення щільності забруднення радіонуклідами техногенного походження сільськогосподарських угідь і лісів та на кількість проб ґрунту, які відбираються для оцінки цього показника.

Загальні вимоги до визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту

Ця методика повинна забезпечувати репрезентативність оцінок медіани щільності забруднення радіонуклідами техногенного походження ґрунту сільськогосподарських угідь та лісу необхідних для паспортизації радіаційне, радіаційного контролю та прийняття управлінських рішень щодо мінімізації додаткового опромінення населення, підвищення ефективності контрзаходів та оптимізації витрат на їх реалізацію.

Роботи з визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту проводить досвідчений у галузі радіоекології персонал.

Перед відбором проб на обстежуваній ділянці виконують вимірювання потужності дози гамма-випромінювання в повітрі (потужності експозиційної, поглинутої або еквівалентної дози).

Під час відбору проб ґрунту обстежувана територія повинна бути поділена на елементарні майданчики площею не більше 5 га, на кожному з яких проводиться незалежне обстеження.

Для точкової проби ґрунту площа пробовідбору повинна бути не менше 0,001 м², для об’єднаної проби ґрунту – не менше 0,003 м².

Інші вимоги до методики відбору, підготовки та вимірювання проб ґрунту, які не викладені у цьому стандарті, встановлюються за ДСТУ Б В.2.1-8-2001 (ГОСТ 12071-2000), ДСТУ ISO 11464-2001, ДСТУ 4287:2004, ГОСТ 17.4.3.01-83.

Безпека під час відбору проб ґрунту, транспортування, зберігання, підготовки та вимірювання активності радіонуклідів забезпечується відповідно до ДСТУ ISO 10381-3:2004, НРБУ-97/Д-2000, ДСП 6.074.120-01.