- •«Реабілітація радіоактивно забруднених територій»
- •Методика відбору зразків. Правила відбору та зберігання Загальні вимоги для відбору проб ґрунту
- •Загальні вимоги до вибору пробних майданчиків
- •Гамма-зйомка обстежуваної ділянки
- •Відбирання точкових проб ґрунту
- •Відбирання проб ґрунту в сільських населених пунктах та на природних ландшафтах
- •Відбирання проб ґрунту на сільськогосподарських угіддях
- •Методи відбору проб рослинної продукції для радіаційного контролю
- •Відбирання проб за локального аварійного радіоактивного забруднення території
- •Маркування, транспортування, зберігання і утилізація проб ґрунту
- •Визначення щільності радіоактивного забруднення грунту.
- •Загальні вимоги до визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Розрахунок медіанного значення щільності адіоактивного забруднення ґрунту
- •Вимоги до похибки визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Вимірювання питомої активності радіонукліду у зразку грунту на Поліському філіалі УкрНділга
- •Визначення та застосування коефіцієнта пропорційності
- •Визначення концентрації радіонукліду у зразках сільськогосподарської продукції
- •Розрахунок коефіцієнтів інтенсивності радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції (кп, кн)
- •Розрахунок раціону врх за критеріями неперевищення др-97 та дгн-2006
- •Визначення доцільності перепрофілювання за вихідними даними
- •Теми для самостійного вивчення дисципліни
- •Питання для самоконтролю:
- •Зразки тестів для самоконтролю
- •Список літератури
Методика відбору зразків. Правила відбору та зберігання Загальні вимоги для відбору проб ґрунту
Відбирання проб ґрунту має забезпечувати репрезентативність проб. Відібрані проби повинні найбільш повно і достовірно характеризувати радіоактивне забруднення території радіонуклідами.
Відбирання проб виконують спеціалісти, які мають необхідну фахову підготовку в галузі радіаційного контролю. Вони мусять використовувати атестований та провірений дозиметр-радіометр гамма-бета випромінювань з пошуковими функціями, систему глобального позиціювання для визначення координат міст відбору проб ґрунту (точність 1–5 м), а також пробовідбірник ґрунту, який відповідає таким вимогам:
він повинен мати робочу площу відбору проби ґрунту не менше 0,001 м2 і забезпечувати можливість відбору ґрунту на глибину 0,2 м;
його конструкція повинна гарантувати повноту відбору проби ґрунту і виключати попадання ґрунту в його робочу частину з суміжної площі, яка не враховується під час пробовідбору.
Інші вимоги до відбирання проб ґрунту – за ДСТУ Б В.2.1-8 та ДСТУ 4287. Безпека під час відбирання проб ґрунту, транспортування, зберігання – згідно з НРБУ, ДСП 6.074.120 та ДСТУ ISO 10381-3.
Загальні вимоги до вибору пробних майданчиків
Розташування пробних майданчиків має відповідати таким вимогам:
вибране місце мусить бути максимально горизонтальним, рівним, з однорідним рослинним покривом без наявних порушень цілісності поверхні;
найближчі будівлі та дерева мають бути розташовані на відстані не ближче двох їх висот від пробного майданчика;
пробний майданчик повинен бути розташований не ближче 20 м від доріг і місць акумулювання або змиву радіоактивного забруднення на поверхні ґрунту.
Відстань між місцями відбору точкових проб ґрунту на пробному майданчику або між пробними майданчиками має бути не менше 1 м. Для центру пробного майданчика визначають географічні координати, які заносять у паспорт проби і журнал обстеження.
Гамма-зйомка обстежуваної ділянки
Перед відбором проб на обстежуваній ділянці виконують вимірювання потужності дози гамма-випромінювання в повітрі (потужності експозиційної, поглинутої або еквівалентної дози). Гамма-зйомка проводиться по регулярній мережі галсами на висоті 1 м від поверхні ґрунту. Точки вимірювання розташовують на маршрутних лініях на відстанях не більше 100 м одна від одної. Результати вимірювань заносять до журналу обстежень.
За отриманими результатами обраховують середнє значення потужності гамма-дози і максимальні відхилення від цього значення. У випадку, коли максимальні відхилення не відрізняються від середнього значення більше ніж на 30%, ділянку вважають однорідно забрудненою.
Коли ж максимальні відхилення відрізняються від середнього значення потужності гамма-дози більше ніж на 30%, ділянка вважається забрудненою неоднорідно.
У разі неоднорідного забруднення території в місцях локальних неоднорідностей проводять додаткову гамма-зйомку з метою виявлення їх меж і виділення рівномірно забруднених елементарних ділянок.