- •«Реабілітація радіоактивно забруднених територій»
- •Методика відбору зразків. Правила відбору та зберігання Загальні вимоги для відбору проб ґрунту
- •Загальні вимоги до вибору пробних майданчиків
- •Гамма-зйомка обстежуваної ділянки
- •Відбирання точкових проб ґрунту
- •Відбирання проб ґрунту в сільських населених пунктах та на природних ландшафтах
- •Відбирання проб ґрунту на сільськогосподарських угіддях
- •Відбирання проб за локального аварійного радіоактивного забруднення території
- •Маркування, транспортування, зберігання і утилізація проб ґрунту
- •Методи відбору проб рослинної продукції для радіаційного контролю
- •Визначення щільності радіоактивного забруднення грунту.
- •Загальні вимоги до визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Розрахунок медіанного значення щільності адіоактивного забруднення ґрунту
- •Вимоги до похибки визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Вимірювання питомої активності радіонукліду у зразку грунту на Поліському філіалі УкрНділга
- •Визначення та застосування коефіцієнта пропорційності
- •Визначення концентрації радіонукліду у зразках сільськогосподарської продукції
- •Розрахунок коефіцієнтів інтенсивності радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції (кп, кн)
- •Розрахунок раціону врх за критеріями неперевищення др-97 та дгн-2006
- •Визначення доцільності перепрофілювання за вихідними даними
- •Теми для самостійного вивчення дисципліни
- •Питання для самоконтролю:
- •Зразки тестів для самоконтролю
- •Список літератури
Відбирання проб за локального аварійного радіоактивного забруднення території
Локальне радіоактивне забруднення ґрунту настає в результаті локальних радіаційних аварій (НРБУ). Границі радіоактивного забруднення території у разі локальних радіаційних аварій визначають Державні регулюючі органи.
Для визначення місць відбирання проб для радіаційного контролю на обстежуваній ділянці проводять гамма-зйомку або вимірювання щільності потоку бета-частинок залежно від типу радіоактивного випромінювання.
Тип радіоактивного випромінювання визначають попередньо з інформації про джерело забруднення. За відсутності такої інформації проводять як гамма-, так і бета-зйомку.
Під час проведення радіаційного контролю за обстежувану ділянку приймають угіддя в цілому, якщо його площа не перевищує 1 га. Більші за площею угіддя ділять на частини площею до 1 га, і для кожної частини проводять обстеження.
Пробні майданчики на ділянках, які забруднені радіонуклідами нерівномірно по площі, розташовують вздовж ліній нерівномірної координатної сітки. Відстань між лініями сітки встановлюють з урахуванням віддаленості від джерела забруднення і ймовірного напрямку розповсюдження забруднення (переважаючий напрям вітру, нахил рельєфу) та результатів гамма- (бета-) зйомки. У разі однорідного забруднення обстежуваної ділянки на природному ландшафті на ній вибирають один пробний майданчик. За неоднорідного забруднення обстежуваних ділянок пробні майданчики вибирають на кожній виділеній рівномірно забрудненій ділянці.
Маркування, транспортування, зберігання і утилізація проб ґрунту
Кожна проба ґрунту має бути чітко ідентифікована. Безпосередньо на упаковку водостійким маркером або на етикетку до проби наносять шифр проби, дату і час відбору. Для кожної проби ґрунту складають протокол відбору.
Проби доставляють в лабораторію якнайшвидше після їх відбирання. Дозволено транспортування усіма видами транспорту у разі дотримування вимог ДСП 6.074.120 [5].
Зберігають відібрані проби ґрунту до виміру в них активності радіонуклідів у темному місці за температури 2–6 ºС з вільним доступом повітря. Дослідження необхідно проводити якнайшвидше після відбирання проб. Через дві доби після проведення вимірювань проби ґрунту підлягають списанню та утилізації відповідно до ДСП 6.074.120 [5] та згідно з нормативними документами установи, яка проводила вимірювання.
Методи відбору проб рослинної продукції для радіаційного контролю
Вміст радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, що вирощується на техногенну забруднених територіях, є головною ланкою на шляху формування додаткових дозових навантажень на людину.
Відбирання проб рослинної продукції при оптимальних витрат часу і засобів повинна забезпечувати репрезентативність пробовідбору для оцінки всього урожаю. Відібрані проби мають достовірно характеризувати забруднення продукції радіонуклідами техногенного походження і давати змогу отримувати оцінки медіани питомої активності врожаю рослин з необхідною точ- ністю.
Відбирають проби спеціалісти, які мають необхідну підготовку в галузі радіаційного контролю, за обов’язкової присутності представника підприємства – власника продукції.
Процедура відбирання проб рослинної продукції для радіаційного контролю включає в себе:
відбирання точкових проб;
формування об’єднаної проби;
виділення середньої проби для визначення активності радіонуклідів.
Вага точкової проби рослинної продукції залежить від її типу і становить для:
картоплі, коренеплодів, інших овочів, фруктів – 1–1,5 кг;
сіна, соломи, зерна та продуктів його помолу – 0,1–0,2 кг;
ягід – 0,1–0,4 кг;
зеленої маси (трава) – вся проба, відібрана з визначеної площі.
Вага середньої проби рослинної продукції для радіаційного контролю має бути не меншою 1,5 кг.
Примітка. Вага середньої проби в кожному конкретному випадку може бути уточнена відповідно до вимог методики вимірювання, що застосовується в лабораторії, яка проводить радіаційний контроль
Безпека під час відбору проб, транспортування, зберігання, під час підготовки та вимірювання активності радіонуклідів забезпечується відповідно до НРБУ-97, ДСП 6.074.120-01.